Скачать презентацию
Идет загрузка презентации. Пожалуйста, подождите
Презентация была опубликована 2 года назад пользователемтатьяна казачанская
1 Тканина –це сформована в процессі філогенезу система організму, що складається з клітин і неклітинних структур, які мають спільне походження, будову та функції. Структурними компонентами тканин є клітини, клітинні похідні та міжклітинна речовина.
2 ТКАНИНИ ЕПІТЕЛІЇ ТКАНИНИ ВНУТРІШНЬГО СЕРЕДОВИЩА (СПОЛУЧНІ) СПЕЦІАЛІЗОВАНІТКАНИНИ ВІДМЕЖОВУЮЧІВНУТРІШНІ КРОВ, ЛІМФА ВЛАСНЕ СПОЛУЧНА ТКАНИНА ОПОРНІ: КІСТКОВА ХРЯЩОВА МЯЗОВІНЕРВОВІ
3 Епітеліальна тканина складається із клітин, які щільно прилягають один до одного та незначною кількості міжклітинної речовини.
4 ЕПІТЕЛІЇ ПОКРИВНИЙЗАЛОЗИСТИЙ Покривний епітелій розміщується на всій поверхні тіла та на стінках внутрішніх порожнистих органів. Залозистий епітелій створює робочу частку залоз.
5 ПОКРИВНІ ЕПІТЕЛІЇ ОДНОШАРОВИЙ ПОКРИВНИЙ ЕПІТЕЛІЙ ПСЕВДОБАГАТОШАРОВИЙ (БАГАТОРЯДНИЙ) ПОКРИВНИЙ ЕПІТЕЛІЙ БАГАТОШАРОВИЙ ПОКРИВНИЙ ЕПІТЕЛІЙ ОДНОШАРОВИЙ ОДНОРЯДНИЙ ПОКРИВНИЙ ЕПІТЕЛІЙ ПЛОСКИИЙКУБІЧНИЙ СТОВПЧАТИЙ або ЦИЛІНДРИЧНИЙ БАГАТОШАРОВИЙ ПОКРИВНИЙ ЕПІТЕЛІЙ (за формою клітин верхнього шару) ОДНОШАРОВИЙ ПОКРИВНИЙ ЕПІТЕЛІЙ
6 Одношаровий епітелій (всі клітини лежать на базальній мембрані): 1) простий лускатий одошаровий однорядний епітелій – вистеляє поверхню листків очеревини, плеври, перикарда та сальника (мезотелій), вистеляє зсередини кровоносні і лімфатичні судини і капіляри (ендотелій); 2) простий кубічний одошаровий однорядний епітелій – вистеляє канальці нирок, вивідні протоки залоз, дрібні бронхи; 3) простий стовпчатий одошаровий однорядний епітелій – вистеляє внутрішню поверхню тонкої і товстої кишки, жовчного міхура та деяких інш. Іноді епітеліальні клітини бувають різної висоти та форми; їх ядра їх лежать на різних рівнях. Цей одношаровий покривний епітелій іменують багаторядним або псевдобагатошаровим. На кінцях клітин одношарового епітелію можуть бути війки, джгутики та мікроворсинки.
7 Багатошаровий епітелій (на базальній мембрані лежить тільки нижній слой епітеліальних клітин) за верхнім слоєм клітин: плоский багатошаровий епітелій; кубічний багатошаровий епітелій; стовпчатий. Залежно від функції багатошарового плоского епітелію виділяють: незроговілий багатошаровий плоский, або лускатий, епітелій, вистеляє ротову порожнину, стравохід, рогівку та поверхні деяких інших органів. За рахунок цього шару відбувається зміна відмираючих клітин інших шарів зроговілий багатошаровий плоский, вкриває всю шкіру (його ще називають епідермісом epidermis), нижню частину відхідника. перехідний епітелій, вистеляє початкову частину чоловічого сечівника, сечовий міхур, сечоводи та ниркові миски. Може змінювати свою товщину (розтягуватись) за рахунок зміни кількості рядів. Форма клітин змінюється тільку у верхньому шарі.
