Підготував очень 7-Б класу: Нінічук Ігор Галицько-Волинська держава Галицько-Волинська держава

Культура Галицько- Волинської держави. Данило Галицький (1201–1264)

Особливості розвитку культура Галицько-Волинської держави Головні особливості Велика роль церкви Поєднання західноєвропейського та словяно візантійського впливів Влив війн, міжусобиць, що велись на території держави Формування української національної культура Збереження словянської спадщини

Освіта і писемність

Галицьке Євангєліє

ЗАСТАВКИ З ГАЛИЦЬКОГО ЄВАНГЕЛІЯ 1144 р.

Євангеліст Марко. Мініатюра з Галицького Євангелія Євангеліст Іоанн. Мініатюра з Галицького Євангелія

Галицько-Волинський літопис Галицько- Волинський літопис Галицько- Волинський літопис – літопис ХІІІ століття, присвячений історії Галичині і Волині. Зберігся в Іпатіївському літописному зведенні. Охоплює події років.

Перша частина – Галицька (події 1201 – 1261 рр.) Головний герой літопису князь Данило Романович. Викладається історія його життя з дитинства до смерті. Описується боротьба з «боярською крамолою», походи проти зовнішніх ворогів, лицарів, угорців, боротьба з татарами. Розповідається про будівництво міст і храмів. У II частині Волинській ( ) викладаються події, пов'язані з князюванням Володимира Васильковича. Основна увага І приділяється опису будівництва храмів, татарським навалам. Збережено традиції Київського літописання XIXII ст. Князя ідеалізовано: мудрый правитель, хоробрый воїн, «книжек великий і філософ».

АРХІТЕКТУРА ГАЛИЦЬКО - ВОЛИНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ Давньоруська фортеця Тустань (ХІ – ХІІІ ст). Багаторічний дослідник Тустані Михайло Рожко на основі детального дослідження залишених слідів та археологічних розкопів виконав графічну реконструкцію фортеці. Деревяна забудова існувала та трьох скельних группах: Камені, Малій Скелі та Острому Камені. За увесь свій період існування (IX–XIII ст.) фортеця пережила пять будівельних періодів деревяної забудови.

Фундаменти Успенського храму 1157 р. Величезний, Успенський храм, сведений в 1157 р. князем Ярославом Осмомислом. Собор зруйнувала Батиєва орда в 1241 році. тому, давньому Успенському соборі було поховання князя Ярослава Осмомисла. В 1936 р. – відкриття фундаментів і нижньої частини стін кафедрального Успенського собору Галича, місцезнаходження якого по-над 700 років залишалось невідомим.

Успенський собор в Галичі був місцем інтронізації Галицьких, а відтак і Галицько-Волинських князів. У 1215 р. в соборі відбулась коронація угорського королевича Коломана на короля Галичини, а у 1235 р. в тому ж соборі «вокняжився» сам Данило Романович. Древній галицький Успенський собор, як столичный храм, дорівнював, мабуть, Софіївському собору в Києві! Галицький Успенський собор, як виявилося, був лише на півтора метра коротким і стільки ж вужчим від Київського Софіївського собору в його первісному закладенні». Саркофаг галицького князя Ярослава Осмомисла, що помер 1187 року.

Церква святого Пантелеймона поблизу Галича. Кінець ХІІ ст. Єдиний храм Княжої доби, що зберігся до наших днів, розташований за три кілометри від сучасного Галича. Храм св. Пантелеймона це монументальна хрестобанна церква зі зразками вишуканого білокам'яного різьблення і численными рисунками та графіті на стінах. Спорудження храму було закінчено 1194 р. Він був розташований у центрі добре укріпленого городища. Найбільшого руйнування завдала пам'ятці Перша світова війна. Після реставрації, яка завершился 1926 р., церкві повернули іі майже попередній вигляд, що зберігся до нашого часу.

