Мацько Вікторія 9 років 4 клас Середня загальноосвітня школа І-ІІ ст. с. Степанки тел.35-9-13 Мурованокуриловецький район Вінницька область Керівник роботи: - презентация

1 Мацько Вікторія 9 років 4 клас Середня загальноосвітня школа І-ІІ ст. с. Степанки тел Мурованокуриловецький район Вінницька область Керівник роботи: Самохвал Ольга Григорівна «Зі щоденника пташиного мандрівника» «Зі щоденника пташиного мандрівника»

2 На сільському подвірї, в затінку хатньої стріхи, примостилось затишне гніздечко. В цьому гніздечку погожої сонячної днини зявилась я – маленька ластівка. Коли шкаралупка тріснула, я побачила, що крім мене у гніздечку було ще три сестрички. З яким радісним щебетом наша матуся і татусь заходилися носити нам поживу! З кожним днем я росла і міцніла. Вже замість пушку моє тільце покрило ніжне пірячко. Матінка часто розповідала мені, що крім нашої рідної землі, є ще інші краї, де завжди тепло і вдосталь їжі. Я розуміла, що це далеко, але не знала, що дорога буде такою важкою та виснажливою. Чекала перельоту і мріяла про те, скільки нового я побачу.

3 І от настав той час, коли вся моя рідня приєдналася до гурту ластівок, щоб разом летіти. Для подолання такого шляху я їла багато комах, щоб запастись жиром. Під час польоту наслідувала своїх дорослих родичів, з ними щодня долала по кілька сотень кілометрів, ночувала серед очеретів та високих заростей трави. Попереду нас чекав найбільш напружений відтинок шляху – переліт через Сахару Ми не мали де напитись, на шляху траплялись озера з отруйною водою. Мій організм зневоднювався. Щоб поновити запаси води в організмі, я їла мух, котрі втопились в отруйній воді. Я вижила, а деякі птахи пили воду і гинули на місці. Решту часу я із задоволенням на льоту ловила комах та харчувалась під час відпочинку.

4 Після спекотної пустелі я побачила зелений континент, великі ріки, озера, непрохідні тропічні ліси. Нарешті я прилетіла до місця зимівлі всіх європейських ластівок – Південноафриканської республіки. Летіли ми довго, 10 тижнів. Втомлена, виснажена голодом, я раділа, що на цій зеленій, теплій, багатій на поживу землі швидко пролетить зима і я знову повернуся на свою Батьківщину. Час минав швидко. Дорога до рідного дому видалася коротшою - десь за 6 тижнів я повернулася. Здрастуй, земле!