Театр абсурду, або драма абсурду абсурдистський напрямок у західноєвропейській драматургії й театрі, який виник у середині XX століття. В абсурдистських. - презентация

1

2 Театр абсурду, або драма абсурду абсурдистський напрямок у західноєвропейській драматургії й театрі, який виник у середині XX століття. В абсурдистських п'єсах світ зображений як безглузді, позбавлені логіки накопичення фактів, вчинків, слів і доль. Найбільш повно принципи абсурдизму були втілені в драмах «Голомоза співачка» (1950) французького драматурга Ежена Іонеско і «Чекаючи Годо» (1953) ірландського письменника Семюеля Беккета. Семюел Беккет, 1970 Символи театру Ежен Іонеско

3 Термін «Театр абсурду» вперше використаний театральним критиком Мартіном Ешліном, що написав 1962-го року книгу з такою назвою. Ешлін побачив у цих творах художнє втілення філософії Альбера Камю про безглуздість життя у своїй основі, що й проілюстрував у своїй книзі «Міф про Сізіфа». Вважається, що «Театр абсурду» йде коріннями у філософію Дадаїзму, поезію з неіснуючих слів й абстракціоністське мистецтво их. Незважаючи на гостру критику, жанр отримав популярність після Другої Світової війни, що вказала на значну невизначеність людського життя. Введений термін також зазнавав критики, з'явилися спроби його заміни на «Анти-театр» й «Новий театр». Мартін Ешлін Один з прикладів дадаїзму у живопису Друга світова війна

4 За Ешліном, абсурдистсько-театральний рух базувався на постановках чотирьох драматургів Ежена Іонеско, Семюеля Бекета, Жана Жені й Артура Адамова, однак він підкреслював, що кожен з цих постановників мав свою унікальну техніку, що виходить за рамки терміна «абсурд». Йонеско Ежен Семюель Бекет Жан Жені Артур Адамов

5 Часто виділяють наступну групу письменників Том Стопард, Фрідріх Дюрренматт, Фернандо Аррабаль, Гарольд Пінтер, Едвард Олбі і Жан Тардью. Натхненниками руху вважають Альфреда Жаррі, Луїджі Піранделло, Станіслава Віткевича, Гійома Аполлінера, сюрреалістів і багатьох інших. Том Стопард Фрідріх Дюрренматт Фернандо Аррабаль Гарольд ПінтерЕдвард Олбі Жан Тардью

6 Альфред ЖарріЛуїджі ПіранделлоСтаніслав Віткевич Ґійом Аполлінер

7 Часто виникнення творів «театру абсурду» пов'язували з філософією екзистенціалізму, перш за все з творчістю А. Камю. Абсурдисти, подібно до автора «Міфу про Сізіфа», відчували абсурдність людської екзистенції в абсурдному хаотичному світі. Альбер Камю Сізіф

8 Глибокі інтелектуальні, філософські проблеми у творах «театру абсурду» розв'язуються в комічних, фарсових, буфонних формах. «Театр абсурду» з його болем за людину та її внутрішній світ, з його критикою автоматизму, міщанства, конформізму, деіндивідуалізації й акомунікабельності вже став класикою світової літератури.