ОСОБЛИВОСТІ МОВЛЕННЄВОГО РОЗВИТКУ ДІТЕЙ З ВАДАМИ ІНТЕЛЕКТУ НОВІКОВА О.І. ВЧИТЕЛЬ-ЛОГОПЕД ВИЩОЇ КАТЕГОРІЇ, ВЧИТЕЛЬ-МЕТОДИСТ. - презентация

1 ОСОБЛИВОСТІ МОВЛЕННЄВОГО РОЗВИТКУ ДІТЕЙ З ВАДАМИ ІНТЕЛЕКТУ НОВІКОВА О.І. ВЧИТЕЛЬ-ЛОГОПЕД ВИЩОЇ КАТЕГОРІЇ, ВЧИТЕЛЬ-МЕТОДИСТ

2 МОВЛЕННЯ ЦЕ ПРОЦЕС ВИКОРИСТАННЯ МОВИ В СПІЛКУВАННІ ФУНКЦІЇ МОВЛЕННЯ КОМУНІКАТИВНАПІЗНАВАЛЬНАУЗАГАЛЬНЮЮЧАЕКСПРЕСИВНА

3 ПРИЧИНИ ПОРУШЕННЯ МОВЛЕННЯ У РОЗУМОВО ВІДСТАЛИХ ДІТЕЙ: ОРГАНІЧНІ (НЕДОРОЗВИНЕННЯ, ВИБІРКОВЕ УРАЖЕННЯ ГОЛОВНОГО МОЗКУ); ФУНКЦІОНАЛЬНІ (ПОРУШЕННЯ СПІВВІДНОШЕННЯ ПРОЦЕСІВ ЗБУДЖЕННЯ ТА ГАЛЬМУВАННЯ У ЦЕНТРАЛЬНІЙ НЕРВОВІЙ СИСТЕМІ); ПСИХОНЕВРОЛОГІЧНІ (ПОРУШЕННЯ РОБОТИ ВИЩИХ ПСИХІЧНИХ ФУНКЦІЙ); СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ (НЕСПРИЯТЛИВИЙ ВПЛИВ ДОВКІЛЛЯ)

4 ПОРУШУЄТЬСЯ: ФОНЕТИКО- ФОНЕМАТИЧНА СИСТЕМА МОВЛЕННЯ ЛЕКСИКО- ГРАМАТИЧНА СИСТЕМА МОВЛЕННЯ ЗВЯЗНЕ МОВЛЕННЯ ПИСЕМНЕ МОВЛЕННЯ ПОРУШЕННЯ МОВЛЕННЯ У РОЗУМОВО ВІДСТАЛИХ ДІТЕЙ НОСИТЬ СИСТЕМНИЙ ХАРАКТЕР

5 ОСОБЛИВОСТІ ФОНЕТИКО-ФОНЕМАТИЧНОЇ СТОРОНИ МОВЛЕННЯ РОЗУМОВО ВІДСТАЛИХ ДІТЕЙ: ПОРУШЕННЯ ВИМОВИ ЗВУКІВ (ПРОПУСКИ, ЗАМІНИ, СПОТВОРЕННЯ, ПОЛІМОРФНІСТЬ, ВАРІАТИВНІСТЬ, СТІЙКІСТЬ ПОРУШЕНЬ); ТРУДНОЩІ ВИКОРИСТАННЯ У САМОСТІЙНІЙ ВИМОВІ ПРАВИЛЬНИХ АРТУКУЛЯЦІЙНИХ УСТАНОВОК; ПОРУШЕННЯ СЛУХОВОЇ ДИФЕРЕНЦІАЦІЇ; НЕСФОРМОВАНІСТЬ ОПЕРАЦІЙ СЛУХОВОГО І КІНЕСТЕТИЧНОГО КОНТРОЛЮ, ОПЕРАЦІЇ ВИБОРУ ФОНЕМ; ПОРУШЕННЯ ЗВУКО-СКЛАДОВОЇ СТРУКТУРИ; ПОРУШЕННЯ ПРОСОДИЧНОЇ СТОРОНИ МОВЛЕННЯ