АРХІТЕКТУРА ГАЛИЦЬКО - ВОЛИНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ Графіті на стінах церкви Св. Пантелеймона.

Облицювальні плитки із зображенням грифонів та птахів

Луцький замок кінець ХІІІ-початок ХІVстоліття

Вїздова башта Луцького замку

Ярослав Пастернак першовідкривач і дослідник Галича

Іконопис Галицько-Волинської держави Значне місце в культурі Галицько – Волинського князівства займов іконопис. Він розвивався під впливом київського, який тут высоко цінувався. Найдавніші збережені ікони Галичини відносяться до XIII ст. Безцінною памяткою є Покрова, що зберігається у Київському державному музеї українського мистецтва. Київський державний музей українського мистецтва

Іконопис Галицько-Волинської держави Унікальною є композиція цієї ікони, що не має прямых параллелей у давньоруському і візантійському мистецтві. На відміну від всіх інших ікон на цю тему в давньогалицькій богородица иизображена з дитиною в лоні, а дугоподібний покров над нею нагадує завісу, зображену на іконі в константинопольскому Влахернському храмі. Влахернський храм

Культ Покрови асоціювався з ідеєю захисту від зовнішніх ворогів. Цікава іконографічною схемою і кольоровою гамою, галицька ікона даже недосконала по техніці живописи. Ікона Покрова, ХІІІ ст., Галичина

Ікона Богоматері-Одигітрії кінця ХІІІ-ХІV ст Назву "Одигітрія пов'язують як з чудесами прозріння сліпих у образу, так і з походженням ікони з монастыря Одегон.

Холмська ікона Богородиці (візантійська традиція). ХІ-ХІІ ст. Іконопис Галицько-Волинської держави 2000 р. на Волині було віднайдено шедевр константинопольского малярства XIXII ст. Холмську ікону Богородиці. Вона написана олійними фарбами на кипарисовик дашках у візантійському стилі. На іконі сбережено 70 % авторського живописи. Вишгородська ікона Богородиці (візантійська традиція). Перша половина ХІІ ст

Іконопис Галицько-Волинської держави Галицьке образотворче мистецтво ХІV ст. гідно представляє відома ікона Юрія-змієборця на чорному коні ( зберігається у Львівському державному музеї українського мистецтва). Львівський музей українського мистецтва

Ікона Юрія-змієборця, ХІV ст., Галичина Ікона Юрія-змієборця немає нічого зайвого. Ритм ліній і чітко обмежених кольорових прям підпорядкований єдиному художньому задуму: створити образ бесстрашного воїна, вірного своєму обвязку. На ясно-сірому тлі виділяється темный силуэт коня з вершником і червоний плащ воїна. Надзвичайне сполучення динамізму і гармонійної врівноваженості окремих елементів композиції говорить про майстерність художника.

Ця ікона є найвидатнішою і найхаратернішою пам'яткою малярської культура Княжої доби. її було винайдено в середині 80-х рр. XX ст. в Успенській церкві в с. Дорогобужі на Волині. Ця ікона, яку даровано орієнтовно 1300 р., на сьогодні є найбільш раннім втором волинського малярства з усіма властивими йому прикметами. Найбільшою разючою відмінністю в усіх типах і видах таких ікон є композиційне розміщення постаті Божої Матері. Вона иизображена прямо, гордо вито, велично. Погляд великих очей спрямований на глядача, обличчя спокійне, врівноважене. Постать Дитини має фронтальное зображення головы з легким поворотом очей до Матері. Збережена візантійська манера письма. Дорогобузька ікона Богородиці (остання трещина ХІІІ ст.)

КОРОЛЬ ДАНИЛО У МИСТЕЦТВІ

Ювелірні вироби

Висновок Памяткам Галицько-Волинського князівства властива індивідуальна манера окремих майстрів, лаконізм і цілісність композиції, стриманість колориту й одночасно вміння користуватися кольоровими контрастами, емоційна насиченість образу-символу.