Основнi психологiчнi школи i напрямки

Австрійська психологічна школа - Напрямок психологічних дослідників, розвивалося групою психологів (Х. Еренфельс, С. Вітасек, В. Бенуссі і ін.), Які працювали з 80-х рр. XIX ст. по 10-е рр. ХХ ст. в основному в Грацькому університеті під керівництвом А. Мейнонга. У центрі уваги стояла теоретико- експериментальна розробка проблеми цілісності свідомості. Австрійська психологічна школа

Вюрцбургская школа - Напрямок у німецькій психології, який виник на початку ХХ ст., Яке очолив його О. Кюльпе. До цієї школи входили: А. Майер, І. Орт, К. Марбе, К. Бюлер, Х. Уатт, Н. Ах, А. Мессер. Філософською основою виступали ідеї позитивізму, критичного реалізму, феноменології Е. Гуссерля. Були проведені новаторські дослідження мислення (Н. Ах), в яких використовувалася регламентована методика пред'явлення завдань і метод систематичного експериментального самоспостереження. На їх підставі, в протилежність асоціативної теорії, було висунуто положення про те, що головну роль в мисленні виконують не відчуття і уявлення, а потворні думки, в якості яких виступають знання неспостережуваного типу (свідомість правил, свідомість відносин, думки-інтенції), які направляють протягом думок при вирішенні завдань Вюрцбургская школа

Женевська школа генетичної психології - Напрямок у вивченні психічного розвитку дитини, створене Ж. Піаже. У центрі знаходяться проблеми походження і розвитку інтелекту - формування фундаментальних понять (об'єкт, простір, час, причинність); особливостей дитячої логіки; подібності та відмінності психіки дитини і дорослого; переходів від одних форм розумової діяльності до інших. Женевська школа генетичної психології

Колумбійська школа- Психологічна школа, яка виникла в рамках функціональної психології, в якій лідером був Р. Вудвортс. Колумбійська школа

Лейпцизька школа - Психологічний напрям, що виник в Німеччині в кінці 10- x рр. ХХ ст. і проіснувало до середини 30-х. До цього напряму належали: Ф. Крюгер, Х. Фолькельт, Ф. Зандер, О. Клем, А. Веллек. Основний виступала орієнтація на вивчення психіки і свідомості в їх цілісності. Лейпцизька школа

Харківська психологічна школа- Неформальна організація психологів, які працювали в 30-і рр. в наукових установах Харкова над розвитком ідей Л. С. Виготського і над формулюванням на цій основі основ діяльнісного підходу в психології. До цієї школи належали: А. Н. Леонтьєв, А. Р. Лурія, П. І. Зінченко, А. В. Запорожець, П. Я. Гальперін та інші. Харківська психологічна школа