Дослідження режимів центрифугування крові при виконанні мануального плазмаферезу Доповідач: лікар-трансфузіолог Загородній А.В. - презентация

1 Дослідження режимів центрифугування крові при виконанні мануального плазмаферезу Доповідач: лікар-трансфузіолог Загородній А.В.

2 Вимоги до режимів центрифугування крові бути максимально короткими за терміном центрифугування; забезпечувати високу якість плазми за параметром «залишкові клітини»; не приводити до ушкодження клітин крові під час центрифугування.

3 Режими центрифугування крові в деяких країнах Джерело інформаціїВідцентрове прискорення, g Температура роторної камери, °С Час центрифугу вання, хв. США Російська Федерація Польща Керівництво Ради Європи Наводиться 5 режимів (2 «низька» та 3 «висока» швидкість) центрифугування крові без вказання числових параметрів

4 розмір та еластичність клітин різниця між питомою густиною клітин та оточуючої рідини вязкість середовища температура середовища величина поверхневого потенціалу клітин Фактори, які впливають на зсідання клітин

5 Питома густина складових крові Складові кровіПитома густина, кг/л Плазма1,026 Тромбоцити1,058 Моноцити1,062 Лімфоцити1,070 Нейтрофіли1,082 Еритроцити1,100

6 Мета проведення досліджень Визначення оптимальних режимів центрифугування крові донорів при проведенні мануального плазмаферезу для: отримання плазми задовільної якості за параметром «залишкові клітини»; скорочення часу на проведення процедури аферезу; мінімального ушкодження клітин крові під час центрифугування.

7 Обладнання Полімерні контейнери для плазмаферезу 2×500/2×300 фірми «RAVIMED»; Рефрижераторні центрифуги «JOUAN CR 4.12» з радіусом ротора 160 мм; Електронний термометр «Checktemp 1» з ціною поділки 0,1 °С; Високочастотний запаювач трубок «TERUFLEX ACS 152».

8 Методи досліджень Відбір зразків клітин крові та плазми проводився в полімерні трубки; Визначення залишкових клітин плазми проводилось шляхом підрахунку в лічильній камері Фукса-Розенталя (еритроцити та лейкоцити) та лічильній камері Горяєва (тромбоцити); Визначення ушкодження еритроцитів після центрифугування крові проводилось шляхом мікроскопії в нативному мазку зразків еритроцитної маси.

9 Попередні вимоги Залишкових клітин згідно рекомендацій Ради Європи має бути: еритроцити не більше 6,0×109/л; лейкоцити – не більше 0,1×109/л; тромбоцити – не більше 50×109/л; Температура клітин крові перед реінфузією має бути не нижче 20 °С; Еритроцити повинні зберігати свою звичайну форму – дискоїдну.

10 Режими центрифугування крові Режим центрифугу вання крові Відцентрове прискорення g Кількість обертів ротора центрифуги, хв. Час центрифугу вання, хв. Температура роторної камери, °С

11 Режим центри фугування крові Кількі сть доз Температура крові до центрифугування в °С Температура крові після центрифугування в °С 1 (2000g, 10 °С)3529,5 (26,9-32,5)17,8 (14,3-24,8) 2 (2000g, 10 °С)3229,0 (27,0-31,4)17,0 (14,3-20,1) 3 (3000g, 5-8 °С)323229,0 (24,4-30,5)17,6 (14,2-22,0) 4 (3000g, 20 °С)3128,9 (26,4-30,7)23,0 (21,3-24,5) 5 (4000g, 2-5 °С)3329,1 (26,1-30,8)19,6 (17,1-23,3) Середня температура крові до та після центрифугування

12 Середня кількість залишкових клітин в плазмі Режим центрифугуван ня крові Залишкові еритроцити плазми в 10 9 /л Залишкові лейкоцити плазми в 10 9 /л Залишкові тромбоцити плазми в 10 9 /л 1 (2000g, 10 °С)0,097 (0,03-0,3)0,011 (0,003-0,03)31,1 (12-74) 2 (2000g, 10 °С)0,162 (0,03-1,1)0,012 (0,004-0,06)22,4 (12-50) 3 (3000g, 5-8 °С)0,066 (0,01-0,2)0,007 (0,003-0,03)18,6 (12-40) 4 (3000g, 20 °С)0,109 (0,01-0,65) 0,006 (0,001-0,02)43,6 (18-88) 5 (4000g, 2-5 °С)0,108 (0,03-0,8)0,01 (0,003-0,02)22,8 (6-66)

