Практичне заняття «Руїна»: причини і наслідки Історія України 8 клас Розділ 4. Українські землі наприкінці 50-х років XVII – на початку XVIII ст.
Очікувані результати застосовувати та пояснювати на прикладах поняття «Руїна»; називати хронологічні межі доби «Руїни»; визначати причини та наслідки доби «Руїни».
Запитання до перегляду відеоматеріалу 1. Які події розгорнулися на території України після смерті Б. Хмельницького? 2. Які внутрішні українські сили вступили в суперечку? 3. Які зовнішні сили активно втручалися у внутрішні справи Ггетьманщини? 4. Які події започаткували добу «Руїни» на українських землях?
Проблемне питання Якими були причини та наслідки «Руїни»?
«Руїна» – період в історії українських земель другої половини XVII ст. Термін був запроваджений істориком Миколою Костомаровим для характеристики періоду в історії Української козацької держави другої половини XVII ст. Хронологічні межі доби «Руїни» – Територія, яку охоплювала доба «Руїни» – Зміст доби «Руїни» –
Серед українських істориків є різні думки щодо хронологічних меж доби «Руїни». Яка з них вам здається більш доцільною? Відповідь обгрунтуйте.
1. Доба «Руїни» охоплювала роки - період після смерті Б. Хмельницького в 1657 р. до початку гетьманування І. Мазепи в 1687 р., поширювалася на територію Лівобережжя і Правобережжя, а її змістом був розпад Гетьманщини.
2. Доба «Руїни» охоплювала роки - період від розколу Гетьманщини на Правобережну і Лівобережну в 1663 р. до остаточного розподілу території Гетьманщини між Річчю Посполитою та Московською державою в 1686 р., поширювалася лише на територію Правобережжя, а її змістом було жахливе знелюднення і спустошення цих земель.
3. Доба «Руїни» охоплювала роки - період від придушення повстання Пушкаря і Барабаша в 1658 р. до складання булави гетьманом П. Дорошенком у 1676 р., поширювалася на територію Лівобережжя і Правобережжя, а її змістом були розорення і спустошення переважно Правобережжя, втрата Україною територіальної цілісності та державності.
Воєнно-політичні події доби «Руїни»: - у 1657 р. після смерті Б.Хмельницького гетьманом став його син – Ю.Хмельницький, але через місяць він зрікся гетьманства. Гетьманом був обраний І.Виговський за умови, що він передасть гетьманські повноваження Ю.Хмельницькому, як тільки той досягне повноліття, але в жовтні 1657 р. І.Виговський на Козацькій раді в Корсуні став гетьманом без обмежень. - у 1658 р. проти І.Виговського почалося повстання. І.Виговський підписав із Річю Посполитою Гадяцький договір. Московська держава почала надавати військову допомогу супротивникам І.Виговського. кримське ханство дало згоду на військову допомогу І.Виговському. - у 1659 р. війська І.Виговського здобули перемогу над військами Московської держави в битві під Конотопом. Але повстання проти І.Виговського продовжувалися, і він зрікся гетьманства. - на козацькій раді в Переяславі гетьманом був обраний Ю.Хмельницький. козаки на чолі з ним присягнули російському царю на умовах, викладених у Переяславських статтях.
Воєнно-політичні події доби «Руїни»: - у 1660 р. війська Московської держави зазнали поразки в боях з Річчю Посполитою. Ю.Хмельницький уклав з Річчю Посполитою договір, названий Слободищенським трактатом, який затвердила Козацька рада в Корсуні, але не затвердила Козацька рада в Переяславі. На цій раді був обраний наказним гетьманом Я.Сомко. територія України розподілилася на дві частини – Лівобережну і Правобережну. Між Я.Сомком і Ю.Хмельницьким почалася збройна боротьба. Ю.Хмельницького підтримало Кримське ханство. - у 1662 р. Ю.Хмельницький зрікся гетьманства. - у 1663 р. на Правобережній Україні гетьманом був обраний П.Тетеря, а на Лівобережній – І.Брюховецький. між ними почалася збройна боротьба за обєднання України під владою одного гетьмана, яка тривала до 1665 р. П.Тетерю підтримувала Річ Посполита, а І.Брюховецького – Московська держава.