6 ОСОБЛИВОСТІ ЛЕКСИЧНОЇ СТОРОНИ МОВЛЕННЯ РОЗУМОВО ВІДСТАЛИХ ДІТЕЙ: БІДНІСТЬ СЛОВНИКОВОГО ЗАПАСУ: - НЕЗНАННЯ НАЗВ ПРЕДМЕТІВ, ЇХ ЧАСТИН І ДЕТАЛЕЙ; - ПЕРЕВАЖАННЯ ІМЕННИКІВ З КОНКРЕТНИМ ЗНАЧЕННЯМ; - ВІДСУТНІСТЬ СЛІВ УЗАГАЛЬНЮЮЧОГО ХАРАКТЕРУ; - ВИКОРИСТАННЯ ОДНОТИПНИХ ДІЄСЛІВ; - НЕВЕЛИКА КІЛЬКІСТЬ СЛІВ, ЩО ПОЗНАЧАЮТЬ ОЗНАКИ ПРЕДМЕТА ТА ЯКОСТІ ЛЮДИНИ; НЕТОЧНІСТЬ ВЖИВАННЯ СЛІВ СХОЖИХ ЗА: - ЗВУЧАННЯМ; - БЛИЗЬКИХ ЗА ЛЕКСИЧНИМ ЗНАЧЕННЯМ;

7 ОСОБЛИВОСТІ ЛЕКСИЧНОЇ СТОРОНИ МОВЛЕННЯ РОЗУМОВО ВІДСТАЛИХ ДІТЕЙ: ЗАМІНИ: - НАЗВИ ЧАСТИН ПРЕДМЕТА – НАЗВОЮ ЦІЛОГО ПРЕДМЕТА; - НАЗВИ ПРОФЕСІЇ – НАЗВОЮ ДІЇ; - НАЗВИ ПРЕДМЕТІВ – НАЗВАМИ ДІЙ; - НАЗВИ ДІЙ – НАЗВАМИ ПРЕДМЕТІВ; ТРУДНОЩІ АКТУАЛІЗАЦІЇ СЛОВНИКА; ЗНАЧНЕ ПЕРЕВАЖАННЯ ПАСИВНОГО СЛОВНИКА НАД АКТИВНИМ; НЕРОЗУМІННЯ ЗНАЧЕННЯ СЛІВ; АГРАМАТИЗМИ; НЕСФОРМОВАНІСТЬ СИСТЕМИ СЛОВОЗМІНИ І СЛОВОУТВОРЕННЯ

8 ОСОБЛИВОСТІ ГРАМАТИЧНОЇ СТОРОНИ МОВЛЕННЯ РОЗУМОВО ВІДСТАЛИХ ДІТЕЙ: ВИКОРИСТАННЯ В МОВЛЕННІ ПРОСТИХ НЕПОШИРЕНИХ РЕЧЕНЬ; АГРАМАТИЗМИ ПРИ: - УЗГОДЖЕННІ: ІМЕННИКІВ З ПРИКМЕТНИКАМИ У РОДІ ТА ЧИСЛІ; ІМЕННИКІВ З ЧИСЛІВНИКАМИ; ІМЕННИКІВ З ДІЄСЛОВАМИ ЗА ЧИСЛАМИ, ОСОБАМИ; - ЗМІНЮВАННІ РІЗНИХ ЧАСТИН МОВИ ПО ЧИСЛАМ; ДІЄСЛІВ ЗА ЧАСОМ; - ВІДМІНЮВАННІ ІМЕННИКІВ, ПРИКМЕТНИКІВ, ЧИСЛІВНИКІВ; - СЛОВОТВОРЕННІ; - ВЖИВАННІ ПРИЙМЕННИКОВО-ВІДМІНКОВИХ КОНСТРУКЦІЙ (ПРИЙМЕННИКИ ПРОПУСКАЮТЬСЯ, ЗАМІНЮЮТЬСЯ) СПОТВОРЕННЯ СТРУКТУРИ РЕЧЕННЯ: - ПРОПУСКАННЯ СЛІВ; - ПЕРЕСТАВЛЯННЯ СЛІВ

