Боришполець Дмітрій 10-А
Реалізм Реал i зм стиль і метод у мистецтві й літературі, а також філософська доктрина, яка вчить, що предмети видимого світу існують незалежно від людського відчування і пізнання.
Визначальні риси реалізму 1. раціоналізм, раціоцентричний психологізм (ототожнення психіки і свідомості, недооцінка позасвідомих процесів); 2. правдиве, конкретно-історичне, всебічне зображення типових подій і характерів у типових обставинах при правдивості деталей; 3. принцип точної відповідності реальній дійсності усвідомлюється як критерій художності, як сама художність;
Визначальні риси реалізму 4. характер і вчинки героя пояснюються його соціальним походженням та становищем, умовами повсякденного життя; 5. конфліктність (драматизація) як сюжетно- композиційний спосіб формування художньої правди; 6. вільна побудова творів; 7. превалювання (перевага) епічних, прозових жанрів у літературі, послаблення ліричного струменя мистецтва; 8. розв'язання проблем на основі загальнолюдських цінностей.
Перший реаліст Першим українським реалістом називають Тараса Шевченка, з його гаслом «ні однієї риски без натури», стояв на межі академізму й тієї класицистичної традиції, яку в Петербурзі залишили його попередники: Левицький і Боровиковський. Ці елементи, разом з відкриттям українського сюжету зробили з Шевченка ту ланку, яка поєднала давнє українське мистецтво з новим. Фактично добою реалізму в українському мистецтві стала доба передвижників, у лавах яких було чимало українців.
Нечуй-Левицький Реалiзм Нечуя-Левицького можна визначити як соцiально-побутовий. Письменник вмiв неквапно й докладно подати портрети своїх героїв, їх повсякденнi думки й розмови, змалювати цiлi поколiння людей рiзних соцiальних класiв i станiв. До нього в українськiй лiтературi не було такого багатства й рiзноманiтностi побутових картин, таких багатобарвних, реалiстично точних i захоплено поетичних пейзажiв. Чимала заслуга Нечуя- Левицького i в розвитковi лiтературної мови, яку вiн постiйно поповнював багатствами українського фольклору та живої народної мови.
Панас Мирний Творчій метод Панаса Мирного – переважно реалізм. Коло його спостережень – це селяни, дрібні чиновники, інтелігенція рідної йому Полтавщини. В творах письменника проходить народне життя від середини 19 ст., від останніх років кріпацтва, до початку 20 ст., до подій революції 1905 р. і спроб заведення парламенського ладу в Російській імперії.