29. Північно-Східна-Австралійська область. 30. Південно-Західно-Австралійська область. 31. Центральноавстралійська, або Еремейська, область. Австралійське. - презентация

1

2 29. Північно-Східна-Австралійська область. 30. Південно-Західно-Австралійська область. 31. Центральноавстралійська, або Еремейська, область. Австралійське флористичне царство

3 12 ендемічних родин платизомові, давидсонієві, цефалотові, брунонієві, понад 570 ендемічних родів (з 1500) і 75% ендемічних видів, що сформувалися ще в крейдяний період. У флорі домінують акації і евкаліпти; велике значення мають представники родини бобові (1300 видів), миртові (1300 видів), осокові (530), злакові, протейні, орхідні, лілійні, молочайні. Ядро австралійської флори виникло з давньої голантарктичної флори під впливом ксерофітизації. Проте певну роль відіграла палеотропічна флора, що дала початок таким характерним елементам флори Австралії, як евкаліпти і акації. Відсутні в Австралії хвощі, підродина яблуневі, родини валеріанові, чайні, вересові, бегонієві та інші. Свідченням зв'язку з флорою Південної Америки (через Антарктиду) є існування загальних для обох континентів родин (араукарієві, подокарпові, вінтерові, протейні) і родів (нотофагус, Hebe, Donatia).

4 В природе обнаружена в 1994 г. в Национальном парке Воллеми (Австралия). Была распространена в юрский период и считалась вымершей миллионы лет назад Волле́мия благоро́дная (Wollémia nóbilis) РЕЛІКТ

5 ПЛАТИЗОМА МЕЛКОЛИСТНАЯ (Platyzoma microphyllа) - ксерофильный папоротник эндемик северо-востока Австралии единственный представитель семейства. Внешний вид: длинные многоклеточные простые волоски на корневищах, тесно сближенные листья 2 типов - тонкие нитевидные и перистые

6 Давидсонія

7 Цефалотус мішочковий (Cephalotus follicularis)

8 Брунонієві

9 У флорі домінують евкаліпти (більше 525видів) і

10 Особливо швидкий ріст спостерігається в перше десятиліття, коли щороку дерево виростає на 4-5 м. Потім ріст сповільнюється. Через років евкаліпт досягає висоти 35 м при діаметрі стовбура, як у 200-річного дуба. Евкаліпт практично не гниє, в ньому не заводяться короїди. Его очень сложно поджечь, тем не менее, уголь, полученный из эвкалипта, не имеет равных по своим свойствам. Из 36 кг листвы можно получить 0,5 литра масла, своим запахом напоминающее лимон.

11 акация густоцветковая 19 августа 1988 г., в день 200-летия Австралии, акация густоцветковая была объявлена официальной национальной цветочной эмблемой Австралии.

12 Акация колючая Acacia victoriae – высокий кустарник или деревце (2–5 м) с острыми шипами на ветках. Обычна в истоках сухих русел и лощин. Листья ее в виде филлодий, длиной 2–5 см. Акация четырехугольнолистная Acacia tetragonophylla [dead finish] – кустарник или деревце (2–3 м) с филлодиями вместо настоящих листьев, которые имеют длинные острые колючие концы. Свое местное название "финиш" эта акация получила от того, что это последний вид, поедаемый животными во время засухи – уж слишком она колюча.

13 Родина Протейні Банксія

14 Родина Протейні Хакея

15 Ксантореї після пожежі Ксанторея - травянисте дерево

16 Казуарина (порядок: Букоцветные) вечнозелёные кустарники или деревья, у некоторых видов высота достигает 35м. Членистые побеги от ветвей у некоторых видов напоминают хвощи. Листья чешуевидные, в мутовках

17 Подушки спинифекса Triodia schinzii. Эти подушки только выглядят мягкими, на самом деле остроконечия жестких игловидных листьев колючи. Спинифекс, или триодия Базедова Triodia basedowii – обычный злак пустынь Австралии, образующий опустыненные степи и напочвенный покров в саваннах и редколесьях. Старые особи образуют кольца диаметром до 20 м. Триодии, разрастаясь на сыпучих песках, закрепляют их.

18 Родина Лободові Кохія

19 Один из видов халоскарии Halosarcia halocnemoides в цвету. Этот кустарник из сем. Маревые (Chenopodiaceae) образует галофитные сообщества по понижениям, вдоль солончаков и сухих русел. Вид обычен во многих аридных районах Австралии.

