Кожний робить собі запаси на зиму по- своєму.

Ховрах зерно з полів краде й ховає в нору. Навіть особливі комори риє для краденого зерна.

Водяний щур забиває віднірки картоплею. До пуда, буває, наносить.

Сич на зиму заморожує в дуплі, як у холодильнику, мишей і птахів. В одного такого запасливого сича знайшли якось аж два кілограми лісових мишей.

А один горностай склав у своїй норі пять водяних щурів, сім полівок, синичку, гадюку, ящірку, тритона, жабу та жука- плавунця!

І тільки одні веселі чубаті синички збирають запаси зовсім не так. Хоча вони й веселі, проте й у них бувають чорні дні. Запасають вони, як і всі, безупинно.

Жучок, павучок, муха згодиться. Насіннячко, ягідка, зернятко підійде.

Чорний день страшний для всіх: кожному потрібно мати запас. А збирати його можна по-різному. Можна, як ховрах і щур, лише для себе. А можна, як чубата синичка, для всіх.