Воєнно-політичні події доби «Руїни»: - у 1665 р. гетьманом Правобережної України був обраний П.Дорошенко, який прагнув обєднати Лівобережну і Правобережну Україну в незалежну державу. П.Дорошенка підтримала Османська імперія і Кримське ханство. - у 1667 р. між Московським царством і Річчю Посполитою було укладено Андрусівське перемиря. - у 1668 р. П.Дорошенко виступив у похід на Лівобережжя протии московських військ у союзі з турками і татарами. Гетьман Лівобережної України І.Брюховецький був убитий, московські війська вигнані з Лівобережжя. П.Дорошенко був обраний гетьманом всієї України. Однак цього не визнали запорожці.
Воєнно-політичні події доби «Руїни»: - у 1669 р. проти П.Дорошенка спалахують повстання запорожців. Він приймає рішення про турецький протекторат (захист, підпорядкування), що ставило Україну в залежність від Османської імперії. Це викликало невдоволення частини козаків, почалося повстання. Повсталі вибрали гетьманом М.Ханенка. між прихильниками і противниками П.Дорошенка відбувалися жорстокі бої. У цей час на Лівобережній Україні гетьманом обраний Д.Многогрішний (у 1668 р.), якому вдалося зупинити збройну боротьбу на Лівобережжі. У 1669 р. він уклав з Московською державою договір – Глухівські статті. - у рр. між гетьманом М.Ханенком (його підтримала Річ Посполита) і гетьманом П.Дорошенком (на його боці виступила Османська імперія) йшла війна. У 1672 р. Річ Посполита і Османська імперія підписали Бучацький мир. Авторитет П.Дорошенка різко упав. У цей час на Лівобережжі гетьманом обраний І.Самойлович, який підписав договір з Московським царством (Батуринські статті).
Воєнно-політичні події доби «Руїни»: - у 1674 р. військо І.Самойловича розпочало похід на Правобережжя разом з московськими військами. - у 1676 р. І.Самойловича проголошено гетьманом всієї України, військо П.Дорошенка розбите, він зрікається гетьманства. Починається московсько- турецька війна. - у 1677 р. турецький султан проголошує гетьманом Ю.Хмельницького. Його військо бере участь у Чигиринських походах. - у 1681 р. Московське царство і Османська імперія підписали Бахчисарайський мирний договір. - у 1686 р. Московська держава і Річ Посполита підписали «Вічний мир».
Причини «Руїни» Загострення суперечок у середовищі української державної еліти (козацької старшини) Виникнення гострих соціальних конфліктів Охоплення значної частини народних мас, і насамперед козацтва, бунтівними настроями і небажання підпорядковуватися будь-якій владі. Активне втручання у внутрішні справи і пряма агресія стосовно Гетьманщини з боку Речі Посполитої, Московської держави, Османської імперії та Кримського ханства.
Джерело: Б. Грінченко, М. Драгоманов «Діалоги про українську національну справу» «Власне ще з давніх-давен українсько-руська громадськість мала знати, що то таке йти вкупі. Поруч з І. Виговським стоїть Пушкар, поруч з Доро шенком стоять Многогрішний та Ханенко, не кажу чи вже про Брюховецьких, Адамовичів, Лісовських. І кожен з тих згаданих веде за собою якусь частку України, і всі вкупі, волею чи неволею, заливають Україну кровю, повивають її вогнем і з багатої, пишно-барвистої, сяйвом соняшним та волею пови тої країни роблять розлогу труну народну, ховають у ній українську волю, українське право, українське добро, і історія пише: «Руїна» там, де колись було осяйне слово «Життя». Минуле не минається дурно сьогочасному. Воно зоставляє наслідки навіки. І ми бачимо, що й тепер, як і тоді, ми не знаємо, що то значить іти вкупі...»
Наслідки «Руїни» - розорення і спустошення українських земель, занепад господарського життя, людські та матеріальні втрати - політичний розкол українського суспільства - територіальний поділ українських земель по Дніпру на Лівобережну та Правобережну Україну, втрата Україною територіальної цілісності - розподіл території Гетьманщини між Річчю Посполитою та Московською державою, втрата Україною державності
Домашнє завдання Параграф 28 - прочитати, розглянути пит.3-4 на стор.232 (усно) Підготувати повідомлення за параграфом 25 про наслідки чигиринських походів та подію, яка отримала назву «великий згін».
Підсумок уроку На даному уроці я дізнався(лася).... Я вмію.... Я знаю.... Мені сподобалося....