20 1. Хуан-Фернандеська область - острови Хуан-Фернандес і Десвентурадас біля західного узбережжя Південної Америки. 2. Чилійсько-Патагонська область включає в себе позатропічні території Південної Америки південніше приблизно 30° пд.ш., а також прилеглі острови і частину Антарктичного півострова. 3. Область субантарктичних островів об'єднує острови Трістан-да- Кунья, Прінс-Едуард, Кергелен і кілька дрібніших. 4. У Новозеландську область, крім самої Нової Зеландії, входять також острови на північний схід, північний захід і на південь від неї. Голантарктичне флористичне царство

21 У флорі царства близько 2 тис. видів, 10 ендемічних родин і значна кількість родів і видів (75%). З хвойних характерні подокарпуси, араукарії, з листяних – нотофагус. Флора антарктичних островів дуже бідна, переважають спорові, квіткові (20-25 видів). Флора царства виникла від давньої помірної флори Гондвани. 10 ендемічних родин: Лакторисові, Гомортегові, Екстоксикові, Мізодендрові, Гектореллові, Галофітові, Гризелінієві, Альсевосмієві.ЛакторисовіГомортеговкстоксиковіАльсевосмієві До ендемічних для цього царства родів відносяться: Лаурелія, Псевдопанакс, Колобантус, Азорелла, Еукрифія, Тетрахондра, Селлера, Ростковія.Псевдопанакс З деревних порід найбільш типовими є нотофагус, чилійський кедр, араукарія, фіцройя патагонська, подокарпуси, широко представлені мохи і лишайники.

22 Лакторис росте лише на островах Хуан-Фернандес

23 Гоморте́га блискуча

24 Экстоксикон пятнистый Экстоксикон пятнистый (Aextoxicon punctatum)

25 Мизодендрум точечный Мизодендрум точечный (Misodendrum punctulatum) на ветви нотофагуса антарктического, ЧилиMisodendrum punctulatum антарктическогоЧили

26 Лаурелія вічнозелена

27 Псевдопанакс Pseudopanax arboreusPseudopanax arboreus

28 Флора Антарктиды характеризуется наличием 2 цветковых растений: колобантуса кито из семейства Гвоздичные и луговика антарктического из семейства Злаки. колобантуса китолуговика антарктического

29 Азорелла В естественных условиях, АЗОРЕЛЛА способна разрастаться до размеров 1 метра в диаметре, и достигать веса более 150 кг. У растения очень хорошо развитая глубокая корневая система, которая позволяет ему хорошо переносить даже засушливые периоды.

30 Галофітум

31 Новозеландское крапивное дерево (до 5 м) может убить собаку и даже лошадь, впрыскивая им под шкуру смесь сильных ядов. Тонкие жгучие волоски на листьях содержат гистамин и муравьиную кислоту.

32 Із деревних порід найбільш типові Австроцедрус чилийский, Кордильерский кедр

33 Чилийская араукария в парке Воронцовского дворца

34 Подокарп тотара (Podocarpus totara) вид из семейства Подокарповые. Эндемик Новой ЗеландииПодокарповые

35 Фіцройя кипарисовидна Релікт (3900р.) висота 57,5 м, діаметр стовбура 2,3 м, вік 2620 р.

36 Нотофагус антарктичний Південний бук

37 Капське флористичне царство Крайний юг Африки (на севере по уступу Роджерса – цепь хребтов, водораздел между бассейном Оранжевой и реками, текущими на юг).

38 Флора цветковых Капского царства отличается высоким эндемизмом: -7 семейств груббиевые (Grubbiaceae), роридуловые (Roridulaceae), бруниевые (Bruniaceae) и др родов % видов из общего числа тыс. флоры царства. Целый ряд семейств имеет здесь центр разнообразия, что указывает на древность флоры. Максимума видового разнообразия достигают роды вереск, лилейные, различные суккуленты. В целом флора Капского царства представляет собой древний очаг, сохранившийся в субтропическом рефугиуме. Наиболее примечательны связи флоры царства с флорами Антарктики и Австралии и со средиземноморской флорой Палеарктики. Для флоры характерны также роды, общие с тропической африканской флорой (молочай, алоэ) и флорой Голарктики (эрика более 450 видов, рута, каркас, падуб, маслина).

