Психолінгвістичні та психологічні основи методики навчання іноземної мови. - презентация

1 Психолінгвістичні та психологічні основи методики навчання іноземної мови

2 План 1. Сутність та співвідношення понять "мова", "мовлення", "мовленнєва діяльність". 2. Види мовленнєвої діяльності. 3. Специфіка основних понять психології навчання (знання, навички, уміння) у процесі оволодіння іноземною мовою. 4. Ознаки сформованої навички. 5. Етапи формування навички.

3 Психолінгвістика – наука, що досліджує процеси мовленнєвої діяльності.

4 Мова Мовлення Мовленнєва діяльність (МД)

5 Мова – система мовних засобів, необхідних для спілкування, і правил користування ними. Мовлення – спосіб здійснення спілкування за допомогою мови, процес і продукт спілкування. Мовленнєва діяльність (МД) – процес активного, цілеспрямованого, опосередкованого мовою і зумовленого ситуацією спілкування людей між собою.

6 Компоненти МД як діяльності: 1. мотив (виникає на основі потреби). 2. комунікативний намір /мета /інтенція: дізнатися, розповісти, попросити, переконати, наказати і т.д. ; 3. план діяльності (формується у внутрішньому мовленні); 4. реалізація плану (зовнішнє усне або писемне мовлення); 5. контроль.

7 Ієрархія людських потреб за А.Маслоу

8 1. Потреба безпеки – збереження фізичного здоров'я, 2. Мотив (обраний спосіб реалізації потреби): змінити освітлення ; 3. Інтенція: попросити когось ввімкнути світло. 4. План діяльності: аналіз ситуації спілкування, вибір відповідних мовних засобів. 5. Реалізація, напр. Ввімкніть, будь ласка, світло! 6. Контроль – чи співпадає результат із метою.

9 Висновки: Мовлення без мети не буває. Для ефективної реалізації мети потрібні відповідні засоби. Вибір засобів опосередковується ситуацією.

10 Одиниця МД - Мовленнєвий вчинок (мовленнєва дія) – зберігає всі ознаки цілого.

11 Види МД: говоріння; аудіювання, читання; письмо

12 Класифікація видів МД: первинні; вторинні. усні; писемні. рецептивні; продуктивні.

13 РЕЦЕПТИВНІ УСНІ АУДІЮВАННЯЧИТАННЯ ПИСЕМНІ ГОВОРІННЯПИСЬМО ПРОДУКТИВНІ

14 Для успішної реалізації будь–якого виду МД необхідно володіти комунікативною КОМПЕТЕНЦІЄЮ (КК). КК спирається на: компетенцію в аудіюванні компетенцію в говорінні компетенцію в читанні компетенцію в письмі

15 Компетенція – здатність і готовність здійснювати певну діяльність. Іншомовна комунікативна компетенція - здатність і готовність суб'єкта до здійснення міжкультурного спілкування засобами мови, що вивчається. - здатність успішно вирішувати завдання взаєморозуміння і взаємодії з носіями мови, що вивчається, у відповідності до норм і культурних традицій в умовах прямого і опосередкованого контактів.

16 Складники компетенції: знання; навички; уміння. (психологія навчання)

17 Знання: операційні; системні; соціокультурні (країнознавчі, лінгвокраїнознавчі).

18 Групи навичок: лексичні; граматичні; фонетичні; графічні та орфографічні.

19 Уміння аудіювання; говоріння; читання; письмо.

20 Схема оволодіння комунікативною компетенцією: операційні уміння знання навичка1 операційні уміння знання навичка2 операційні уміння знання навичка3 компетенція системні знання

21 Навичка - це психічне новоутворення, завдяки якому індивід спроможний виконувати певну дію раціонально, з належною точністю і швидкістю, без зайвих витрат фізичної і нервово-психічної енергії.

22 Якості мовленнєвої навички: автоматизованість (виконання мовленнєвих дій з належною точністю і швидкістю, цілісно і повно); стійкість (сталість мовленнєвої дії, її стійкість до негативного впливу інших автоматизованих дій); гнучкість (здатність включатися у нові ситуації та функціонувати на новому мовленнєвому матеріалі).

23 Етапи формування навички: орієнтовно-підготовчий; стереотипно-ситуативний (стандартизуючий); варіююче-ситуативний.

24 Зміст орієнтовно-підготовчого етапу формування навички: демонстрація нового мовленнєвого явища у ситуації спілкування; "зупинка" спілкування для пояснення явища; виконання мовленнєвих дій учнями за зразком. ( автоматизованість навички )

25 Зміст стандартизуючого етапу формування навички: використання явища з новим навчальним матеріалом в аналогічних ситуаціях спілкування на рівні слова, словосполучення, речення (автоматизованість + гнучкість)

26 Зміст варіююче-ситуативного етапу формування навички: новий матеріал використовується поряд з тим, що вивчався раніше на рівні понадфразової єдності (ПФЄ) та тексту. Зміщення акцентів на розвиток умінь. (автоматизованість, гнучкість + стійкість)