Словесні методи навчання

Ніщо не розкриває в такій мірі шлях учню, ніщо йому так не допомагає рухатися вперед, як хороший метод. Джон Локк.

Метод (грецьке) – шлях, спосіб пізнавальної і практичної діяльності людини. Метод навчання – це спосіб спільної роботи вчителя з учнями, що спрямований на розвязання навчальних, виховних і розвивальних завдань в процесі навчання.

Структурні елементи методу навчання: Методичні прийоми – це допоміжні способи при даному методі; не виконують самостійної функції по передачі і засвоєнню знань, умінь, навичок учнями. Прийом – разова дія. Засоби навчання – матеріальне забезпечення навчального процесу – наочність, допоміжна література, ТЗН – що забезпечує його необхідну ефективність.

Функції методу навчання: освітня – оптимальний добір методів навчання висока якість знань; виховна – формування наукового світогляду, формування позитивних якостей особистості; розвивальна – розвиток психіки дитини; мотиваційна (спонукальна) – формування спонукальних сил навчання, формування пізнавального інтересу; контрольно–корекційна. Приклади: навчання грамоті в середньовічній школі,Потапова Е.Н. «Радость познания», с.48.

Метод має двобічний характер: Діяльність вчителя по передачі знань, керівництву процесом формування умінь, навичок учня. Діяльність учня по засвоєнню знань, виробленню умінь, навичок.

Сторони методів Зовнішня сторона методу – це різні способи його прояву в навчальній діяльності вчителя і учнів, які можна безпосередньо спостерігати (словесна форма викладу навчальної інформації і усна форма відтворення знань учнями або зорова форма з використанням наочності тощо). Внутрішня, або змістовна сторона методу навчання, характеризується цілеспрямованістю викладання й учіння, змістом навчання, психологічною стороною методу – мотивацією учіння, видом і ступенем пізнавальної активності і самостійності учнів, ставленням вчителя і учнів до предмету.

Словесні методи навчання: поясненнярозповідьбесіда

(Коли застосовуємо ): - в усіх класах, на всіх етапах уроку - коли є база знань Роль: дозволяє повязати навчальний матеріал з особистим досвідом дитини, її знаннями; хороший обернений звязок. Види: І – вступна ІІ – катехізична - уточнююча - евристична - закріплююча - повідомляюча - підсумкова Бесіда

Розповідь Розповідь – послідовний виклад питання, присвяченого повідомленню фактів, подій, опису місця, віддалених часом або простором. Вимоги: Плановість, чіткість побудови. Емоційність, образність. Переконливість. Мобілізація і утримування уваги учнів під час розповіді. Нетривалість розповіді (6р хв.), (7р хв.). Структура: Початок. Розвиток подій. Кульмінаційний момент. Фінальна частина.

Пояснення Пояснення – розкриття закономірностей, ознак предметів, явищ дійсності. Це метод оволодіння теоретичним навчальним матеріалом Вимоги: - вчителю необхідно глибоко знати науковий зміст навчальної дисципліни, - відібрати необхідний матеріал, визначити глибину пояснення, - чітка постановка мети, - виділити теоретичні положення, визначити засоби доведення (допомагає програма), - продумана система питань, - послідовність і науковість викладу з використанням фактичного матеріалу, який був би цікавий учням, - обовязкові узагальнення, формулювання правил. Доступність розуміння залежить від стилю викладу. Окремі терміни треба заздалегідь пояснити.