Нуклеїнові кислоти Підготувала: Бунчак Дарина Група ПН-2

Нуклеїнові кислоти – високомолекулярні органічні сполуки, що забезпечують зберігання, реалізацію, зміну та передавання спадкової інформації; високомолекулярні біополімери мономерами, яких є нуклеотиди. Вперше нуклеїнові кислоти були виявлені в ядрах лейкоцитів і сперматозоїдах лосося, в 1869 році швейцарським біохіміком Фрідріхом Мішером. Виділив речовину названу ним нуклеїном.

Будова нуклеотиду Нуклеїнові кислоти – це біополімери, мономерами в яких є нуклеотиди. До складу нуклеотиду входять: 1. Моносахарид - це може бути рибоза або дезоксирибоза 2. Нітратні основи – аденін, гуанін, тимін(урацил), цитозин 3. Залишок ортофосфатної кислоти. До складу нуклеотидів усіх РНК входить (урацил замість азотистої основи тимін). Кожен «крок» подвійної спіралі ДНК становить 3,4 нм і в ньому укладається 10 пар нуклеотидів. Тобто довжина одного нуклеотиду, або відстань між двома сусідніми нуклеотидами вздовж осі ДНК, становить 0,34 нм. Середня молекулярна маса одного нуклеотиду дорівнює 345 умовних одиниць.

Структурні рівні організації НК Первинна структура – лінійна послідовність нуклеотидів в одному ланцюгу. В такій формі НК природі не існують, але саме вона визначає усі її властивості. Вторинна структура – два полінуклеотидні ланцюги, кожний з яких закручений у спіраль вправо навкруги своєї осі. Третинна структура - повна просторова будова єдиної молекули, просторове взаємовідношення вторинних структур одна до одної.

Нуклеіїнові кислоти (дезоксирибонуклеїнова кислота) ДНК (рибонуклеїнова кислота) РНК

ДНК та РНК У природі існує два типи нуклеїнових кислот: Перший – тимонуклеїнова кислота (дезоксирибонуклеїнова кислота, ДНК), яку було одержано з тимуса теляти. Вуглеводним компонентом ДНК є дезоксирибоза, азотистими основами аденін, тимін, гуанін та цитозин. Другий тип нуклеїнових кислот виділили з дріжджів(рибонуклеїнова кислота, РНК). Її вуглеводним компонентом є рибоза, а азотистими основами – аденін, гуанін, цитозин та урацил

Будова РНК Молекула РНК являє собою лінійну спіраль, що складається з залишків рибонуклеотидів. Принцип сполучення нуклеотидів у полінуклеотидний ланцюг тут такий же, як і в молекулі ДНК: залишок рибози одного нуклеотиду зєднується кисневим містком із залишком фосфорної кислоти наступного нуклеотиду. В утворенні кожного нуклеотиду бере участь пуринова чи піримідинова основа, рибоза і фосфорна кислота.

Будова ДНК та РНК До складу нуклеотидів ДНК входять чотири нітратні основи: аденін, тимін, гуанін, цитозин. В РНК містяться всі ті самі нітратні основи, але замість тиміну присутній урацил. Тимін відрізняється від урацилу наявністю метильної групи – СН3. Молекула РНК на відміну від молекули ДНК, є одноланцюговою. Відмінності в будові ДНК та РНК повязані з їхніми різними біологічними функціями