9 ОСОБЛИВОСТІ ЗВЯЗНОГО МОВЛЕННЯ РОЗУМОВО ВІДСТАЛИХ ДІТЕЙ: ПОВІЛЬНИЙ ТЕМП РОЗВИТКУ ЗВЯЗНОГО МОВЛЕННЯ; НЕДОСТАТНЯ СФОРМОВАНІСТЬ ДІАЛОГІЧНОГО МОВЛЕННЯ; ЗВЯЗНІ ВИСЛОВЛЮВАННЯ НЕРОЗГОРНУТІ, ФРАГМЕНТАРНІ; ПОРУШЕННЯ ЛОГІЧНОЇ ПОСЛІДОВНІСТІ ПРИ ПОБУДОВІ ЗВЯЗНИХ ВИСЛОВЛЮВАНЬ; В МОНОЛОГІЧНОМУ МОВЛЕННІ (ПЕРЕКАЗ, РОЗПОВІДЬ) СПОСТЕРІГАЄТЬСЯ НЕРОЗУМІННЯ ПРИЧИННО-НАСЛІДКОВИХ, ЧАСОВИХ, ПРОСТОРОВИХ ВІДНОСИН

10 ОСОБЛИВОСТІ ПИСЕМНОГО МОВЛЕННЯ РОЗУМОВО ВІДСТАЛИХ ДІТЕЙ: НЕЗАСВОЄННЯ БУКВ; ПОРУШЕННЯ ПРОЦЕСУ ЗЛИТТЯ БУКВ У СКЛАДИ ТА СЛОВА; НЕРОЗУМІННЯ ЗМІСТУ ПРОЧИТАННОГО; ПОРУШЕННЯ АНАЛІЗУ ЗВУКОВОЇ ТА МОРФОЛОГІЧНОЇ СТРУКТУРИ СЛОВА; ПОРУШЕННЯ МОВНОГО АНАЛІЗУ ТА СИНТЕЗУ

11 ПОМИЛКИ ПРИ ЧИТАННІ ТА НА ПИСЬМІ: - заміни букв за схожістю вимови; - спотворення складової структури слова – пропуски (додавання) голосних, приголосних, складів; - перестановка букв у слові; - перестановка складів у слові; - окреме написання слів, злитне письмо; - помилки граматичного характеру; - заміни букв за графічною схожістю; - пропуски, перестановка слів у реченні; - нерозуміння змісту прочитанного

12 ОСНОВНІ НАПРЯМКИ ЛОГОПЕДИЧНОЇ КОРЕКЦІЇ ПРИ МОВЛЕННЄВИХ ПОРУШЕННЯХ У РОЗУМОВО ВІДСТАЛИХ ДІТЕЙ ФОНЕТИКО- ФОНЕМАТИЧНА СИСТЕМА ЛЕКСИЧНА СИСТЕМА ГРАМАТИЧНА СИСТЕМА ЗВЯЗНЕ МОВЛЕННЯ ПИСЕМНЕ МОВЛЕННЯ - КОРЕКЦІЯ ЗВУКОВИМОВИ; - РОЗВИТОК ФОНЕМАТИЧНИХ ПРОЦЕСІВ - ЗБАГАЧЕННЯ СЛОВНИКОВОГО ЗАПАСУ; - УТОЧНЕННЯ ЗНАЧЕННЯ СЛІВ; - ФОРМУВАННЯ УЗАГАЛЬНЮЮЧИХ ПОНЯТЬ - ФОРМУВАННЯ СТРУКТУРИ РЕЧЕННЯ; - ФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ СЛОВОЗМІНИ; - КОРЕКЦІЯ СИСТЕМИ СЛОВОТВОРЕННЯ; - РОЗВИТОК ДІАЛОГІЧНОГО МОВЛЕННЯ; - ФОРМУВАННЯ МОНОЛОГІЧНОГО МОВЛЕННЯ; - ФОРМУВАННЯ ВНУТРІШНЬОГО ПРОГРАМУВАННЯ ЗВЯЗНИХ ВИСЛОВЛЮВАНЬ - РОЗВИТОК ЗОРОВО- ПРОСТОРОВОГО АНАЛІЗУ І СИНТЕЗУ; - ФОРМУВАННЯ ЗВУКО- СКЛАДОВОЇ СТРУКТУРИ СЛОВА; - ФОРМУВАННЯ АНАЛІЗУ І СИНТЕЗУ СТРУКТУРИ РЕЧЕННЯ

