Презентація На тему: Віруси

Віруси Неклітинні форми життя. Вони представляють собою перехідну форму між живою та неживою матерією. Вони вражають всі групи живих організмів, так як живуть в клітинах рослин, тварин, людини і, навіть, бактерій. Віруси настільки малі, що лише в кілька разів перевищують розміри великих молекул білків. Віруси мають розміри нм., їх можна побачити лише під електронним мікроскопом. Вони легко проходять крізь пори спеціальних фільтрів, що затримують усі бактерії і клітини багатоклітинних організмів.

Віруси можуть розрізнятися По специфічності до хозяїна 1. Віруси з високою специфічністю (вірус грипу свиней, бактеріофаг Р-17) 2. Віруси відносно універсальні: (вірусні захворювання млекопитающих; «пулевидний» вірус, вражающий і картофель і собак і дрозофіл, За хімічним складом 1. ДНК вмісні: (віруси герпеса, віспу, гепатиту та інші) Симетрія капсидів у них кубічна, спіральна, складна та подвійна. 2. РНК вмісні: (віруси поліоміеліту, корі, сказу, табачной мозаіки) Симетрія капсидів у них кубічна і спіральна По типу поведінки в середині клітини 1Віруси вбивающі інфіковану клітину 2. Віруси змініющі генетичну інформацію інфікованої ними клітини ( онковіруси, ВИЛ)

Як вірус виглядає 1 - Білки2 – Нуклеїнові кислоти3 - Ліпіди

Будова вірусу 1 - серцевина (однонітчатая РНК) 2 - білкова оболонка (Капсид), 3 - додаткова липопротеідна оболонка; 4 - капсомер (структурні частини капсида).

Будова Віруси складаються з нуклеїнової кислоти та білкової оболонки,та скоріше нагадують частинку, а ніж клітину.Оскільки в складі вірусів присутній завжди тільки один тип нуклеїнової кислоти – ДНК чи РНК. Віруси складаються з нуклеїнової кислоти та білкової оболонки,та скоріше нагадують частинку, а ніж клітину.Оскільки в складі вірусів присутній завжди тільки один тип нуклеїнової кислоти – ДНК чи РНК.

Схема будови віруса (а) й бактеріофага (б); 1 нуклеїнова кислота; 2 білкова оболонка; 3 порожній стрижень; 4 базальна пластинка; 5 відростки (ниті).

Капсид віруса представляє собою, як правило, або правильний многограник (додекаедр чи ікосаедр), або оболонку спіральної форми.

Будова вірусних частинок. Залежно від структури та хімічного складу оболонки, віруси поділяються на прості та складні Прості віруси. Складаються лише з білкових субодиниць, які утворюють упорядковані спіральні або багатогранні структури. Вони можуть мати паличковидну, нитчасту або кулясту форми. Складні віруси Можуть бути додатково вкритими ліпопротеїдною мембраною, та включає також глікопротеїди. До складу додаткових оболонок можуть входити і ферменти

Схематичне зображення знаходження капсомірів в капсиді вірусів. Спиральный тип симетрии имеет вирус гриппа - а. Кубический тип симметрии у вирусов: герпеса - б, аденовируса - в, полиомиелита - г. А Б В Г

Гіпотези походження вірусів

Гіпотеза регресивної еволюції Згідно цієї гіпотези віруси виникли з клітин, які втратили більшість органел.

Гіпотеза паралельної еволюції Згідно цієї гіпотези віруси виникли в прадавні часи незалежно від клітин, використовуючи їхні можливості для перетворення енергії та синтезу білків.

Гіпотеза скажених генів Висунута Джеймсом Уотсоном, твердить про те,що віруси як ділянки спадкового матеріалу клітин набули здатність існувати самостійно.

Механізми проникнення вірусу Проникнення вірусу в клітину хазяїна починається із взаємодії вірусної частинки з поверхнею клітини, на якій є особливі рецепторні ділянки. Оболонка вірусу має відповідні прикріплені білки, що впізнають ці ділянки. Усередину клітини вірус проникає такими шляхами: -вірусні оболонки зливаються з клітинною мембраною (наприклад, вірус грипу); -шляхом піноцитозу; -через пошкоджені ділянки клітинної стінки.

Проникнення вірусів

Розмноження вірусів відрізняється від розмноження інших організмів. Воно відбувається тільки всередині клітини-хазяїна і включає три етапи: 1.Вірусна нуклеїнова кислота розмножується шляхом реплікації. 2. Синтезуються білки капсида. 3. Відбувається збірка віріона (формування вірусної частини).

Віруси відтворюються тільки всередині живої клітини, використовуючи її для синтезу своєї нуклеїнової кислоти і своїх білків. Потрапивши всередину клітини, вірус втрачає свою білкову оболонку, його нуклеїнова кислота звільняється і стає матрицею для синтезу білка оболонки вірусу з клітин хазяїна. При цьому ДНК хазяїна інактивується. Віруси передаються з клітини в клітину у вигляді інертних істот.

