Скачать презентацию
Идет загрузка презентации. Пожалуйста, подождите
Презентация была опубликована 9 лет назад пользователемДарья Вердеревская
1 Фуросемід
2 План 1. Загальна характеристика 2. Фармакотерапевтична група 3. Фармакологічні властивості 4. Показання для застосування 5. Спосіб застосування та дози 6. Побічна дія 7. Протипоказання 8. Передозування 9. Особливості застосування 10. Умови та термін зберігання
3 1. Загальна характеристика: міжнародна та хімічна назви: furosemide; 4-хлор-2-(фурфуриламіно)-5-сульфамоїлбензойної кислоти; основні фізико-хімічні властивості: біла або майже біла, кругла, плоска таблетка з фаскою; склад: 1 таблетка містить фуросеміду 40 мг; допоміжні речовини: лактози моногідрат, крохмаль пшеничний, тальк, магнію стеарат. Форма випуску. Таблетки.
4 2. Фармакотерапевтична група. Сечогінні препарати. Високоактивні діуретики. Прості препарати сульфамідів.
5 3. Фармакологічні властивості. Фармакодинаміка. Фуросемід – салуретик із швидкою та короткою дією, повязаною з порушенням реабсорбції іонів хлору у висхідній проксимальній частині петлі Генле (петльовий діуретик). Він селективно підвищує екскрецію іонів натрію (максимально до 35%) та, залежно від дози, стимулює ренін- ангіотензин-альдостеронову систему. Посилене виведення і високі рівні альдостерону провокують реабсорбцію натрію в дистальних канальцях та втрату іонів калію і водню. Фуросемід збільшує екскрецію іонів водню, магнію, кальцію, бікарбонату та амонію. Діурез, що настає внаслідок застосування Фуросеміду, залежить від концентрації лікарського засобу в нирках, а не в плазмі.
6 4. Показання для застосування. При застосуванні Фуросеміду наявна лінійна залежність між дозою та ефектом, що забезпечує широкий терапевтичний діапазон. Препарат рекомендується для лікування застійних явищ малого та великого кола кровообігу, набряків, зумовлених серцево-судинною недостатністю; набряків, обумовлених нирковою недостатністю, нефротоксичним синдромом; набряків, зумовлених захворюваннями печінки; асцит; набряків унаслідок опіків та занчної втрати плазмового альбуміну; хворих, які не реагують на лікування ті азидними діуретиками; гіпертонії (самостійним курсом або в комбінації з іншимиантигіпертензивними засобами).
7 5. Спосіб застосування та дози. Лікування препаратом Фуросемід вимагає індивідуального дозування. При набряках звичайна доза становить 40 мг один разна добу, в зручний для хворого час. У менш тяжких випадках хворі реагують на застосування 20 або 40 мг через день. Деяким хворим необхідна більш висока доза– 80 мг або більше одноразово або 2 рази на добу. У тяжких випадках можезастосовуватись доза до 500 мг. Для лікування гіпертонії Фуросемід застосовують у дозах від 40 до 80 мгна добу, самостійно або в комбінації з іншими антигіпертензивними засобами. При набряках унаслідок опіків добова доза варіює від 40 до 100 мг надобу, а при порушенні функції нирок – до 250 мг на добу. Доза для лікування дітей. Зважаючи на таблетовану лікарську форму, препарат може застосовуватисьдля лікування дітей старше 5 років. Звичайна доза для дітей становить 1-3 мг/кгмаси тіла, але не більше 40 мг на добу, через більш тривалі інтервали (подовжений період біологічного на півжиття). Більш чутливим хворим додатково призначають калій. Максимальний ефект настає при застосуванні Фуросеміду ранком натщесерце. У випадках подразнюючої дії на шлунок препарат застосовують разом зїжею або з молоком. Курс лікування залежить від стану хворого.
8 6. Побічна дія. Найчастіше виникнення побічної дії повязано з порушенням електролітного балансу – гіпонатріємія, гіпокаліємія тагіпохлоремічний алкалоз, які виникають головним чином після застосування високих доз або при тривалому лікуванні. Може збільшитись екскреція кальцію. Можливі розвиток нефрокалькульозу, спровоковані гіперкаліємія та напади подагри. При застосуванні препарату може відчуватися стомлюваність, запаморочення, особливо при зміні положення тіла (при випрямленні), шум увухах. Іноді може спостерігатись нудота, блювання, біль у шлунку. В деяких випадках можуть виникнути темні, рідкі випорожнення; кашель, хрипкий голос; висип, жовтий зір", пожовтіння склери ока, незвична кровотеча при пораненнях. Рідко можливий розвиток реакцій гіпер чутливості. Дуже рідко спостерігається сухість у роті, спрага, неритмічний пульс, мязові судоми, біль; слабкий мякий пульс. Іноді можуть виявитись реакції гіпер чутливості, в тому числіінтерстиціальний нефрит. Застосування високих доз може призвести до розвитку панкреатиту тахолестатичної жовтяниці. Дуже рідко Фуросемід пригнічує функцію кісткового мозку та сприяє виникненню агранулоцит озу, тромбоцит опенії, лейкопенії.
9 7. Протипоказання. Протипоказання для застосування Фуросеміду схожіна протипоказання для тіазидних діуретиків: гіпер чутливість до Фуросеміду та сульфонамідів; гіповолемія з гіпотонією або без; передозування препаратів наперстянки; панкреатит; гіперурикемія; може спровокувати напад подагри у чутливих пацієнтів; гіпертрофія передміхурової залози та порушення сечовипускання; хвороба Аддісона; еретематиозний вовчак; вагітність (I триместр); печінкова кома; гіпокаліємія; дитячий вік до 5 років; годування груддю.
10 8. Передозування. При інтоксикації Фуросемідом можливо виникнення тяжкої гіпотензії, аж до коми, гіпокаліємії. При застосуванні високих доз необхідний суворий лабораторний контроль. Лікування симптоматичне.
11 9. Особливості застосування. Фуросемід не призначають при отруєннінефро токсичними та гепато токсичними отрутами. Необхідний контроль з боку лікаря за проявами зменшення калію в організмі та зневоднювання. Лікування Фуросемідом проводять на фоні дієти, збагаченої калієм, за необхідності додатково призначають солі калію. У літніх хворих із схильністю до порушення електролітного балансу існує ризик розвитку циркуляторного колапсу або тромбоемболії. При порушенні функції нирок необхідно адаптувати режим дозування та інтервали між прийомами препарату. У хворих на застійну серцеву недостатність можливий розвитокгіпонатріємії. При застосуванні Фуросеміду для лікування дітей збільшують інтервали між прийомами, зважаючи на більш тривалий період біологічного на півжиття. Під час лікування препаратом необхідно мати на увазі, що будутьспостерігатись хибні результати лабораторного контролю при визначенні глюкози, сечовини крові та сечі; можуть знизитися сироваткові концентрації кальцію, хлоридів, магнію, калію, натрію.
12 10.Умови та термін зберігання. У сухому, захищеному від світла та недоступному длядітей місці при температурі не вище 25oС. Термін придатності – 5 років. Препарат не застосовувати після закінчення терміну придатності.
Еще похожие презентации в нашем архиве:
© 2024 MyShared Inc.
All rights reserved.