8 Залозистий епітелій. Враховуючи морфологічні і функціональні особливості залоз, їх поділяють : ендокринні (glandulae endocrinae) – не мають вивідних протоків і виділяють інкрет безпосередньо в кров; екзокринні (glandulae exocrinae) – одноклітинні (містяться в товщі епітелія – бакалоподібні клітини, які виділяють слизовий секрет) та багатоклітинні. Екзокринні залози відрізняються будовою, формою, механізмом секреції і характером секрету. За будовою ці залози поділяються на одно- і багатоклітинні. Одноклітинні залози звичайно розміщуються в товщі епітелію, а найбільш поширеною формою їх є бокалоподібні клітини (мають розширену верхівку та звужену основу), які виділяють слизовий секрет.
9 Види екзокринних багатоклітинних залоз. : За будовою і формою вивідних протоків та кінцевих відділів: трубчасті; - прості й складниі; альвеолярні; - розгалужені і нерозгалужені. трубчасто-альвеолярні. За характером секрету: слизові; серозні; серозно-слизові.
10 Види екзокринних багатоклітинних залоз. : За способом секреції розрізняють залози a) мерокринні (еккринні) - секрет виділяється без порушення цілісності залози; b) апокринні - під час виділення секрету верхівка клітини разом з гранулою секрету відривається. У людини до таких залоз відносять молочні та деякі потові; c) голокриннів - при виділенні секрету - сала (sebum) відбувається повне руйнування залозистих клітин. До них відносять сальні залози.
11 характеризуєтся наявністю в її складі клітин та значної кількості міжклітинної речовини, яка може бути аморфною, рідкою, твердою і волокнистою. Сполучна тканина входить до складу всіх органів людини і виконує функції опори, зв'язку, живлення, захисту.
12 Залежно від переважання тих або інших морфологічних і функціональних особливостей сполучну тканину поділяють: - волокнисту, - еластичну, - хрящову, - кісткову, - рідкі (кров, лімфа) та ін.
13 Функції сполучної тканини: Трофічна функція полягає в забезпеченні живлення тканинних структур, участі в обміні речовин і підтримці гомеостазу; Транспортна – в забезпеченні транспорту води, солей, молекул поживних речовин, газів, регуляторних речовин; Опорна функція реалізується завдяки наявності волокон і мінералізації міжклітинної речовини; Пластична – виражається в адаптації до умов існування та забезпеченні регенерації органів після ушкоджень; Захисна функція повязана з захистом від механічних впливів (кісткова та хрящова тканини) та знешкодженням сторонніх речовин (імунні реакції); Морфогенетичною функцією забезпечується структуризація органів, регуляція проліферації і диференціювання клітин різних тканин; Депонуюча функція полягає у створенні енергетичних запасів організму (накопичення і зберігання жиру).
14 СПОЛУЧНА ТКАНИНА ПУХКА ВОЛОНИСТА СПОЛУЧНА ТКАНИНА ЩІЛЬНА ВОЛОНИСТА СПОЛУЧНА ТКАНИНА НЕОФОРМЛЕНА ЩІЛЬНА ВОЛОНИСТА СПОЛУЧНА ТКАНИНА ОФОРМЛЕНА ЩІЛЬНА ВОЛОНИСТА СПОЛУЧНА ТКАНИНА ПЛАСТИНЧАТА ВОЛОНИСТА СПОЛУЧНА ТКАНИНА
15 Пухка волокниста сполучна тканина (textus connec- tivus fibrosus laxus) - різновид сполучної тканини, яка складається з великої кількості клітин і небагатьох волокон. Утворює строму багатьох органів. Волокна пухкої волокнистої сполучної тканини: колагенові – не розгалужуються, дуже міцні; еластичні – розгалужуються, тонкі, не міцні, але розтягуються.
16 Клітини пухкої волокнистої сполучної тканини: фібробласти – плоскі клітини веретеноподібної форми. Беруть участь в утворенні колагенових волокон; фіброцити – це фібробласти, які закінчили тицикл розвитку і не здатні до подальших перетворень; макрофагоцити – поглинають і перетравлюють різні мікроорганізми та залишки інших клітин, нейтралізують токсичні речовини та виробляють імунні тіла. Розрізняють – осілі і кочові; плазмоцити – утворюються з лімфоцитів і виробляють антитіла; ліпоцити – розміщені поряд з кровоносноми судинами, в іх цитоплазмі є велика крапля жиру; пігментні клітини; лейкоцити – клітини крові, їх багато різновидів, проникають в тканину крізь стінки судин.
