Нема нічого кращого в житті за дружбу. В.Нестайко
Народився Всеволод Зіновійович Нестайко 30 січня 1930 року в м.Бердичеві на Житомирщині у сімї службовця.
Про своє дитинство письменник розповідає:...Я мочусь згадую самотність. Так уже склалося. Тата своего я не памятаю. Скільки не напружую память – згадую лише цукерки, яким він мене частував у той вечір, коли прощайся з нами... Згодом виявилося, що поїхав назавжди. Батько загинув у 1934 році за кордоном, виконуючи державне завдання. Він вільно володів пятьма мовами. (хлопчику було чотири роки, коли йога батько, дипкурєр, загинув).
Рятуючись від голоду, в 1933 році мама – вчителька з двома дітьми переїхала в Київ, де мешкала її сестра, і почала працювати в 56 школі. Саме з тих років Всеволоду і запамяталась самотність: хворобливого хлопчика (мабуть, немає такої дитячої хвороби, окрім рахіту, якою б не хворів у дитинстві) мама зачиняла дома, а сама бігла на роботу.
В 1941 році одинадцятирічний хлопчик звідав страшні будні війни, окупації, поневірянь, голоду, страху, облав і неволі. Про це він розповідає: Ми не смогли виїхати, бо я знову захворів. Мамине серце розривалося навпіл. Навчання продовжував у підпільній школі, яку організувала мама для дітей.
Згадує письменник і націлений в нього чорний отвір дула німецького автомата, де на старому закинутому кладовищі з іншими хлопчиками рвав горіхи в ліщині. Жартівливому бистроокому Павлуші куля пробила скроню – він самые повернувся до мене, хотів щось сказати. Тільки вбивши Павлушу, німець побачив, що то хлопець, дитина. І в мене вже не выстрелив. Ніколи було, поспішав...
Після війни, проштудіювавши самостійно девятый клас, склад экстерном екзамени і закінчив школу із срібною медалью (была одна четвірка з фізики). З 1947 року Всеволод Нестайко навчається на філологічному факультеті Київського університету. У 1952 році, закінчивши вуз, починає працювати в журналі Барвінок.
Перше оповідання для дітей побачило світ у 1954 році в журналі Барвінок Перша збірка Шурка і Шурко вийшла 1956 року Відтоді автор написав чимало цікавих і дотепних книжек для дітей.
Розповідаючи про свою бажання стати дитячим письменником, Всеволод Нестайко зазначив: Всі болі розтоптаного війною мого дитинства викликали жагуче бажання знову повернутися в те дитинство і спробувати пережитки йога по-іншому, по-новому, не так, як жилося, а так, як мріялося, - сонячно. Весело, цікаво, з пригодами не трагічними, а комічними, радісними, щасливими.
Ось звідкіля витоки такої неповторної Країни Дитинства, створеної Нестайком.
За повість-казку Незвичайні пригоди у лісовій школі письменник удостоєний літературної премії імені Лесі України 1982 року.. Кінофільм, створений за повістю Тореадори з Васюківки, здобув Гран-Прі на Міжнародного кінофестивалі у Мюнхені (1968), сучасної літератури для дітей. Кінофільм Одиниця з обманом (за однойменною повістю) отримав премію на Всесоюзному кінофестивалі в Києві (1984) і спеціальний приз на Міжнародному фестивалі у Га брово (1985) року книжка Тореадори з Васюківки внесена до Особливого Почесного списку Г.-Х. Андерсена як один із видатних творів \