ПРЕЗЕНТАЦІЯ ВИСТУПУ ДО ПЕДРАДИ ГЗОШ 62

Н.В.Бухлова пропонує розглядати самоосвітню діяльність як сукупність декількох «само»: Самооцінка – вміння оцінювати свої можливості; Самооблік – вміння брати до уваги наявність своїх якостей; Самовизначення – вміння вибирати своє місце в житті, в суспільстві, усвідомити свої інтереси; Самоорганізація – вміння знайти джерело пізнання й адекватні своїм можливостям форми самоосвіти, планувати, організовувати робоче місце та діяльність; Самореалізація - реалізація особистістю своїх можливостей; Самокритичність – вміння критично оцінювати переваги та недоліки власної роботи; Самоконтроль – здатність контролювати свою діяльність; Саморозвиток – результат самоосвіти. Самоосвіта – це безперервний процес саморозвитку та самовдосконалення педагогів. Самоосвіта – це безперервний процес саморозвитку та самовдосконалення педагогів.

РІВНІ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ РівніКритерії результативностиі педагогічної діяльності учителя Низький Не вміє пристосовувати виклад навчального матеріалу до особливостей аудиторії. Мету занять визначає стихійно, без урахування підготовленості учнів. Навчально- методичну літературу використовує мінімально. Переважають традиційні методи одностороннього пояснення, учні пасивно сприймають інформацію. Елементи організаційної структури уроку не обґрунтовані, не чіткі. Середній Володіє стратегією навчання учнів наукам за розділами курсу. Мета i завдання діяльності обґрунтовані. Переважають традиційні методи i прийоми навчально- пізнавальної діяльності. Активізація діяльності учнів здійснюється без глибокого дидактичного обґрунтування Достатній Володіє стратегією компетентністного підходу. Мета уроку формулюється у діяльнісний формі. Чітко визначає етапи уроку, форми i методи навчально- пізнавальної діяльності відповідно до етапів. Зміст, методи, прийоми та технології навчання відповідають меті та змісту уроку. Високий Вміло використовує різні моделі (пасивна, активна, інтерактивна) навчання. Може засобами навчального предмета формувати в учнів ключові, загальнопредметні та предметні компетентності. Використовує діяльнісний, диференційований та особистісно-орієнтований підхід.

ВНУТРІШНЯ СТРУКТУРА КОМПЕТЕНТНОСТІ ЕМОЦІЇ ПІЗНАВАЛЬНІ ВМІННЯ ПРАКТИЧНІ НАВИЧКИ ЦІННОСТІ ТА ЕТИКА ЗНАННЯ ВІДНОШЕННЯ МОТИВАЦІЯ

Професійна компетентність характеризується рівнем сформованості у педагогічного працівника професійно необхідних знань та вмінь. П рофесійна майстерність – це сукупність певних якостей особистості вчителя, які зумовлюються високим рівнем його психолого- педагогічної підготовки, здатністю вирішувати педагогічні завдання (навчання, виховання та розвитку школярів). Професійна компетентність характеризується рівнем сформованості у педагогічного працівника професійно необхідних знань та вмінь. П рофесійна майстерність – це сукупність певних якостей особистості вчителя, які зумовлюються високим рівнем його психолого- педагогічної підготовки, здатністю вирішувати педагогічні завдання (навчання, виховання та розвитку школярів). Професійна компетенстність включає: Науково-теоретична підготовленість - знання предмету, який викладається, та вміння їх використовувати Психолого-педагогічна підготовленість - знання теоретичних основ педагогіки, психології і вікової фізіології та вміння їх застосовувати Методична підготовленість – знання змісту навчання (Державного стандарту, навчальних планів, програм, навчально-методичного забезпечення), знання та володіння методикою викладання предмета, вміння ефективно та доцільно використовувати різноманітні засоби навчання, уміння організовувати позакласну роботу Професійна компетенстність включає: Науково-теоретична підготовленість - знання предмету, який викладається, та вміння їх використовувати Психолого-педагогічна підготовленість - знання теоретичних основ педагогіки, психології і вікової фізіології та вміння їх застосовувати Методична підготовленість – знання змісту навчання (Державного стандарту, навчальних планів, програм, навчально-методичного забезпечення), знання та володіння методикою викладання предмета, вміння ефективно та доцільно використовувати різноманітні засоби навчання, уміння організовувати позакласну роботу

