БЕРЕЗНЕГУВАТО-СНІГУРІВСЬКА НАСТУПАЛЬНА ОПЕРАЦІЯ (з 6 по 18 березня 1944 )

Друга декада березня 1944 року характеризувалася успішними визвольними боями Червоної Армії на теренах Правобережної України. Тривали бойові дії на проскурівсько-чернівецькому та умансько- ботошанському напрямах, успішно завершилася Березнегувато- Снігурівська та розпочалася Поліська наступальні операції.

Березнеговато-Снігурівська наступальна операція - наступальна операція Червоної армії проти німецьких військ під час Великої Вітчизняної війни. Проводилася з 6 по 18 березня 1944 війська 3-го Українського фронту з метою розгрому противника в межиріччі Інгульця і Південного Бугу. Частина Дніпровсько-Карпатської стратегічної наступальної операції.

Операцію проводили війська 3 Українського фронту під командуванням Р. Малиновського. В ході наступу війська вийшли до Південного Бугу та Миколаєва, завдали поразки 6-ій армії фашистів, просунулись вперед на 140 км. Було розгромлено 8 дивізій ворога. Війська зайняли вигідні позиції для майбутнього наступу на одеському напрямі. Бойові дії проходили в важких погодних умовах, що повязані з весняним бездоріжжям, а це вимагало додаткових зусиль та майстерності воїнів.

За задумом командувача фронтом генерала армії Р. Я. Малиновського головний удар у напрямку міста Новий Буг повинні були наносити 8-а гвардійська і 46-а армії. Після прориву оборони противника військами 8-ї гвардійської армії розвиток наступу повинна була забезпечити кінно-механізована група (КМГ) генерал-лейтенанта Плієва І. А. Кі́нно-механізо́вана гру́па (КМГ) тимчасове оперативне (оперативно-тактичне) об'єднання сухопутних військ, що створювалося в Червоній Армії для вирішення завдань по розвитку прориву у фронтових, а інколи в армійських наступальних операціях. Виникнення кінно-механізованих груп було обумовлене прагненням з'єднати маневреність кінноти з великою ударною силою і високою захищеністю бронетанкових і механізованих військ. )

Перед групою ставилося завдання на другий день операції оволодіти містом Новий Буг, на шостий день вийти на рубіж Засіллі - Бурханівка - Снігурівка, відрізавши тим самим шляхи відходу противнику. Для розвитку успіху в смузі 46-ї армії призначався 23-й танковий корпус. Решта армії фронту повинні були наносити допоміжні удари.

Операцыю проводили війська 3 Українського фронту під командуванням Р. Малиновського.

Генерал-лейтенант Плієв І. А.

Від стрімкості дій кінно-механізованої групи багато в чому залежав успіх всієї операції. Проте ще в процесі зосередження, при подоланні річки Інгулець, війська зіткнулися з великими труднощами, грозившими зірвати всі плани. Розпочатий весняний льодохід постійно погрожував знести переправи, наведені для кавалерії і танків. Тільки титанічні зусилля інженерних військ забезпечили необхідний темп операції. Щоб не допустити руйнування переправсапери вибухами дробили найбільш великі крижини і баграми проштовхували оскільки під міст. Під час операції активно діяли радянські партизани. Наприклад, 16 березня 1944 р. загони партизанських зєднань імені Молотова, Чапаєва та Дзержинського раптовим нападом розгромили гітлерівський гарнізон у селі Стара Вижівка.

Мешканці Бухаресту вітають танкістів Третього Українського фронту. 31 серпня 1944 року.

Результати операції Після запеклих боїв радянським військам удалося розділити фронт оборони німецьких військ, водночас зайнявши позиції південніше міста Снігурівка, щоб запобігти відступові головних сил ворога. Опинившись у районі БерезнегуватеСнігурівка під загрозою оточення, противник залишив значну частину бойової техніки і прорвався за Південний Буг у напрямку Миколаєва. У другій половині березня 1944 р. на всіх стратегічних напрямах наступу, окрім теренів Поділ­ля, радянські війська впевнено торували шлях до визволення населених пунктів Правобережної України

Презентацію виконала Хацько Марія ( Дякую за увагу. Харків 2014