Небесна зірка на долоню впала. І в ту ж мить вона розтала.
Крил не має, а гарно літає Що то за птиця, що сонця боїться?
Хто малюнок на вікні Уночі зробив мені?
Усе літо стояли, на зиму чекали. Діждались пори – помчали з гори.
Зелену сукню має, ніколи не міняє. Один-єдиний раз на рік її ми прикрашаєм.
Прийшла до нас бабуся У білому кожусі. Поля причепурила – Пухнастим снігом вкрила.