Творчість художника- мініатюариста Бехзада

У мистецтві арабського Сходу набула поширення книжкова мініатюра. Ілюстрували книжки світського змісту: історичні хроніки, природничо- наукові праці й особливо - поетичні твори. Імовірно, це й пояснює відхід від заборони зображати живих істот, адже Коран напряму не забороняє зображати людей і тварин, головне, щоб такі зображення не були обєктом поклоніння і не були розміщені в священних місцях.

Світ мініатюри - це злиття реальності, вимислу й символіки. Часто це свого роду формули, де два-три дерева замінювали ліс, пагорб на обрії - гірський пейзаж, квітковий кущ - запашний сад

Зображення декількох вершників означало зіткнення армій, схилені фігури біля вельможі - цілу юрбу придворних. Фігури в цій юрбі майже однакові; так само схожі один на одного герої епосу й поем. Важливо було позначити не індивідуальність, а тип, відповідний до становища в суспільстві, норм поведінки й ідеалу краси того часу.

Кемель-ад-Дін Бехзад Кемаль-ад-Дін Бехзад [1] - перський художник-мініатюрист, який працював в Гераті з 1468 по 1506 рік і визнаний одним з найбільших майстрів Гератського школи мініатюри і всього сходу [2]. [1] [2]

Він створив витончений світ поетичних та філософськтх образів.Йому належать чотири ілюстрвції з манускрипту Бустан поета Сааді,виготовленого для бібліотеки султана Хусейна Байкара На основі цих малюнків склалося уявлення про індивідуальний,новаторський стиль Бехзада.Для його малюнків характерні врівноваженість і гармонія в колірній гамі і копозиції більш детальною промальовані і точні у виконнані

ФАКТ Серед уславлених каліграфів і живописців є Кемаледдін Бехзад (середина XV - початок XVI століття). Сучасники підкреслювали приголомшливий вплив його робіт. «Волосинки його пензля завдяки його майстерності дають життя неживим предметам», - писав історик XV століття Хондемир. Завдяки творчості Бехзада стали зявлятися аркуші (не повязані з книжкою), на яких зображено жанрові сцени чи портрети.

Арабські музичні інструменти Мініатюра Кемаледдіна Бехзада У народній творчості розвивалася переважно вокальна музика, де панував одноголосний спів з хоровим, інструментальним або ритмічним супроводом чи танець із музичним супроводом. Культова музика регіону особлива, адже в богослужінні мусульман відсутня інструментальна музика. Панівне становище належить вокальним формам, що посилюють сакральне значення слова в мелодійній декламації Корану.

Бехзад. Іскандер і сирени. Мініатюра. «Хамсе» Нізами г. Британська бібліотека. Лондон «Хамса» (п'ять поем) поета Нізамі, копія зроблена в роках (Лондон, Британська бібліотека) Художня спадщинаХудожня спадщина, залишена Бехзадом, до сих пір є проблемою для дослідників, як щодо атрибуції, так і по відношенню до реконструкції його творчої еволюції. Існує тільки однин рукопис зі слайдами, на яких стоїть його підпис - це «Бустан» поета Сааді, що зберігається нині в Національній бібліотеці Каїра.рукопис

У Бехзада було багато послідовників і учнів. Серед найталановитіших слід згадати Касима Алі, Світ Сеїд Алі, Ага Мірека і Музаффара Алі. Мистецтво Бехзада мало довге відлуння, і вплинуло на середньоазіатську (Бухара, Самарканд), сефевидский, і могольського живопис.Мистецтво

Смерть Бехзада[ред. | ред. код]ред.ред. код Кемаледдін Бехзад помер в 1535 або в 1536 році. Згадка про місце його смерті міститься в «Трактаті про каліграфії і художників» Казі Ахмеда. Він пише: «Его смерть в стольном городе Герате в районе Кух-и-мухтар; он похоронен в ограде, полной живописных изображений». Однак, Дуст Мухаммад повідомляє, що художник був похований в Тебрізі, поряд з могилою поета-містика шейха Камала. Втім, цей автор єдиний, хто повідомляє, що Бехзад похований саме в Тебрізі автор

Підготувала:Левченко Вікторія та Дейко Яна Дякую за увагу!!!!!