і

Головним аспектом соціалізації дітей та молоді Є: Виховна система, яка спрямована на «формування самостійності та відповідальності, принциповості та почуття власної гідності, творчої активності та критичного мислення» та потребує «підвищеної уваги всіх інститутів суспільства, переорієнтації їх на первинну соціалізацію людини»

А. Петровський вважав,що дорога до зрілості проходить мікрофази: дитинства (адаптація особистості); початковий період шкільного навчання отроцтва (соціалізація дитини через самоідентифікацію особистості); юності, яка веде до інтеграції особистості в суспільстві.,

формуються відчуття власних можливостей, потреба у самостійній діяльності, основні уявлення про навколишній світ, добро і зло в ньому, сімейні традиції і малу батьківщину формуються відчуття власних можливостей, потреба у самостійній діяльності, основні уявлення про навколишній світ, добро і зло в ньому, сімейні традиції і малу батьківщину

Старший дошкільний вік Старший дошкільний вік Основні зміни в особистості дитини зумовлені активным входженням у соціальні відносини. Інтерес до речей матеріального світу переміщується на інтерес до світу людей, розширюється коло спілкування: від рідних і близьких дорослих (перша вихователька ясельної групи) до одноліток та інших дорослих. Основні зміни в особистості дитини зумовлені активным входженням у соціальні відносини. Інтерес до речей матеріального світу переміщується на інтерес до світу людей, розширюється коло спілкування: від рідних і близьких дорослих (перша вихователька ясельної групи) до одноліток та інших дорослих.

Є найбільш важливий для розвитку таких соціальних якостей, як працелюбність, працездатність, почуття обвязку і відповідальності. В початковій школі дитина займає соціальну позицію в системі формальних і неформальных відносин серед ровесників. Поступово формується власний, відносно стійкий соціометричний статус, який згодом може бути перенесений і в інші соціальні групи.

Значимим періодом соціального становлення є підлітковий період, коли школяр засвоює соціальні норми, приміряє на себе різні соціальні статуси й формує новички виконання соціальних і психологічних ролей

Вік отроцтва В.О. Сухомлинський зазначав,що вступивши у вік отроцтва, людина вже повинна виховувати сама себе. Роль самовиховання та самопізнання він вбачав у необхідності такого впливу на підлітка, щоб його сердце ставало чуйним до навколишнього світу, щоб сердцем відчував, що живе серед людей.

Юнацький вік Найважливішою характерною особливістю ранньої юності виступає орієнтація на майбутнє, яка створює позитивный емоційний фон ставлення особистості до себе, стимулює її громадську активність і є основою саморозвитку.

Процеси соціального становлення, соціалізація, розвиток ціннісно-смислової сфери особистості повинні носите прогнозований характер, а сами їх підґрунтям має стати спільна діяльність сімї, школе, інших соціальних інститутів у створенні освітнього соціалізуючого простору дітей та учнівської молоді.