39 Фінбош

40 Груббія - Grubbia tomentosa Grubbia tomentosa

41 Роридула зубчаста Роридула зубчаста (Roridula dentata)Roridula dentata Роридула ГоргониРоридула Горгони (Roridula gorgonias)

42 Родина Брунієві Brunia sp. Верхня частина пагона з хвоєподібними листками і шишкоподібними суцвіттями (діаметром 1 см), зібраними в складне суцвіття.Bruniasp.

43 Протея артишокова (Protea cynaroides) Protea cynaroides

44 Protea laetans

45 Леукадендрон сріблястий Leucadendron argenteumLeucadendron argenteum

46 Квіти леукадендрона двокольорового (Leucadendron discolor)Leucadendron discolor

47 Leucadendron modestum

48 Leucadendron pubescens

49 Родина Пенеєві (Penaeaceae) Гілка Olinia emarginata з листками і плодамиOlinia emarginata

50 Родина Пенеєві Sonderothamnus speciosus Sonderothamnus speciosus

51 Родина Greyiaceae Greyia radlkoferi

52 Geissoloma marginatum

53 Амариліс беладона Геліптерум

54 Пеларгонія

55 протейні іриси амариліси пеларгоніум гладіолуси

56 Клівія Остеоспермум Агалантус Декоративна Спаржа

57 Гальтонія Гербера Кніпхофія Плюмбаго Фрезія

58 Палеотропічне флористичне царство 1. Африканське підцарство: 10. Гвінео-Конгозезська область 11. Судано-Замбезійська область 12. Область Карру-Наміба 13. Область островів Св. Єлени і Вознесіння 2. Мадагаскарське підцарство: 14. Мадагаскарська область 3. Індо-Малезійське підцарство: 15. Індійська область 16. Індокитайська область 17. Малезійська область 18. Папуасська область 19. Фіджійська область 4. Полінезійське підцарство: 20. Гавайська область 21. Полінезійська область 5. Новокаледонське підцарство: 22. Новокаледонська область

59 Палеотропічне царство охоплює тропіки Старого Світу: Африку до Капського царства, Мадагаскар і Сейшельські острови, півострів Індостан, Малайзію, Полінезію, за винятком Австралії і Нової Зеландії. До його складу входять всі тропічні острови Тихого океану. Флора цього царства дуже багата, своєрідна і давня. Тут близько 40 ендемічних родин, найбільш відомими з яких є непентесові, бананові, панданові, флагеллярієві, раффлезієві та інші. З ендемічних родів слід відзначити ротангові пальми-ліани каламус, що досягають довжини до 400 м, пальми каріота і арека, орхідеї роду дендробіум. Рослинний покрив царства дуже різноманітний: різні типи тропічних лісів, мангри, савани, колюче рідколісся, тропічні зарості чагарників, напівпустелі, пустелі, болота і високогірна рослинність тропіків. Царство поділяється на 5 підцарств і 12 областей. Тут існує 2 відокремлені флори – африканська та індомалазійська, що знаходяться на значній відстані одна від одної. Флора Африканського підцарства дуже своєрідна – чверть усіх квіткових рослин є ендеміками. Саме тут у пустелях Намібії росте вельвічія дивна. Мадагаскарське підцарство характеризується виключно високим ендемізмом (85%). Тут є 9 ендемічних родин, 300 ендемічних родів і багато видів. За кількістю видів на 1-у місці орхідні, потім айстрові і молочайні, значна кількість пальм і серед них дерево мандрівників. Мадагаскарська флора має споріднені звязки з малазійською, що характеризується високим ендемізмом і наявністю великої кількості давніх, примітивних форм квіткових рослин.

60 Індомалазійське підцарство характеризується надзвичайним багатством флори, за специфікою якої його поділяють на 5 областей. Тут зустрічається 11 ендемічних родин і дуже багато ендемічних родів і видів, кількість яких ще й досі не відома. Найбільш цікава - родина дегенерієвих, представники якої мають примітивну квітку, види паразитного роду рафлезія та пальми, що відіграють важливу роль у формуванні рослинних угруповань Індомалезії. До складу Полінезійського підцарства входять Гавайська і Полінезійська області. Ця острівна флора характеризується досить високим родовим і видовим ендемізмом (до 90%). Ендемічні родини тут відсутні. Виявляються звязки з індомалезійською і африканською флорою. Новокаледонське підцарство включає одну область. Острівна флора характеризується високим ендемізмом. У її складі 5 ендемічних родин і понад 130 родів, багато не лише ендемічних, а й примітивних видів. Саме тут зустрічається 6 з 12 безсудинних родів квіткових. Флора цієї області споріднена з малезійською та австралійською флорами. На Новій Каледонії зростає близько 2700 видів і 90% з них є ендеміками. Найбільша кількість ендемічних видів з родин пальмових, маренових, аралієвих, бобових, миртових та ін. Ендемічною для цієї області є паразитна рослина серед хвойних – паразитаксус з родини подокарпових.

