Нам буде потрібно: 1 - фужер для коньяку; 2 - бісер (золотой, зеленый, червоний); 3 - ножиці; 4 - лак акриловый обо клей для скла; 5 - дріт; 6 - стрічка; 7 - два кружальце з прозорого пластику (крышка від сиру, масла і т.д.); 8 - скляні камені; 9 - волосінь обо моно нитка;
Плетемо водорості, голчастим плетінням обо в техніці короли. Вирізуємо із пластику кружальце і робимо в ньому отвори, щоб закріпити водорості
Плетемо рыбку (схема приблизна) Рибка з двох частин (для об'єму), платеных паралельним плетінням Дно фужера промазуємо лаком (зсередини) і посипаємо бісером Кріпимо на лак кружальце з водорослями
Приклеюємо скляні камені Вирізуємо крышку і робимо два отвори Кріпимо рыбку на волосінь обо моно нитку Декоруємо крышку бісером (на лак)
Кришку приклеїти до акваріума Ніжку фужера прикрасити бантиком
Ґерта́н, ґерта́ник, ґерта́нка, ґе́рта, лу́чка, си́ленка, сильно́ванька, силенка, плате́нка, плеті́нка, дроби́нка, о́очко, га́елочка, пу́пчики, ла́нка шийна бісерна прикраса у вигляді вузької стрічки, виготовленої з різнокольорових нам истин, нанизаних на натяну, чи волосяную основу, що утворюють строкатий геометричний, а часом рослинний орнамент. Іноді на Львівщині ґертани мали вигляд широкого кольорового коміра, що закрывав усі груди. Орнамент і його колорит зазвичай узгоджувалися з вышивками певної місцевості на сорочках. Часто ґертани мають фому петлі з суцільної обо ажурної смушки різної ширини, яка одягається через голову на шею; з'єднані спереди медальйоном кінці прикрашають груди.бісерна прикраса Львівщинікоміра вышивками сорочках
Ґертани та селянки в колекції Музею народного мистецтва Гуцульщини і Покуття ім. Йосафата Кобринського в Коломиї.Гуцульщини Покуття Коломиї
На сході України це прикраса бала невідома, траплялась на Поділлі та Волині, а в Галичині бала надзвичайно поширена. Ймовірно, силенка прийшла до Галичини з Угорщини. Подібні до ґертанів вироби, що називаються марселе (margele) такое поширені у румунській частині Буковини.Поділлі ВолиніГаличиніГаличини Угорщинирумунській Буковини