знаю, використову ю, ділюся досвідом знаю, використов ую прагну опанувати

САМООСВІТНЯ ДІЯЛЬНІСТЬ ПЕДАГОГА ВКЛЮЧАЄ: РОБОТУ НАД НАУКОВО-МЕТОДИЧНОЮ ПРОБЛЕМОЮ; ВИВЧЕННЯ НАУКОВО-МЕТОДИЧНОЇ, ПСИХОЛОГО- ПЕДАГОГІЧНОЇ ТА НАВЧАЛЬНОЇ ЛІТЕРАТУРИ; УЧАСТЬ У КОЛЕКТИВНИХ І ГРУПОВИХ ФОРМАХ РОБОТИ; ВИВЧЕННЯ ДОСВІДУ КОЛЕГ; ТЕОРЕТИЧНУ РОБОТУ І ПРАКТИЧНУ АПРОБАЦІЮ ОСОБИСТИХ МАТЕРІАЛІВ.

КОМПОНЕНТИ ГОТОВНОСТІ ПЕДАГОГА ДО САМООСВІТИ КОМПОНЕНТИ ГОТОВНОСТІ ПЕДАГОГА ДО САМООСВІТИ КОГНІТИВНИЙ (базова культура особистості, професійні знання, вміння їх застосовувати) КОГНІТИВНИЙ (базова культура особистості, професійні знання, вміння їх застосовувати) ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ (вміння вибрати джерела пізнання і форми самоосвіти) ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ (вміння вибрати джерела пізнання і форми самоосвіти) МОРАЛЬНО- ВОЛЬОВИЙ (допитливіс ть, критичність, працездатність) МОРАЛЬНО- ВОЛЬОВИЙ (допитливіс ть, критичність, працездатність) МОТИВАЦІЙНИЙ (усвідомлення особистої і суспільної значущості неперервної самоосвіти) МОТИВАЦІЙНИЙ (усвідомлення особистої і суспільної значущості неперервної самоосвіти)

АЛГОРИТМ САМООСВІТИ 1 Проблема, над якою працює школа Власна методична тема Термін реалізації (роботи над темою) 2 Мета Завдання Очікуванні результати 3 Література з теми Методичні рекомендації Використання технологій 4 Упровадження нових методичних прийомів Створення тестів Проведення урокiв з використанням підібраних матеріалів

5 Проведення відкритих уроків Створення мультимедійних супроводів уроків Організація позакласної та гурткової роботи 6 Відвідування семінарів, майстер-класів, уроків колег Дискусії, наради, обмін досвідом задля отримання методичної домопоги 7 Написання статей у періодичну пресу та фахові журнали Систематичне проходження курсів підвищення кваліфікації 8 Колективний контроль: виступи на педрадах, педагогічних конференціях, відкриті уроки, презентація досвіду, індивідуальні звіти на нарадах.

Результат самоосвіти може мати різні форми представлення Традиційні форми: доповідь; виступ на семінарі; виступ на педагогічні раді; виступ на засіданні МО; дидактичний матеріал; комплект дидактичного матеріалу з предмета; збірники практичних, контрольних робіт; розробка комплекту роздаткового матеріалу з предмета; розробка тематичних класних годин, батьківських зборів чи позакласних заходів; розробка пакету олімпіадного матеріалу для підготовки учнів. Інноваційні форми: проект; розробка електронних уроків, посібників; створення особистої методичної чи предметної web- сторінки; створення електронної бібліотеки творів художньої літератури згідно програм. Науково-методичні форми: методичний посібник; навчальний посібник; стаття до фахового видання; науково-методична розробка; методичний чи діагностичний кейс; творчий звіт тощо.

.