13 МЕТОДИ ЛОГОПЕДИЧНОЇ КОРЕКЦІЇ ПРИ ПОРУШЕННЯХ МОВЛЕННЯ У РОЗУМОВО ВІДСТАЛИХ ДІТЕЙ НАОЧНІ СЛОВЕСНІ ПРАКТИЧНІ

14 НАОЧНІ МЕТОДИ СПОСТЕРЕЖЕННЯ ПОКАЗ ДЕМОНСТРАЦІЯ

15 СЛОВЕСНІ МЕТОДИ РОЗПОВІДЬ БЕСІДА ПОЯСНЕННЯ

16 ПРАКТИЧНІ МЕТОДИ ВПРАВИ ІГРИ МОДЕЛЮВАННЯ

17 ФУНКЦІЇ ВЧИТЕЛЯ ТА ЛОГОПЕДА В ПРОЦЕСІ КОРЕКЦІЙНОЇ РОБОТИ ВЧИТЕЛЬ: - ФОРМУЄ НАВИЧКИ ЗВУКО- БУКВЕННОГО АНАЛІЗУ І СИНТЕЗУ; - ФОРМУЄ НАВИЧКИ ЧИТАННЯ ТА ПИСЬМА; - ПОПОВНЮЄ СЛОВНИКОВИЙ ЗАПАС; - РОЗВИВАЄ ГРАМАТИЧНУ СИСТЕМУ МОВЛЕННЯ; - РОЗВИВАЄ ЗВЯЗНЕ МОВЛЕННЯ; - ВИХОВУЄ КОНТРОЛЬ ЗА ВЛАСНИМ МОВЛЕННЯМ ДИТИНИ; - РОЗВИВАЄ ПСИХІЧНІ ПРОЦЕСИ ЛОГОПЕД: - ФОРМУЄ (ЗАКРІПЛЮЄ) НАВИЧКИ ЗВУКО- БУКВЕННОГО АНАЛІЗУ І СИНТЕЗУ; - РОЗВИВАЄ ФОНЕМАТИЧНІ ПРОЦЕСИ; - ВИПРАВЛЯЄ ВАДИ ЗВУКОВИМОВИ; - ПОПОВНЮЄ СЛОВНИКОВИЙ ЗАПАС; - РОЗВИВАЄ (КОРЕГУЄ) ГРАМАТИЧНУ СИСТЕМУ МОВЛЕННЯ; - РОЗВИВАЄ ЗВЯЗНЕ МОВЛЕННЯ; - ЗАКРІПЛЮЄ (КОРЕГУЄ) НАВИЧКИ ЧИТАННЯ ТА ПИСЬМА; - ВИХОВУЄ КОНТРОЛЬ ЗА ВЛАСНИМ МОВЛЕННЯМ ДИТИНИ; - РОЗВИВАЄ ПСИХІЧНІ ПРОЦЕСИ

18 ВИСНОВОК: Під впливом спеціального навчання, яке має корекційну спрямованість, у дітей з порушенням інтелектуального розвитку, відбуваються позитивні зрушення у мовленнєвій діяльності. Робота з розвитку мовлення проводиться в тісному звязку з вчителями та батьками дітей. Навчально-виховний корекційний процес з дітьми, які мають вади розумового розвитку, спрямований на кінцевий результат - розвиток особистості та її соціальну реабілітацію.

19 РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА: 1. Давидова О. Вплив психофізичних відхилень на стан мовленнєвого розвитку дитини //Дефектологія. – – С. 49 – Піроженко Т. Мовлення дитини: Психологія мовленнєвих досягнень дитини. – К. : Главник, 2005 – 112с. 3. Синьов В. М. Розумова відсталість як педагогічна проблема. Навчальний посібник. – К.: – С. 17 – Соботович С., Тищенко В. Засвоєння розумово відсталими дітьми граматичних категорій та абстрактного лексико- граматичного значення слова // Дефектологія. – – С. 2 – 5. Тищенко В. В. Зміст інтелектуального компонента мовленнєвої діяльності. Науковий Часопис НПУ ім. М. П. Драгоманова, – 3. – С.129 – Тищенко В., Рібцун Ю. Як навчити дитину правильно розмовляти : Від народження до пяти років: Поради батькам. – К.: Літера ЛТД, – 128 с.