17 Щільна неоформлена волокниста сполучна тканина складається з пучків колагенових волокон різної товщини та еластичних волокон, які щільно прилягають одне до одного і переплітаються. Клітини щільно затиснені між волокнами. Щільна оформлена волокниста сполучна тканина складається із еластичних і колагенових волокон, розміщенних закономірно (сухожилки та звязки).
18 Пластинчаста волокниста сполучна тканини складається з різної товщі колагенових волокон, що ідуть в різних напрямках, перплітаються і утворюють пластинки, які щільно прилягають одна до одної (покриває оболонку нервових стовбурів - периневрій). Еластична сполучна тканина складається з товстих округлих, або сплющенних волокон, які часто розгалужуються і утворюють крупнопетлясту витягнуту сітку (складає каркас великих судин, трахеї, бронхів тощо). Хрящова сполучна тканина складається з великих витягнутих клітин та велика кількість аморфної міжклітинної речовини. Є три види хрящової тканини: 1. Гіаліновий хрящ – із хондроцитів, великої кількості гіалінових волокон, які утворюють тонкі сплетення. На вигляд хрящ прозорий і має блакитний відтінок. В організмі – це більша частина скелета зародка, суглобові та реберні хрящі, хрящі носової перегородки, трахеї, бронхів. 2. Еластичний хрящ – є і колагенові і еластичні волокна, які надають йому гнучкості, еластичності. Хрящ жовтуватий, менш прозорий. В організмі – основа надгортанника, вушної раковини, зовнішнього слухового ходу. 3. Волокнистий хрящ – із хондроцитів і пучків колагенових волокон. Нагадує гіаліновий хрящ і сухожилок. В організмі – побудовані міжхребцові диски, лобковий симфіз, в місці переходу від сухожилків до кісток
19 Кісткова сполучна тканина складається із клітин та кісткової основної речовини. Клітини: остеобласти – є на поверхні кісткової тканини, що росте, і утворюють комплекси, які нагадують епітелій. Вони пірамідальної, кулястої, кубічної форми і мають відростки. Поступово змінюються і перетворюються на остеоцити; остеоцити – клітини з добре розвинутими відростками, є у дорослих людей; остеокласти – дуже великі клітини з численними, щільно розміщенними відростками різної довжини. Беруть активну участь у руйнуванні обвапнованого хряща та кістки. Міжклітинна речовина: осеінові волокна; осеомукоід. Два види кісткової тканини: ретикулофіброзна кісткова тканина (грубоволокниста) – велика кількість колагенових волокон, організованих у пучки. Вони лежать паралельно, під кутом один до одного або сплітаються у складні сітки. Зустрічаються у зародків та дорослих – в ділянці швів черепа та в місці прікріплення сухожилків до кісток; пластинчаста кісткова тканина – колагенові волокна розташовані паралельно і формують кісткові пластинки. Розрізняють компактну (у ній відсутні порожнини) та губчасту (кісткові пластинки утворюють розміщені під кутом одна до одної трабекули – губчаста структура).
20 Ретикулярна сполучна тканина найменш диференційована тканина. Складається із ретикулярних волокон та ретикулярних клітин, які за певних умов можуть перетворюватися на макрофаги. Утворює сполучнотканинний остов кісткового мозку, селезінки, лімфатичних вузлів і входить до складу слизових оболонок травного та дихального апаратів. Жирова сполучна тканина складається із жирових клітин – ліпоцитів -, між якими є колагенові, ретикулярні і еластичні волокна.
21 це тканина, що становить основну масу мязів і характеризується здатністю до скорочення.
22 МЯЗОВА ТКАНИНА ПОСМУГОВАНА СКЕЛЕТНА МЯЗОВА ТКАНИНА НЕПОСМУГОВАНА ПОСМУГОВАНА СЕРЦЕВА МЯЗОВА ТКАНИНА
23 Непосмугована м'язова тканина (textus muscularis nonstriatus)- Складається з міоцитів веретеноподібної форми. В їх цитоплазмі багато ниток – міофіламентів. Одні міофіламенти складаються з білка міозину, інші – з актину. Міоцити або щільно прилягають один до одного, або розміщуються так, що кожен з них контактує з 8-10 іншими міоцитами. Завдяки цьому нервові імпульси легко поширюються на всю групу міоцитів,яку називають руховою одиницею. Є в мязових оболонках травного апарату, бронхах, сечовому міхурі, сечоводах, сімявиносних протоках, матці, стінках кровоносних судин тощо.
