Кобзарю! Знов до тебе я приходжу, бо ти для мене совість і закон... Ліна Костенко

Кобзарю! Знов до тебе я приходжу, бо ти для мене совість і закон... Ліна Костенко

Як умру, то поховайте Мене на могилі, Серед степу широкого, На Вкраїні милій, Щоб лани широкополі, І Дніпро, і кручі Було видно, було чути, Як реве ревучий. Т. Шевченко

Як понесе з України У синєє море Кров ворожу... отоді я І лани і гори -- Все покину і полину До самого Бога Молитися... а до того Я не знаю Бога. Т. Шевченко

Поховайте та вставайте, Кайдани порвіте І вражою злою кров'ю Волю окропіте. І мене в сім'ї великій, В сім'ї вольній, новій, Не забудьте пом'янути Незлим тихим словом. 25 декабря 1845 в Переяслові Т. Шевченко

Кохайтеся, чорнобриві, Та не з москалями, Бо москалі чужі люде, Роблять лихо з вами. Москаль любить жартуючи, Жартуючи кине; Піде в свою Московщину, А дівчина гине Якби сама, ще б нічого, А то й стара мати, Що привела на світ божий, Мусить погибати. Серце в'яне співаючи, Коли знає за що; Люде серця не побачать, А скажуть ледащо! Кохайтеся ж, чорнобриві, Та не з москалями, Бо москалі чужі люде, Знущаються вами. Т. Шевченко

Кобзарю! Знов до тебе я приходжу, бо ти для мене совість і закон... Ліна Костенко