Методика навчання української мови в початковій школі Методика вивчення розділу МОВА І МОВЛЕННЯ. - презентация

1 Методика навчання української мови в початковій школі Методика вивчення розділу МОВА І МОВЛЕННЯ

2 Мета - у процесі навчання сформувати: свідоме ставлення до власних висловлювань прагнення уникати помилок, дотримання етики мовлення невід'ємної частини культури спілкування; усних, писемних, сформувати уявлення про мову і мовлення.

3 Уявлення про мову і мовлення: 1) мова є найважливішим засобом спілкування між людьми; 2) найважливішими одиницями мови є звуки, слова, сполучення слів, речення, текст; кожна з них має своє призначення: із звуків утворюються слова, зі слів словосполучення і речення, з речень зв'язні висловлювання; 3) мова пов'язана з мисленням (за допомогою речень висловлюються думки); 4) українська мова мова українського народу; 5) українська мова близько споріднена з російською і білоруською мовами; 6) знання з мови застосовуються у практичному мовленні; щоб оволодіти мовленням, потрібно знати слова і вміти поєднувати їх; 7) існує дві форми мовлення усна й писемна; 8) усне мовлення має допоміжні засоби увиразнення: інтонацію, міміку, жес­ти; своєрідними допоміжними засобами спілкування є зорові умовні знаки і звукові сигнали. Наведені відомості учні мають не заучувати, а засвоювати в процесі навчання.

4 Опорна схема мова мовлення Те, що виражає думку, може бути засобом спілкування Здатність людини говорити, висловлювати свої думки Сукупність мовних знаків Спілкування людей між собою за допомогою мови; мовна діяльність звуки слова сполучення слів речення текст мовлення

5 Вимоги культури мовлення й етики мовного спілкування 5) у спілкуванні з іншими людьми прийнято вживати слова ввічливості (під час зустрічі і прощання, для вираження запитання, прохання, подяки тощо); 4) щоб висловлений зміст добре сприймався іншими людьми, в усному мовленні слід виразно вимовляти слова, уміло користуватися інтонацією, а в писемному розділовими знаками; 3) в усному мовленні не можна замінювати слова жестами, мімікою, вигуками; 1) висловлювання мають бути правильними, точними, виразними. Для цього необхідно добирати потрібні для вираження думки слова, уміло будувати з них речення і пов'язувати їх між собою; 2) слова потрібно правильно наголошувати; 6) слова ввічливості слід добирати залежно від того, кому вони адресовані (товаришам, батькам, учителям, знайомим чи незнайомим людям); 7) у розмові слід уміти вислухати до кінця співбесідника, не перебиваючи його без потреби, а якщо є така необхідність, то попросити вибачення.