Велика гірська система Карпат починається недалеко від Братіслави (Словаччина) і закінчується на південному сході поблизу Залізних воріт (Румунія). Довжина. - презентация

1

2 Велика гірська система Карпат починається недалеко від Братіслави (Словаччина) і закінчується на південному сході поблизу Залізних воріт (Румунія). Довжина Карпат приблизно 1500 км. Дугою із трьох сторін оточують вони Середньоєвропейську низовину. Велика гірська система Карпат починається недалеко від Братіслави (Словаччина) і закінчується на південному сході поблизу Залізних воріт (Румунія). Довжина Карпат приблизно 1500 км. Дугою із трьох сторін оточують вони Середньоєвропейську низовину.

3 РОЗМІРИ КАРПАТ У північно- західній частині їхня ширина становить 240 км, у південно-західній - 340, а в північно- східній, де розташовані українські Карпати, вона звужується до км. Розміри Карпат від площі України 6%. У північно- західній частині їхня ширина становить 240 км, у південно-західній - 340, а в північно- східній, де розташовані українські Карпати, вона звужується до км. Розміри Карпат від площі України 6%.

4 Вперше назва Карпати згадана ще у другому столітті нашої ери римським письменником Клавдієм Птоломеєм.

5 ГЕОЛОГІЧНИЙ РОЗВИТОК Карпатська гірська дуга й прилягаючі до неї пагорби, високогіря й рівнини пройшли складний шлях геологічного розвитку. Карпатська гірська дуга й прилягаючі до неї пагорби, високогіря й рівнини пройшли складний шлях геологічного розвитку. У наші дні ця область перебуває в проміжному стані. Тут завершилися інтенсивні тектонічні рухи, і в той же час не наступив період повної консолідації й стабільності, характерний для платформ. У наші дні ця область перебуває в проміжному стані. Тут завершилися інтенсивні тектонічні рухи, і в той же час не наступив період повної консолідації й стабільності, характерний для платформ.

6 Карпатська гірська споруда є частиною Альпійської (або Середземноморської) складчатої системи, яка розвинена в Південній Європі, Північній Африці, через Малу та Середню Азію аж у Гімалаї. Враховуючи той факт, що складчаті споруди утворюються внаслідок горотворчих процесів у геосинкліналях, можна говорити про два етапи геологічного розвитку Карпатської гірської споруди, а саме – геосинклінальний і орогенний. ГЕОЛОГІЧНА СТРУКТУРА

7 Складається: з гірської системи з гірської системи міжгірної Закарпатської низовини міжгірної Закарпатської низовини передгірної Передкарпатської височини. передгірної Передкарпатської височини. Вершина – гора Вершина – гора Говерла 2061 м. Говерла 2061 м.

8 Грубоуламкові осадові : пісковики, аргіліти, конгломерати, мергелі. пісковики, аргіліти, конгломерати, мергелі. Вулкагогенні породи: туфи, базальти.

9

10 КОРИСНІ КОПАЛИНИ У Передкарпатті й Закарпатті – родовища камяної й калійної солі, нафти, газу, озокериту, сірки. В Вулканічних Карпатах - Поліметалеві руди, золото, марганець, ртуть, барит.

11 МІНЕРАЛЬНІ ДЖЕРЕЛА Карпати відомі своїми мінеральними джерелами. Крім звичайної мінеральної води, є і термальні мінеральні джерела з температурою води °С з глибини до 800 метрів. Карпати відомі своїми мінеральними джерелами. Крім звичайної мінеральної води, є і термальні мінеральні джерела з температурою води °С з глибини до 800 метрів.

12 Зі зростанням висоти над рівнем моря в горах спостерігається закономірне зниження температури. Воно пояснюється розрідженістю повітря, при якій тепло інтенсивніше випромінюється із ґрунту. Так, в Ужгороді (висота 128 м) середня річна температура становить +9,1°, липнева + 20,0° а січнева - 3,0°. У Микулиничі (висота 610 м) на Прикарпатті ці показники дорівнюють відповідно: +6,2°, +16,2°, -5,4°, а на полонині Пожижевській (висота 1429м) уЧорногорі +3,1°, Ч-11,0, і -6,0°. Зі зростанням висоти над рівнем моря в горах спостерігається закономірне зниження температури. Воно пояснюється розрідженістю повітря, при якій тепло інтенсивніше випромінюється із ґрунту. Так, в Ужгороді (висота 128 м) середня річна температура становить +9,1°, липнева + 20,0° а січнева - 3,0°. У Микулиничі (висота 610 м) на Прикарпатті ці показники дорівнюють відповідно: +6,2°, +16,2°, -5,4°, а на полонині Пожижевській (висота 1429м) уЧорногорі +3,1°, Ч-11,0, і -6,0°.