24 Посмугована скелетна м'язова тканина (textus muscularis striatus (sceletalis))- складається не з клітин, а з мязових волокон, які обєднуються в мязові пучки. Мязові волокна циліндричної форми, заокруглені кінці. У волокні є оболонка (сарколема), саркоплазма, в якій є велика кількість ядер та тонкі, розміщенні вздовж волокна (міофібрили). Міофібрили складаються із ділянок з різними фізико-хімічними та оптичними властивостями. Ділянки міофібрил розташовуються у волокні на одному рівні (це зумовлює посмугованість всього волокна). У саркоплазмі синтезуються глікоген та містяться іони Са. При проходженні нервового імпульсу відбувається деполяризація сарколеми, іони Са виходять в саркоплазму і беруть участь в розпаді молекул АТФ - вивільняється енергія. Із посмугованої мязової тканини побудовані скелетні мязи і мязова оболонка верхньої частини стравоходу.
25 Посмугована серцева м'язова тканина (textus muscularis nonstriatus)- Складається із серцевих міоцитів – кардіоміоцитів та серцевих провідних міоцитів. Міоцити лежать ланцюжком і утворюють мязове волокно. Межі між міоцитами утворені сарколемою та міжклітинною речовиною. Ці структури лежать поперек мязових волокон і називаються вставними дисками. Вставні диски ділять мязові волокна на окремі сегменти – симпласти, що сприяють незалежності кардіоміоцитів. В мязовому волокні є провідні міоцити. Сукупність провідних міоцитів утворює серцеве провідне мязове волокно, яке формує провідну систему серця (узгодженність скорочень).
26 Основна властивість – здатність сприймати подразнення, перетворювати його на збудження (нервовий імпульс) та передавати в нервові центри.
27 Основна властивість нервової тканини – здатність сприймати подразнення, перетворювати його на збудження (нервовий імпульс) та передавати в нервові центри. Нервова тканина складається з нервових клітин та нейроглії. Нервові клітини, які ще називаються нейронами, або нейроцитами (neuronum, neurocytus), мають розміри від 5 до 125 мкм і бувають округлої, овальної, грушоподібної та зірчастої форми.
28 Кожний нейроцит складається з тіла й одного або кількох відростків. Залежно від відростків кількості їх розрізняють уніполярний, біполярний та мультиполярний нейрони. Відростки: аксон (нейрит) – один, довгий, проводить імпульс від тіла клітини (еферентно); дендрити – короткі, багато, проводять імпульс до тіла нейроцита (аферентно).
29 Синапс – звязок між нейронами. Складається із пре- та постсимпатичної мембрани та симпатичної щілини. В пресимпатичній частині є хімічні специфічні речовини – медіатори – сприяють проходженню збудження. Нервові закінчення розділяють на рецептори та ефектори. Рецептори - чутливі – сприймають подразнення із зовнішнього середовища (естерорецептори), або із внутрішнього (екстерорецептори). Ефектори – закінчення аксонів – передають нервовий імпульс від тіла нейрона до інших клітин та тканин організму.
30 Нейроглія – міжклітинна речовина, яка складається із клітин: епендимоцити – великі, кубічні, мають війки і довгий відросток. Відростки клітин переплітаються, утворюють остов де лежать нейроцити. Вистеляють стінки порожнин, заповнених спиномозковою рідиною, береть участь в її утворенні; астроцити – дрібні, неправильної форми, з численними відростками, що розходяться в різні боки. Містяться між тілами та відростками нейронів і утворюють густу сітку; олігодендрити – малі, мають менше відростків, оточують тіла нейронів.
31 Розрізняють макроглію та мікроглію. Макроглія виконує опорну функцію, переносить різні речовини, захищають нервові клітини від дії шкідливих речовин, утворює оболонки нервових волокон. Мікроглія – великі рухливі клітини, які мають два-три коротких відростка. Основна функція – поглинання (фагоцитоз) загиблих нейроцитів та сторонніх часточок.
Еще похожие презентации в нашем архиве:
© 2025 MyShared Inc.
All rights reserved.