13 Форма еритроцитів після центрифугування крові Режим центрифугува ння крові К-сть доз Дискоїдна, доз Частково деформована, доз Сферична, доз 1 (2000g, 15 хв.) 3511 (31%)19 (54%)5 (15%) 2 (2000g, 20 хв.) 32-5 (16%)27 (84%) 3 (3000g, 15 хв.) (31%)19 (59%)3 (10%) 4 (3000g, 15 хв.) 317 (22%)22 (71%)2 (7%) 5 (4000g, 10 хв.) 3329 (88%)4 (12%)-

14 Висновки 1. На температуру еритроцитної маси після центрифугування впливали наступні чинники: температура роторної камери, час центрифугування, температура приміщень для проведення аферезу плазми.

15 Висновки 2. Якість плазми за параметром «залишкові клітини» залежала від температури крові під час центрифугування: чим нижча температура крові, тим менша кількість залишкових клітин в плазмі; 3. При температурі крові під час центрифугування вище °C (29% досліджених доз) не забезпечується висока якість заготовленої плазми за параметром «залишкові клітини»;

16 Висновки 4. Термін центрифугування крові більше 15 хв. негативно впливає на форму еритроцитів в клітинних компонентах крові, призначених для реінфузій донорам. 5. На наш погляд, найбільш оптимальним із досліджених режимів центрифугування крові донорів при проведенні мануального плазмаферезу виявився режим «5» (4000g, 5-8 °C, 10 хв.).

17 Переваги режиму «5» найкоротшого часу на проведення розділення крові (10 хв.), найменшого негативного впливу на еритроцити – збереження звичайної дискоїдної форми еритроцитів під час центрифугування (88%), підтримання середньої температури клітин крові після центрифугування на рівні, близькому до 20,0 °C (19,6 °C), за показниками параметру «залишкові клітини» в заготовленій плазмі відповідають вимогам 94% досліджених доз при нормативі – не менше 90%.

18 Пропозиції 1. З метою оптимізації процесу заготівлі плазми при проведенні мануальних аферезів вважаємо необхідним забезпечення закладів переливання крові центрифугами з відцентровим прискоренням g; 2. Внести в нормативні документи з використання донорського плазмаферезу зміни для можливості застосування режимів центрифугування крові з відцентровим прискоренням g;

19 Пропозиції 3. В залежності від температури приміщень для проведення мануального плазмаферезу, моделей центрифуг та терміну центрифугування крові вважаємо необхідним коректувати температуру роторних камер центрифуг, які використовуються для центрифугування крові донорів мануального плазмаферезу, таким чином, щоб середня температура клітин крові після центрифугування зберігалась на рівні 20,0±2,0 °C. Для цього періодично (1-2 рази на місяць) після центрифугування крові та виділення плазми вимірювати температуру еритроцитної маси електронним термометром;

20 Пропозиції 4. Перед центрифугуванням крові роторні камери центрифуг повинні охолоджуватись до робочої температури згідно обраного режиму. В перервах між центрифугуваннями кришка роторної камери центрифуги має бути закритою для постійного підтримання заданої робочої температури.

21 ЛІТЕРАТУРА 1. «GUIDE TO THE PREPARATION, USE AND QUALITY ASSURANCE OF BLOOD COMPONENTS», 11th edition, the Council of Europe 2005 – Part B: Chapter 3; Part С: Chapter 15; р , ; 2. «Техническое руководство» Американской ассоциации банков крови, 12-е издание, издано Европейской школой трансфузионной медицины в 2000 г., перевод с английского под редакцией проф. Ю.Н. Токарева – Раздел VІІ: Метод 9.14., 10.5.; стр , ; 3. KRWIODAWSTWO I KRWIOLECZNICTWO. ZBIOR PRZEPISOW. Pod redakcja Jana Sablinskiego I Magdaleny Letowsksej – Warszawa, Rozdzial 6; 3.2. Wirowanie; 69-70;

22 ЛІТЕРАТУРА 4. «Гравитационная хирургия крови», Под редакцией академика АМН СССР О.К. Гаврилова – Издательство «Медицина», Москва, Часть I, глава 1, стр. 7-16; 5. «Інструкція з проведення плазмаферезу», наказ МОЗ України 164 від «Инструкция по проведению прерывистого плазмафереза», Российская Федерация, 2002 г.; 7. Перехрестенко П.М., Чугрієв А.М., Терещук Т.О. «Організація контролю якості консервованої донорської крові та її компонентів». Методичні рекомендації, Київ-2006;