13 Дністер Дністер притока Свіча притока Свіча притока Мизунка притока Мизунка притока Сукіль притока Сукіль притока Стрий притока Стрий притока Опір притока Опір Прут Прут притока Черемош притока Черемош притока Білий Черемош притока Білий Черемош притока Путила притока Путила притока Чорний Черемош притока Чорний Черемош Путила Путила Сірет Сірет Тиса Тиса притока Біла Тиса притока Біла Тиса притока Боржава притока Боржава притока Латориця притока Латориця притока Теребля притока Теребля притока Тересва притока Тересва притока Тячевець притока Тячевець притока Чорна Вода (Чарода) притока Чорна Вода (Чарода) притока Чорна Тиса притока Чорна Тиса притока Уж притока Уж притока Тур'я притока Тур'я

14 Грунти утворюються під впливом: Грунти утворюються під впливом: клімату, клімату, живих організмів, живих організмів, складу і будови материнських гірських порід, рельєфу місцевості і віку території. рельєфу місцевості і віку території. Від клімату залежить кількість опадів, що впливає на розвиток рослинності, життєдіяльність мікроорганізмів, розчиння різних сполук у грунті та їх переміщення. Температура впливає на перебіг хімічних і біохімічних реакцій. Від клімату залежить кількість опадів, що впливає на розвиток рослинності, життєдіяльність мікроорганізмів, розчиння різних сполук у грунті та їх переміщення. Температура впливає на перебіг хімічних і біохімічних реакцій.

15 ГРУНТИ КАРПАТ Для грунтів гірських обалстей характерна широтна зональність на рівнині і вертикальна зональність в горах. У Карпатах виділяються три типи грунтів: опідзолені буроземи, гірські підзолисті і гірсько-лучні. У Карпатах виділяються три типи грунтів: опідзолені буроземи, гірські підзолисті і гірсько-лучні.

16

17 ЗАГАЛЬНІ РИСИ РОСЛИНОГО ПОКРИВУ Інтервали висот, м Висотні пояси рослинності Низовинні луки й лучні степи Передгірні дубові ліси Низькогірні букові ліси Середньогірні ялинові ліси Суальпійські й альпійські луки

18 У Карпатах ростуть понад 70 видів дерев і 110 видів чагарників

19 Реліктові види дерев

20 МОДРИНА – це хвойне дерево, яке на зиму скидає мяку хвою.

21

22 ОКРАСА КАРПАТ

23

24

25 Долина Нарцисів – природній квітковий килим Як стверджують вчені, в льодовиковий період сталися геологічні катаклізми, і з гір сповз величезний шмат землі разом із рослинами, які й стали знаменитістю цієї долини. На території Хустщини маємо Хустський масив Карпатського заповідника "Долина нарцисів". Саме тут ростуть унікальні дикі гірські нарциси, які не збереглися ніде більше у Європі.

26 ЗАПОВІДНИЙ МАСИВ Заповідний масив розміщений на висотi метрів над рівнем моря у захiднiй частині Хустсько- Солотвинської долини на стародавнiй терасi Тиси. Заповiдна територiя площею 257 га займає рiвнинну дiлянку в заплавi рiчки Хустець. Поряд з природнiми водотоками на територiї масиву знаходяться i штучнi - канали мелiоративноi системи. Клiмат теплий, вологий. Заповідний масив розміщений на висотi метрів над рівнем моря у захiднiй частині Хустсько- Солотвинської долини на стародавнiй терасi Тиси. Заповiдна територiя площею 257 га займає рiвнинну дiлянку в заплавi рiчки Хустець. Поряд з природнiми водотоками на територiї масиву знаходяться i штучнi - канали мелiоративноi системи. Клiмат теплий, вологий.

27 ТВАРИННИЙ СВІТ КАРПАТ

28

29 ПТАХИ КАРПАТ Важко було б уявити Карпати без пташиного співу. Різноманітний хор пернатих налічує 180 виконавців, що становить половину усього пташиного роду України. Важко було б уявити Карпати без пташиного співу. Різноманітний хор пернатих налічує 180 виконавців, що становить половину усього пташиного роду України. І мабуть, найбільше полонить серця горян пісня глухаря цього типового мешканця карпатського високогір'я та спів щеврика супутника вівчарів. І мабуть, найбільше полонить серця горян пісня глухаря цього типового мешканця карпатського високогір'я та спів щеврика супутника вівчарів.

30 Міжнародний біосферний заповідник "Східні Карпати" "Східні Карпати" Карпатський заповідник "Горгани" Карпатський біосферний заповідник Національний природний парк "Синевир" Національний природний парк "Вижницький" Національний природний парк "Сколівські Бескиди" Апшинецький заказник Брадульський заказник Угольський тисово-буковий заповідник

31 y.lviv.ua/Autogen/ Pages/Relief/geolo gia.html#Багатств а гірських надр y.lviv.ua/Autogen/ Pages/Relief/geolo gia.html#Багатств а гірських надр