Театр у Давній Греції. Виникнення трагедії та комедії. Есхіл «Прометей закутий»

Театр абсурда Театр опери та балету Театр музики Театр пісні Театр танцю Театр тіней Вуличний театр Театр естради Людина - театр Театр пародій Театр кішок Дитячий театр Академічний театр Художній театр Театр ляльок Театр пародій

Теа́тр(від грец.θέατρον місце видовища) вид сценічного мистецтва, що відображає життя в сценічній дії, яку виконують актори перед глядачами, а також установа, що здійснює сценічні вистави певним колективом артистів і приміщення, будинок, у якому відбуваються вистави.

Німецький філософ Ф.Шлегель радив:«Вивчення греків і римлян – це школа великого, шляхетного, доброго і прекрасного…Внутрішньо засвой її собі». Німецький філософ Ф.Шлегель радив:«Вивчення греків і римлян – це школа великого, шляхетного, доброго і прекрасного…Внутрішньо засвой її собі».

Кого греки вважали верховним богом? Богиня мудрості. Кому зі смертних вдалося хоча б раз повернутися з Аїду? Чому зображення Гермеса іноді розміщують на поштових відділеннях? Дружина Зевса. Богиня, яку зображували із завязаними очима. Хто з богів був кульгавим? Богиня кохання. Чому Ареса не любили ні боги, ні люди? Богині долі. Вони розпоряджаються долями смертних. Богиня, яка любила чаклувати. Скільки олімпійців збиралося за столом богів?

«Міфологічна» «Пошукова» «Акторська» «Композиційна» «Театральна» «Декораційна» «Хай переможе найкращий!»

Датою народження світового театру вважається 534 рік до н.е. (дата першої постановки трагедії, проте тексти не дійшли до нашого часу). Зародився він під час святкових театралізованих процесій на честь бога Діоніса, сина Зевса та ліванської царівни Семели, покровителя землеробства та виноградарства, бога виноробства, а згодом – поезії й театру.

Джерелом грецької трагедії слугували фольклор, міфологія, народні обрядові ігри, насамперед святкові обряди на честь Діоніса Великі Діонісії березень Ленеї (січень) Малі Діонісії (грудень)

Діфірамби – гімни, присвячені Діонісові Сатирівські хори В одязі з цап'ячих шкур за допомогою співів і танців відтворювали міф про Діоніса

Головна дійова особа давньогрецької трагедії – хор. Хореги, заможні громадяни на власні кошти організовували хор для драматичних змагань. Очолював хор заспівувач – корифей.

Провідну роль у виставі спочатку грав хор, який складався з 12, потім – з 15 хоревтів, включаючи заспівувача – корифея У трагедії хор зображував народ, у комедії – різних істот: комах, жаб, птахів

ВЕЛИКІ ДІОНІСІЇ день1 Проносять через місто статую Діонісія, встановлюють на орхестрі ГЕКАТОМБА Жертвоприношення (100 биків) 2-3 дні АГОН Змагання читців дифірамбів 4 день Змагання комедійних поетів 5 -7дні Трагічний агон І поет Вистава- тетралогія ІІ поет Вистава- тетралогія ІІІ поет Вистава- тетралогія Журі (10чоловік) підводили підсумок

Розгляньте театр Знайдіть основні частини будівлі: орхестру, скену, театр.

28 різних настроїв відображали маски Традиційне вбрання – хітон (нижня сорочка, підперезана поясом) і хламида (плащ) Темніша - у старших персонажів, світліша - у молодших Щоб поновити порушену пропорцію між головою і тілом, Есхіл ввів котурни ( взуття на високих деревяних підошвах)

Вважалося, що переможених немає, та третє місце розцінювалося як поразка ДИДИСКАЛІЇ - мармурові стели, на яких увіковічнювалися імена переможців Вони послужили надійним документом, в якому відбився розвиток давньогрецького театру

Сучасний театрАнтичний театр У спектаклі діє чимало акторів. Хор необовязковий. На сцені є декорації. Актори використовують власну міміку та жести. Грає лише один актор. Хор є обовязковий і заміняє інших акторів. Декорації відсутні. Актори грають у масках, що зображають емоції та переживання.

Драма( від грец. – дія) - один із трьох літературних родів (поряд з епосом і лірикою), який змальовує світ у формі дії, здебільшого призначений для сценічного втілення. Трагедія ( від грец. – козлина пісня) – драматичний твір, що ґрунтується на гострому, непримиренному конфлікті особистості з середовищем, у якому вона живе. Конфлікт трагедії має глибокий філософський зміст, є надзвичайно актуальним у політичному, соціальному, духовному планах, відзначається високою напругою психологічних переживань героя і майже завжди закінчується його загибеллю.

Написав близько 90 трагедій, з яких до нас дійшли лише декілька: Перси Прометей прикутий Семеро проти Фів Орестея

Есхіл вважається автором значної кількості сценічних нововведень. Він увів у дію трагедії ще одного самостійного актора (девтерагоніста). Це нововведення скорочувало партії хору, розширювало діалоги, завдяки чому пожвавився розвиток дії.

Трагедія «Прометей прикутий» найбільш відома трагедія грецького драматурга Есхіла