Способи передачі вірусних захворювань Крапельная інфекція – найпоширеніший спосіб поширення респіраторних захворювань. При кашлі або чханні у повітря викидаються мільйони дрібних крапельок рідини (слизу або слини). Ці краплі разом з вірусами, що в них знаходяться, можуть вдихнути здорові люди, особливо в тих місцях, де велика їх кількість, або в погано провітрених приміщеннях. Деякі мікроорганізми, наприклад, такі як вірус віспи, дуже стійкі до висихання і зберігаються в пилинках, в яких уже висохли краплі слизу. Навіть, при розмові ми можемо отримати зараження, тому що з рота вилітають ультрамікроскопічні крапельки слини. Контактна передача (при безпосереньому фізичному контакті). В результаті такого контакту з хворими людьми чи тваринами передаються лише деякі хвороби. До них належать венеричні хвороби, які передаються статевим шляхом та СНІД. А також належать звичайні бородавки (папілломавірус) та простий герпес - "лихорадка" на губах. Під час переливання крові, хірургічних або стоматологічних операціях. Переносник – це який-завгодно живий організм, що здатний розносити інфекцію. Він отримує інфекційний початок від організму, що називають резервуаром або носієм. Вірус сказу зберігається і передається однією і тією ж твариною, наприклад, собакою, лисицею, кажаном. В таких випадках переносник виступає в якості другого хазяїна, в тілі якого може розмножуватися патогенний мікроорганізм. Комахи можуть переносити збудників хвороб на зовнішніх покривах тіла.

Переносники інфекції

Захисні реакції організму проти вірусних інфекцій Захисні механізми, здатні протистояти вірусним інфекціям такі: -у відповідь на проникнення вірусів, в організмі людини і тварин виробляються антитіла білкової природи – імуноглобуліни. Вони блокують прикріпні білки вірусу і ті не здатні звязуватись з клітинною мембраною; -у відповідь на проникнення вірусу в клітину, можуть вироблятися захисні білки – інтерферони, що пригнічують розмноження вірусів; -клітинний імунітет – здатність певних видів лейкоцитів розпізнавати інфіковані вірусами клітини і знищувати їх; -організм, що переніс певну вірусну інфекцію, зберігає несприйнятність до її збудника.

Значення вірусів Віруси є збудниками багатьох небезпечних хвороб людини, тварин та рослин. Вони передаються при безпосередньому фізичному контакті, повітряно-крапельним, статевим та іншими шляхами. А також можуть переноситися іншими організмами (переносниками): так, вірус сказу переноситься собаками, лисицями або летючими мишами. Більше десяти груп вірусів патогенні для людини. Серед ДНК- вірусів це: вірус віспи, вірус герпесу, аденовіруси (захворювання дихальних шляхів та очей), паповавіруси (бородавки), гепаднавіруси (гепатит B). Серед РНК-вірусів це: пикорнавіруси (гепатит A, полиіомієліт, ОРЗ), міксовіруси (грип, кір, свинка), арбовіруси (енцефаліт, жовта лихорадка)). До вірусних захворювань належить і винайдений у 1981 р. вірус імунодефіциту людини, що викликає СНІД.

Іноді на допомогу людині приходять віруси, що вражають тварин і комах. Двадцять з гаком років тому в Австралії гостро постала проблема боротьби з дикими кроликами. Кількість цих гризунів сягнуло загрозливих розмірів. Вони швидше сарани знищували посіви сільськогосподарських культур і стали справжнім національним лихом. Звичайні методи боротьби з ними виявилися малоефективними. І тоді вчені випустили на боротьбу з кроликами спеціальний вірус, здатний знищити практично всіх інфікованих тварин. Але як поширити це захворювання серед полохливих і обережних кроликів? Допомогли комарі. Вони зіграли роль "літаючих голок", розносячи вірус від кролика до кролика. При цьому комарі залишалися абсолютно здоровими.

Що станеться з клітиною, якщо її заразити не одним, а двома вірусами? Якщо ви вирішили, що в цьому випадку хвороба клітини загостриться, і загибель її прискориться, то помилилися. Виявляється, присутність у клітині одного вірусу часто надійно захищає її від згубної дії іншого. Це явище було названо вченими інтерференцією вірусів. Пов'язано воно з виробленням особливого білка - інтерферону, який в клітинах приводить в дію захисний механізм, здатний відрізняти вірусне від невірусного і вірусне вибірково пригнічувати. Інтерферон пригнічує розмноження в клітинах більшості вірусів (якщо не всіх). Виробляється в якості лікувального препарату інтерферон застосовується зараз для лікування та профілактики вже багатьох вірусних захворювань.

ПАМЯТАЙТЕ!!! Віруси завжди є паразитами і тому викликають у своїх господарів певні симптоми того чи іншого захворювання. Питома вага вірусних інфекцій людини в інфекційній патології дуже велика. Більше 75% всіх інфекційних хвороб приходиться на вірусні - більше 25% всіх шлунково- кишкових інфекцій – вірусної етиології. Багато вірусів можуть тривалий час знаходитися в організмі в латентному (не проявляючи себе) стані, а при порушенні нормальних умов життя вони активізуються, викликаючи клінічні форми хвороби.

Вірусні хвороби людей Папіломи

Вірусні хвороби людей Кір Бородавка Гепатит Аденовірусна інфекція Свинка

Вірусні хвороби людей Хворий на енцефалітЛюдина-кактус Після укусу комара Папіломи на обличчі Папіломи на пальці Вірусні висипи

Вірусні хвороби людини Герпес

Вірусні хвороби людини Віспа Натуральна віспа Вітряна віспа

Вірусні хвороби людини Лишаї

Вірусні хвороби людей Вірус перетворив індонезійця в людину - дерево

Презентацію підготувала учениця 305 групи АКЛ НАУ Сальнікова Ольга