Увага ПІДГОТУВАЛА КУДРИК КАТЕРИНА

Увага-це? Увага - зосередженість діяльності суб'єкта в певний момент часу на якомусь реальному або ідеальному об'єкті - предметі, події, образі, міркуванні тощо

Види уваги Мимовільна увага Довільна увага Післядовільна увага (поняття було введене М. Ф. Добриніним)

Мимовільна увага Мимовільна увага – виникає спонтанно, без зусиль свідомості, під впливом найрізноманітніших подразників, які впливають на той чи інший аналізатор організму.

Довільна увага Довільна увага – це свідомо спрямоване зосередження особистості на предметах і явищах навколишньої дійсності, на внутрішній психічній діяльності.

Післядовільна увага Післядовільна увага настає в результаті свідомого зосередження на предметах та явищах у процесі довільної уваги, не потребує вольових зусиль, але є інтенсивною Долаючи труднощі під час довільного зосередження, людина звикає до них, сама довільність зумовлює появу певного інтересу, а часом і захоплює її виконавця, і увага набуває рис мимовільного зосередження. Тому післядовільну увагу називають ще й вторинною мимовільною увагою. У ній напруження волі слабшає, а інтенсивність уваги не зменшується, залишаючись на рівні довільної уваги.

До видів уваги також відносять: Чуттєву та інтелектуальну увагу. Зовнішню та внутрішню увагу. Групову увагу.

Чуттєва та інтелектуальна Чуттєва увага переважно пов'язана з емоціями та вибірковою роботою органів чуття, а інтелектуальна із зосередженням і спрямованістю думки.

Зовнішня та внутрішня Зовнішня -увага відіграє провідну роль у спостереженні за предметами і явищами навколишньої дійсності, виявляється в активній установці, у спрямуванні органів чуття на об'єкт сприйняття. Внутрішня увага спрямована на власні думки, переживання.

Групова та інтелектуальна увага Групова увага виникає при проведенні лабораторних робіт, підчас обговорення способів виконання певного завдання, коли учні працюють групами.

Увага спрямована Увага спрямована на: рух моторне мислення інтелектуальне сприйняття

Підсумок Отже, увага – це особлива форма психічної діяльності, яка виявляється в спрямованості і зосередженості свідомості на вагомих для особливості предметах, явищах навколишньої дійсності або власних переживаннях.