Культура України XVIII - першої половини XIX століття. Розвиток науки - презентация

1

2 Перша половина XIX ст. стала періодом вагомих здобутків українських учених у природничих науках. Розвитку астрономії сприяло заснування астрономічних обсерваторій у Харкові (1808 р.), Миколаєві (1821 р.) та Києві (1845 р.). Цікаві спостереження небесних явищ здійснив професор Харківського університету Тимофій Осиповський ( ). Він також був визначним математиком і створив тритомний «Курс математики», який протягом кількох десятиліть залишався основ ним підручником із цієї дисципліни.

3 Математик Михайло Остроградський ( ) за видатні досягнення був обраний членом Римської, Туринської, Паризької і Петербурзької академій наук. М. Остроградський

4 Ученим-енциклопедистом став перший ректор Київського університету Михайло Максимович ( ). Він був автором підручників для студентів «Основи біології» та «Основи зоології», праць «Роздуми про природу» і «систематика рослин». М. Максимович переклав українською мовою «слово о полку Ігоревім», склав три збірки українських народних пісень, проводив дослідження з історії Києва, Полтави, Переяслава та інших українських міст. М. Максимович

5 Визначну роль у розвитку хімічної науки відіграли праці професорів Харківського університету Олексія Ходнєва ( ) та Миколи Бекетова ( ). З ініціативи В. Каразіна в рр. у Харкові, Києві, Миколаєві та Полтаві було створено метеорологічні станції, що започаткувало регулярні спостереження за погодними умовами. Значну роль у розвитку ботаніки, садівництва та агрономії відігравала науково-дослідна робота в ботанічних садах, які в цей період було створено в Києві, Одесі, Кременчуці, Харкові та Ялті. На західноукраїнських землях великий ботанічний сад існував при Львівському університеті. М. Бекетов О. Ходнєв В. Каразін

6 Успішно розвивалася медична наука. Засновником української хірургічної офтальмології став професор Київського університету Володимир Караваєв ( ). Професор Харківського університету Микола Єллінський ( ) написав двотомний підручник з основ хірургії, за яким тривалий час навчалися студенти університетів і медичних академій Російської імперії. В. Караваєв М. Єллінський

7 У вищих навчальних закладах Російської імперії та західноєвропейських країн працювало багато українських учених- закарпатців. Директором Петербурзького головного педагогічного інституту був професор Василь Кукольник ( ), який викладав тут курси права, фізики, хімії та агрономії. В. Кукольник

8 Поєднував викладання логіки, моральної філософії та права з директорством у Петербурзькому комерційному училищі професор Петро Лодій ( ). Викладав політичні науки й був першим ректором Петербурзького університету Михайло Балудянський ( ). П. Лодій М. Балудянський

9 Зі Львівським і Краківським університетами повязана діяльність закарпатця Івана Земанчика (? після 1822). Він був професором, деканом і ректором Львівського університету, пізніше професором Краківського університету. У «Руському інституті» при Львівському університеті він викладав народною мовою студентам-русинам фізику та математику. Із розвитком науки повязана поява наукових центрів, які сприяли дослідницькій діяльності вчених і популяризації їхніх ідей. Першим науковим центром у Наддніпрянщині стало засноване В. Каразіним на Харківщині Філотехнічне товариство ( рр.). У рр. при Харківському університеті діяло Товариство наук. Основним напрямком діяльності Тимчасового комітету для розшуку старожитностей ( рр.), створеного в Києві, стали археологічні дослідження.

10 Археологами-аматорами, які входили до його складу, було знайдено фундамент Десятинної церкви та руїни Золотих воріт у Києві. Найбільшим культурно- освітнім і науковим центром на західно-українських землях був «Оссолінеум»(Народний заклад ім. Оссолінських) у Львові, заснований польським істориком і громадським діячем Юзефом Оссолінським у 1817 р. У ньому зберігалися архіви польської шляхти, колекції зброї, картин, скульптур, археологічних памяток тощо. До складу «Оссолінеуму» входили також велика бібліотека, друкарня й музей. «Оссолінеум»