Коксування
Основний метод переробки камяного вугілля - це коксування, обо суха перегонка. Коксування камяного вугілля відбувається без доступу повітря при температурі 1000–1200 °С.
При коксуваннi камяного вугiлля отримують продукты: кокс, коксовый газ, камяновугiльну смолу, сирий бензол, надсмольную воду та солi амонiю (сульфат амонiю).
Кокс використовують в металургiї, а також для газифiкацiї, виробництва карбiду кальцiю, електродiв, як реагент та палево в рядi галузей хiмпромисловостi.
До коксу, який широко використовують в металургiї, поставленi високi вимоги: вiн повинен мати високу механiчну мiцнiсть; Кокс повинен мати теплотворную здатнiсть не меншу за – к Дж/кг;
Показниками якостi коксу є його горючiсть та реакцiйна здатнiсть.
Сьогодні існує декілька різновидів горизонтальных камерных печей для коксування.
Попереднє нагрівання вугілля і шихт дозволяє збільшити їх щільність на % і значной підвищити сипучість за рахунок зменшення вологості і зміни властивостей поверхні зерен.
У останні роки особливо увага приділяється розробці безперервних методів отримання коксу: безперервне коксування вугілля без брикетування; отримання формованного коксу з брикетів.
Вивчення впливу тиску газу на властивості коксу показало, що між тиском і параметрами міцності коксу, його выходом і реакційною здатністю існує пряма залежність.