61 В составе флоры ведущие места принадлежат преимущественно пантропическим семействам широко распространены пальмы, тутовые, молочайные, мареновые, мимозовые, цезальпиниевые, меластомовые, акантовые, ароидные,страстоцветные, миртовые, никтагиновые, паслёновые, банановые. Большинство из них представлены специфическими родами и группами. Широко представлены в видовом отношении семейства: злаковые, осоковые, бамбуковые, мотыльковые, орхидные, сложноцветные.пальмы тутовыемолочайныемареновыемимозовыецезальпиниевые меластомовыеакантовыеароидныестрастоцветныемиртовые никтагиновыепаслёновыебанановыезлаковыеосоковыебамбуковыемотыльковыеорхидные сложноцветные В отличие от других областей, пальмы не принимают заметного участия в образовании тропических лесов. Тільки тут зустрічаються такі види пальмових як: фінікова, винна, маслинна, сейшельська, каріота, а також баобаби, зонтичні акації, палеоендем вельвічія та ін.

62 Непентесові (Nepenthaceae)

63

64 Бананові

65 Квіти і завязі банану

66 Панданові

67 Флагелла́рия многолетние лесные лианы (от 2 до 15 м) с коротким, покрытым чешуйками корневищем, в котором запасается сахароза, а не крахмал

68 Сапр ія Рафлезія

69 Развитие: от высева семян до появления бутонов проходит около 3 лет, ещё от девяти месяцев до полутора лет требуется бутону, чтобы превратиться в открытый цветок. Но время функционирования самого цветка раффлезии всего двое-четверо суток, после чего он начинает разлагаться, постепенно превращаясь в бесформенную массу чёрного цвета.

70 Апоногето́н мадагаска́рский, или Апоногетон продырявленный – підводна рослина з листками, у яких є лише тонка сітка жилок, а м'якоть листків відсутня.

71 Рід Дендро́біум

72 Аре́ка Насіння - бетель

73 У пальм роду Каріота найменша тривалість життя (20 р.) Монокарпічні Винна пальма або каріота жгуча Цвіте кілька років підряд, але 1 раз. Плоди містять голкоподібні кристали щавлевої к-ти

74 Сейшельська пальма релікт Кожний наступний лист з'являється з інтервалом 9 місяців і зазвичай буває більший за свого попередника. Особливість: здатна вистояти проти ураганів і найсильніших штормів. З біло- рожевого соку молодих (1 рік, 6) горіхів роблять оригінальний і дорогий ($ за келих) коктейль

75 Ротангові пальми-ліани (Calamus)Calamus

76 Баобаб

77 Зонтичні акації

78 Вельві́чія дивна (Welwítschia mirábilis) реліктове дерево, єдиний сучасний вид порядку Вельвічієві класу Гнетові.

79 Равена́ла мадагаска́рська, або Де́рево мандрівників

80 Поркупінський томат Porcupine Tomato Мадагаскар

81 ПАРАЗИТАКСУС ОПАЛЁННЫЙ (Parasitaxus ustus) паразитна рослина серед хвойних - для коріння характерний негативний геотропізм

82 Неотропічне флористичне царство 23. Карибська область 24. Область Гвіанського нагіря 25. Амазонська область 26. Бразильська область 27. Андійська область

