Тема уроку: «Політичний устрій Лівобережної Гетьманщини та Слобідської України в другій половині XVII ст.»

Презентация:



Advertisements
Похожие презентации
1.Переяславський договір 1659 р. 2.Чуднівська кампанія 1660 р. і Слободищенський трактат. 3.Боротьба за владу на Лівобережній Україні. 4.Андрусівське.
Advertisements

Національно-визвольна війна українського народу середини XVII ст. під проводом Богдана Хмельницького.
Запорізька Січ у ІІ половині XVII ст. Запорізька Січ у ІІ половині XVII ст.
Заснування Української козацької держави - Гетьманщини.
Незважаючи на те, що Конституцією України та Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено роль міст у системі адміністративно-територіального.
Українська гетьманська держава в системі міжнародних відносин.
Розв'яжи задачу Визвольна війна українського народу під керівництвом Богдана Хмельницького почалася у 1648 році. Іван Мазепа народився за вісім років.
Лівобережна та Слобідська Україна в другій половині XVIII століття. Ліквідація Гетьманщини.
Слобідська Україніа. Іван Сірко народився приблизно між 1605–1610 роками. Це засвідчують результати досліджень останків Сірка, згідно з якими кошовому.
Тарасов В.В., учитель історії Серпневого НВК Історична карта.
Історична ГРА з історії України для учнів 8-х класів за ТЕМою «Козацька Україна»
Українська держава гетьмана П. Скоропадського. (квітень-грудень 1918 р.) Директорія УНР (листопад 1918 р. – листопад 1919 р.)
Опишіть зовнішній вигляд козака. Опишіть зовнішній вигляд козака. Як приймали в козаки? Як приймали в козаки? Чим займалися козаки? Чим займалися козаки?
Гетьманські столиці України.
Тиміш Хмельницький Юрій Хмельницький Києво-Могилянський колегіум 1 місяць.
Богдан Хмельницький та його соратники.. Епіграф до уроку: " Всі люди є вільні і рівні у своїй гідності і правах" ст. 21 Конституції України.
Очікувані результати розрізняти умовні позначки на історичній карті; знаходити на карті територію України, її столицю, місто, область, де вони народились.
ВСТУП Презентацію створено за допомогою компютерної програми ВГ «Основа» «Електронний конструктор уроку»
Загальна характеристика держави та державної влади.
Тема 5: Становлення античної грецької цивілізації УРОК 6: Велика грецька колонізація УРОК 6: Велика грецька колонізація.
Транксрипт:

Тема уроку: «Політичний устрій Лівобережної Гетьманщини та Слобідської України в другій половині XVII ст.»

План 1. Масова колонізація українцями Слобожанщини. 2. Адміністративно – територіальний устрій Лівобережної та Слобідської України. 3. Соціальний устрій.

Завдання: Чому землі на схід від Гетьманщини на кордоні з Москвою були незаселені? Чому московський уряд був зацікавлений в заселенні цих земель? Що він робив для того, щоб привабити сюди переселенців? А чому саме в сер. 17 ст. переселенський рух став масовим? Які події в цей час відбувалися на території Гетьманщини?

ПЕРЕДУМОВИ КОЛОНІЗАЦІЇ Незаселеність земель у верхівях Псла, Ворскли, Сіверського Дінця через набіги татар. Зацікавленість московського уряду у заселенні цих земель для захисту московських кордонів. Складна внутрішня ситуація в Гетьманщині, повязана з Національно – визвольною війною та Руїною. Надання московським урядом пільг переселенцям ( звільнення від податків за промисли, право займанщини та ін. )

Гетьманщина поділялася на 10 полків: Стародубський, Чернігівський, Ніжинський, Прилуцький, Київський, Гадяцький, Переяславський, Лубенський, Миргородський, Полтавський. Полками керували полковники. Столицею Гетьманщини було місто Батурин. Гетьманщина не була політично самостійною. Вона мала автономію у внутрішніх справах. Очолював Гетьманщину гетьман, який в др. пол. 17 ст. обирався на вузькій Старшинській раді, потім це рішення схвалювалося на Генеральній військовій раді, а потім затверджувалось царем. Адміністративно – політичний устрій Гетьманщини

Адміністративно – політичний устрій Слобідської України Територія Слобідської України поділялася на 5 полків: Харківський, Сумський, Охтирський, Острогозький, Ізюмський. На чолі полків стояли полковники, які підпорядковувалися бєлгородському воєводі. Посади гетьмана не існувало, не було й генеральної старшини. Кожний полк одержував царську жалувану грамоту. Полковників обирали полки, потім це рішення погоджував воєвода, а потім затверджував цар.

Домашнє завдання: Опрацювати параграф 26 за підручником та виконайте завдання 1-4 в кінці параграфа. Вивчити визначення нових понять. Боляк І. підготувати повідомлення про Івана Сірка.