ІНДЗ з КУРСУ : « БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ » на тему :« ЧОРНОБИЛЬСЬКА КАТАСТРФА. Студентки 1- ДХЕ, Кащей В. А. Науковий керівник Король В. П.

1. Причини аварії 2. Поширення радіації 3. Ліквідація аварії 4. Евакуація населення 5. Забруднення довкілля 6. Наслідки Чорнобильської катастрофы 7. Висновки 8. Література

1. Грубі порушення правил експлуатації АЕС, скоєні персоналом ЧАЕС. 2. Недосконалий реактор. 3. Проектні помилки. 4. Помилки операторів.

Після аварії утворилася радіоактивна хмара, яка накрыла не лише сучасну Україну, Білорусь та Ро - сію, які знаходилися поблизу ЧАЕС, але й і Східну Фракію, Македонію, Сербію, Хорватію, Болгарію, Грецію, Румунію, Литву, Естонію, Латвію, Фін - ляндію, Данію, Норвегію, Швецію, Австрію, Угор - шину, Чехію, Словаччину, Нідерланди, Бельгію, Словенію, Польщу, Швейцарію, Німеччину, Італію, Ірландію, Францію ( разом з Корсикою ), Велику Британію.

27 квітня об 11- й годині ранку оголошено офіційно, що все місто підлягає евакуації. До 14- ої години повністю зібраний весь необхідний транспорт, визначені маршруты прямування. Евакуація проходила швидко і точно, але були деякі помилки. Наприклад, велика группа громадян звернулися з проханням евакуюватись на власних автомобілях. Такий дозвіл був даний, хочу всі автомобілі були забруднені, а дозиметричні пасти, які визначали рівень радіації, були організовані троих пізніше. О по місцевому радіо передали повідомлення про евакуацію. До цього працівники штабу почали поквартирный обхід пояснюючи населению ситуацію та порядок евакуації. Було рекомендовано зачините вікна, балконе, вимкнути електроприлади, перекрытий воду та газ і взяти з собою особисті речі, цінності та документы. О жителі були зосереджені біля під ' їздів будинків, а з 14 години почали прибувати автобусы. Почалася евакуація.

В результаті аварії з сільськогосподарського ко - ристування було виведено близько 5 млн га земель, довкола АЕС створена 30- кілометрова зона відчу - женя, знищені і поховані ( закопані важкою технікою ) сотні дрібних населених пунктів.

Поля під Чорнобилем після аварії перестали бути годувальниками. Усе, що зростало на них після квітня, «усмоктувало» смертоносна радіацію. Поля під Чорнобилем після аварії перестали бути годувальниками. Усе, що зростало на них після квітня, «усмоктувало» смертоносна радіацію.

26 квітня 1986 року – одна з найтрагічніших дат в історії людства : на 4 блоці Чорнобильської атомної електростанції за 110 кілометрів від столиці України Києва, майже в центрі Європи, сталася аварія, яку обґрунтовано кваліфікують як найбільшу в світі техногенную й екологічну катастрофу. Втім, Чорнобиль не минув. Він промовисто нагадує про себе щодня численными проблемами в різних сферах суспільства, у долі мільйонів людей, житті кожного з нас. Ядерний розпад має свою, добре відому науці пролонгованість в часі й просторі, а готовых программ щодо подолання наслідків подібних катастроф не існує. З цього погляду Чорнобильська катастрофа, котра застала нас зненацька, выявивши нашу низьку готовність до екстремальних ситуацій, поки що мало чего нас научила. На багатьох напрямках роботи щодо подолання її наслідків маємо проблемы, породжені як зміною соціально - економічної ситуації, так і вічними нашими вадами – безгосподарністю, користолюбством, нездатністю до конструктивної самокритики.

1. 1. Авраменко А. І., Антипкін Ю. Г., Апасов Г. Ф., Бабич О. А., Бариляк І. 2. Десять років після аварії на Чорнобильській АЕС. – К., Барановська Н. П. Соціальні та економічні наслідки Чорнобильської 4. катастрофы. – К., Бугайов В. М., Лагутін А. Ю., Рогожин О. Г., Казак С. С. Зміни здоров я 6. Барановська Н. П. Україна – Чорнобиль – Світ. – К., – С І -net джерела