83 Неотропічне царство займає тропічну частину піво-ва Флорида, низовини і узбережжя тропічної Мексики, всю Центральну Америку, Антильські та інші тропічні острови, більшу частину Пд Америки, крім півдня континенту. У флорі Неотропіків є близько 25 ендемічних родин, багато ендемічних родів і видів. Воно має багато спільних родів (450) з Палеотропіками, що свідчить про існування в минулому тісного звязку між цими царствами. Спільні родини аннонових, кропивних, лаврових, молочайних, протейних, орхідних, бегонієвих, миртових. Типовими ендеміками є кактусові ( 1800 видів – ехінокактус, цереус, опунція), бромелієві – трави епіфітні і наземні; каннові, красолеві. Із молочайних ендеміком є каучуконос гевея (родина Молочайні). Неотропічне царство поділяється на 5 областей: Карибську, Амазонську, Бразильську, Андійську і Гвіанського нагіря. У Карибській флорі 2 ендемічні родини і понад 500 ендемічних родів. Монотипний рід мікроцикас, що належить до саговникових, зростає лише в Західній Кубі. Флора характеризується великою кількістю видів миртових, пальм, бобових, лаврових, аннонових, перцевих, орхідних та ін. родин; широко представлені деревовидні папороті, саговники; на пн. області зустрічаються деякі соснові. Багато ендеміків. Область Гвіанського нагіря налічує 1 ендемічну родину і близько 50% ендемічних видів, причому у високогірях ендемізм збільшується до 90-95%. Оринокська підобласть саван характеризується великою кількістю бобових, диленієвих, мальпігієвих, великих злаків та ін. Число ендеміків помірне.

84 Амазонська область найбагатша за кількістю видів (понад 40тис.). Ендемічними в межах області є 1 родина, близько 500 родів і понад 3 тис. видів. Найхарактернішою рисою цієї області є вологі тропічні ліси, так звані гілеї. Зустрічаються тут також рідколісся, чагарникові зарості, савани. Флора досить багата і, незважаючи на відносну однородність умов, сильно диференційована; різноманітні пальми (багато з них ендемічні), бобові, молочайні, маренові та ін. Безліч епіфітів (орхідні, бромелієві, ароїдні та ін.). У флорі Бразильської області ендемічні родини відсутні. Тут близько 400 ендемічних родів і багато ендемічних видів. Рослинний покрив представлений переважно колючочагарниковими і кактусовими рідколіссями та саванами, зустрічаються гірські вічнозелені ліси та дуже своєрідні араукарієві ліси.Характерні бомбаксові, пальм, молочайні, кактуси. У бразильських кампосах поряд з деревними породами рясно представлені тропічні роди злаків, складноцвітих, бобових, губоцвітих та ін. Андійська область. Флора області порівняно бідна. У її складі є 1 ендемічна родина і чимало ендемічних родів, але вона цікава в тому відношенні, що в її складі є значна частина видів, які характерні для Голантарктики і Голарктики.

85 Неотропическое флористическое царство одно из основных ботанико-географических подразделений суши. Занимает материковую часть Н. Света, от Нижней Калифорнии и южной части Мексиканского нагорья на С. до 40° ю.ш. на Ю., и прилежащие к Центральной Америке острова. Климат тропический, к Ю. от 25° ю.ш. субтропический, с переходом к умеренному. Флора богатая и разнообразная, с преобладанием мезофильной лесной растительности. Наиболее видное место в её составе занимают пантропические семейства (молочайные, лавровые, мареновые, миртовые, меластомовые, тутовые, сапиндовые, пальмы, орхидные и др.), представленные, однако, преимущественно неотропическими родами, а также крупные космополитические семейства (сложноцветные, злаки, бобовые, губоцветные и др.). Эндемичных семейств немного, но часть из них (бромелиевые, кактусовые) очень характерна для состава и облика флоры. Характер связей с флорами др. областей (в частности, Неотропическим царством) и дифференциация флор в пределах Н. о. указывают на длительность изолированного развития неотропической флоры при относительной устойчивости условий окружающей среды. Наиболее близкие (во времени) связи намечаются с флорами тропической Африки и высокогорий Северного полушария.

86 Эхинокактус Растения медленнорастущие, но их высота может достигать 3 метров, а ширина более метра.

87 Ехінокактус

88 ЦЕРЕУС может достигать 20 м в высоту, продолжительность вегетации до 300 лет

89 Opuntia echiosOpuntia echios с Галапагосских островов один из самых крупных видов среди древовидных опунцийГалапагосских островов

90 Опунція з плодами

91 Гузманія Врієзія Бромелієві

92 Ананас крупнохохолковый

93 Каннові

94 Настурцієві (Красолеві)

95 Гевея Содержание каучука в млечном соке у гевеи бассейна Амазонки достигает %.

96 Ке́шью, или Анака́рдиум за́падный

97 Рафия тедигера (Raphia taedigera) При 4–5-метровом черешке ее перистая листовая пластинка достигает длины более 20 м и ширины около 12 м (Бразилія)