Страхові операції

Страхування Страхування економічні відносини, в яких приймає участь мінімум дві сторони, одна з яких це страхова організація, тобто страхувальник, який формує умови страхування, а інша фізична або юридична особа, тобто страховик.

Страховий ринок Страховий ринок – це особливі соціально- економічне середовище і сфера економічних відношень, де обєктом купівлі-продажу (товаром) є страхова послуга, формуються попит і пропозиція на неї. Основна мета страхового ринку Основна мета страхового ринку – забезпечення безперервності процесу суспільного відтворення через продаж специфічної фінансової послуги (страхової гарантії), що здійснює матеріальну компенсацію шкоди (збитку), яка заподіяна майновим інтересам страхувальників у результаті настання подій, що називаються страховими випадками.

Страховий ринок Страховий ринок може бути охарактеризований за територіальним і галузевим (видовим) принципом. У територіальному аспекті можна виділити: внутрішній (місцевий) страховий ринок; національний (зовнішній) страховий ринок; міжнародний (світовий) страховий ринок. Внутрішній страховий ринок Національний (зовнішній) страховий ринок Міжнародний (світовий) страховий ринок Внутрішній страховий ринок – місцевий ринок, де є безпосередній попит на страхові послуги з боку клієнтів, що може бути задоволений конкретними страховиками. Національний (зовнішній) страховий ринок – той ринок, який перебуває у межах певної держави, охоплює декілька внутрішніх ринків і до структури якого належать багато страхових компаній, котрі діють як у межах держави, так і за кордоном. Міжнародний (світовий) страховий ринок – це пропозиція і попит на страхові послуги у масштабах світового співтовариства.

3 За галузевою (видовою) ознакою виділяють ринки: особистого страхування; майнового страхування; страхування відповідальності; страхування економічних ризиків; перестраховування.

Країнами-лідерами експорту страхових послуг є 1.Велико-Британія 2.США 3.Італія 4.Німеччина 5.Франція 6.Швейцарія. Міжнародні страхові організації можна класифікувати наступним чином: страхові холдінг-компанії, які є власністю акціонерів, чия відповідальність за збитки обмежується вартістю акцій, які їм належать; взаємні компанії, власниками яких є власники полісів, які розподіляють отриманий прибуток; колективні товариства взаємного страхування; кептивні страхові компанії; взаємні асоціації, які гарантують відшкодування збитку і приймають до страхування ризики від осіб, зайнятих в окремій галузі промисловості.

Міжнародні страхові операції Страхування зовнішньоекономічних звязків здійснюється за посередництвом проведення різних міжнародних страхових операцій. Міжнародні страхові операції – це система господарських звязків між національними економіками різних країн по реалізації страхового фонду. Міжнародні страхові операції за організаційно- правовою ознакою поділяються на такі групи Міжнародні страхові операції за організаційно- правовою ознакою поділяються на такі групи: 1. Прямі міжнародні договірні операції. 2. Прямі страхування. 3. Посередницькі страхування. 4. Операції міжнародного перестрахування.

Прямі міжнародні договірні Прямі міжнародні договірні операції означають, що полісоутримувач (страхівник) однієї країни заключає договір страхування зі страхувателем іншої країни. Дані операції укладаються як безпосередньо головною конторою головного страхувальника, так і через страхових брокерів. Прямі страхування Прямі страхування означають, що договори страхування укладаються через агентські організації страхувальника за кордоном. Ці операції здійснюються, коли відсутній національний страховий ринок, є конкретні фінансово-комерційні переваги (більш низькі тарифи, більший обсяг страхового покриття, валютні фактори тощо) чи факти юридичного (фактичного) примушення (наприклад, у відповідності з зовнішньоторговим контрактом на умовах СІФ), коли експортер приймає зобовязання застрахувати товар у іноземного страхувальника, призначеного імпортером. Посередницькі страхування Посередницькі страхування означають, що договори страхування укладаються юридичними самостійними страховими компаніями за кордоном, тобто дочірніми страховими компаніями.

Перестрахування Перестрахування – це система економічних відносин, у відповідності з якою страхуватель, приймаючи на страхування ризики, частину відповідальності по них передає на узгоджених умовах іншим страхувателям з метою створення збалансованого портфеля страхувань, забезпечення фінансової стійкості страхових операцій. Перестрахування представляє собою страхування одним страхівником (перестрахуватель) на певних договірних умовах ризику виконання всіх чи частини своїх зобовязань перед страхувателем у іншого страхувальника (перестрахівника).

Страхування зовнішньоекономічних звязків здійснюється за посередництвом проведення різних міжнародних страхових операцій, які здійснюють такі міжнародні страхові інститути: асоціації, бюро, обєднання, товариства, комітети, союзи, федерації.