1 ТЕМА 4. Теорія граничної корисності та поведінки споживача 1. Корисність і проблема її виміру 2. Закон спадної граничної корисності блага 3. Оптимальний. - презентация

1 1 ТЕМА 4. Теорія граничної корисності та поведінки споживача 1. Корисність і проблема її виміру 2. Закон спадної граничної корисності блага 3. Оптимальний вибір з кардиналістської позиції 4. Значення і обмеженість кардиналізму © П.Г. Банщиков

2 2 Корисність і проблема її виміру © П.Г. Банщиков Класифікація потреб За ступенем важливості для життєдіяльності людини ПервинніВторинні За рівнем детермінованості ЕластичніНееластичні (жорсткі) За формою задоволення ІндивідуальніКолективні Потреби - субєктивні бажання, які людина намагається задовольнити

3 3 Корисність і проблема її виміру © П.Г. Банщиков Рис Піраміда потреб за А. Маслоу

4 4 Корисність і проблема її виміру © П.Г. Банщиков За рівнем доступності ЕКОНОМІЧНІ (ОБМЕЖЕНІ)НЕЕКОНОМІЧНІ (ВІЛЬНІ) За способом споживання ПРИВАТНІСУСПІЛЬНІ За характером реакції на зміну доходу ВИЩІ (ЯКІСНІ)НИЖЧІ (НЕЯКІСНІ) Класифікація благ Благо – те чим споживач задовольняє свої потреби

5 5 Корисність і проблема її виміру © П.Г. Банщиков Вимірювання корисності може здійснюватися на основі Кількісного вимірювання абсолютної величини корисності (кардиналізм) Рангового оцінювання корисності благ по порядковій шкалі (ординалізм) КОРИСНІСТЬ це властивість блага задовольняти певні потреби споживача

6 6 Закон спадної граничної корисності блага © П.Г. Банщиков Функція корисності це залежність між величиною корисності, отримуваної споживачем, і кількістю спожитих благ Функція корисності U – величина корисності, ютилів; Q x, Q y,…Q z - обсяги споживаних благ X, Y,…Z за певний період часу, одиниць.

7 7 Закон спадної граничної корисності блага © П.Г. Банщиков Сукупна величина корисності (TU) це сумарний ефект, який отримує споживач від набору різноманітних благ Сукупна та гранична корисність Гранична корисність (MU) це додаткова корисність, отримана споживачем від останньої (граничної) одиниці блага (порції)

8 8 Закон спадної граничної корисності блага © П.Г. Банщиков Кількість одиниць блага X, порцій Сукупна корисність TU(х), ютилів Прирощення сумарного корисного ефекту TU(х), ютилів за порцію Гранична корисність MU(х), ютилів Динаміка сукупної та граничної корисності блага Х

9 9 Закон спадної граничної корисності блага © П.Г. Банщиков TU(X) MU (X) X

10 10 Оптимальний вибір з кардиналістської позиції © П.Г. Банщиков Оптимальний вибір споживача (стан рівноваги) означає, що покупець обирає такий комплект товарів, який забезпечує йому отримання максимальної сукупної корисності за умови повного використання бюджету, незмінних цін та уподобань споживача

11 11 Оптимальний вибір з кардиналістської позиції © П.Г. Банщиков Номер порції блага Різновид блага ХлібМолокоЦукор … І151210… ІІ10118… ІІІ8106… ІV773… V561… …………… Таблиця Менгера: кількісне вимірювання корисності блага, ютилів

12 12 Оптимальний вибір з кардиналістської позиції © П.Г. Банщиков Вибір споживача (перша спроба) за бюджетом 25 грн 20 коп Назва блага Кількість благ у наборі Сукупна корисність (ТU), ютилів Гранична корисність останньої одиниці блага (МU), ютилів Ціна за одиницю блага (Р), грн. Гранична корисність на одну грошову одиницю (МU/Р) Хліб =33828/2=4 Молоко =4072,87/2,8=2,5 Цукор210+8=18848/4=2 Результат вибору : TU 1 =( )+( )+(10+8)=91 Результат вибору : TU 1 =( )+( )+(10+8)=91

13 13 Оптимальний вибір з кардиналістської позиції © П.Г. Банщиков Вибір споживача ( друга спроба) за бюджетом 25 грн 20 коп Назва блага Кількість благ у наборі Сукупна корисність (ТU), ютилів Гранична корисність останньої одиниці блага (МU), ютилів Ціна за одиницю блага (Р), грн. Гранична корисність на одну грошову одиницю (МU/Р) Хліб =45525/2=2,5 Молоко =4072,87/2,8=2,5 Цукор110= /4=2,5 Результат вибору : TU 2 =( )+( )+(10)=95 Результат вибору : TU 2 =( )+( )+(10)=95

14 14 Оптимальний вибір з кардиналістської позиції © П.Г. Банщиков За умови оптимального вибору ціни всіх благ є рівновеликими для індивіда Умова оптимального вибору споживача (другий закон Госсена або еквімаржинальний принцип): рівність зважених граничних корисностей благ