ВДНЗ України БДМУ Кафедра ортопедичної стоматології професор Бєліков Олександр Борисович

2 Актуальність. Серед біосоціальних закономірностей людського організму надважливою є його цілісність, що забезпечується взаємозв'язком між формою і функцією. Яскравим зразком взаємозв'язку між морфологією і функцією, прикладом єдності еволюції форми і функції на різних етапах розвитку є зубощелепний апарат. Зубощелепний апарат складається із анатомічно взаємоповязаних органів із певною, властивою тільки їм функцією, яка є частиною функції всієї щелепно-лицевої ділянки (первинна механічна і хімічна обробка їжі, участь у диханні, формуванні мовлення і т. ін.). Зубощелепний апарат складається із анатомічно взаємоповязаних органів із певною, властивою тільки їм функцією, яка є частиною функції всієї щелепно-лицевої ділянки (первинна механічна і хімічна обробка їжі, участь у диханні, формуванні мовлення і т. ін.).

3

4 Зубощелепний апарат представлений: скелетом, який складається із щелепних, піднебінних кісток; скелетом, який складається із щелепних, піднебінних кісток; зубами- органами, призначеними для відкушування і розжовування їжі; зубами- органами, призначеними для відкушування і розжовування їжі; органами, призначеними для захвата їжі і змикання ротового отвору (губи, мімічна мускулатура); органами, призначеними для захвата їжі і змикання ротового отвору (губи, мімічна мускулатура); органами, які беруть участь у формуванні харчової грудки і забезпечують її подальше просування у глотку (щоки, язик, тверде і мяке піднебіння, язичок); органами, які беруть участь у формуванні харчової грудки і забезпечують її подальше просування у глотку (щоки, язик, тверде і мяке піднебіння, язичок); жувальними мязами; жувальними мязами; слинними залозами; слинними залозами; скронево-нижньощелепними суглобами. скронево-нижньощелепними суглобами.

5 Жувально-мовний апарат - комплекс взаємопов'язаних систем і окремих органів, які беруть участь у жуванні, диханні (носова порожнина), звукоформуванні (гортань) й мовленні ( зуби, альвеолярний відросток, тверде піднебіння, язик ). Жувально-мовний апарат - комплекс взаємопов'язаних систем і окремих органів, які беруть участь у жуванні, диханні (носова порожнина), звукоформуванні (гортань) й мовленні ( зуби, альвеолярний відросток, тверде піднебіння, язик ). До його складу входять: До його складу входять: 1) лицевий скелет і скронево-нижньощелепні суглоби; 1) лицевий скелет і скронево-нижньощелепні суглоби; 2) жувальні м'язи; 2) жувальні м'язи; 3) органи, призначені для захоплення, просування їжі, формування харчової грудки для ковтання, а також звукомовний комплекс: губи, щоки з їх мімічною мускулатурою, піднебіння, язик; 3) органи, призначені для захоплення, просування їжі, формування харчової грудки для ковтання, а також звукомовний комплекс: губи, щоки з їх мімічною мускулатурою, піднебіння, язик; 4) органи подрібнення їжі (зуби), її змочування й ферментативної обробки (слинні залози). 4) органи подрібнення їжі (зуби), її змочування й ферментативної обробки (слинні залози).

6

7 Нижня щелепа Нижня щелепа належить до непарних кісток і складається із тіла і двох гілок. Нижня щелепа належить до непарних кісток і складається із тіла і двох гілок. У тілі нижньої щелепи виділяють основу і альвеолярну частину (або край). У тілі нижньої щелепи виділяють основу і альвеолярну частину (або край). На зовнішній поверхні щелепи розташована підборідна горбистість, угору і назад від якої є підборідні отвори, через які проходять однойменні судини і нерви. На зовнішній поверхні щелепи розташована підборідна горбистість, угору і назад від якої є підборідні отвори, через які проходять однойменні судини і нерви.

8 На середині внутрішньої поверхні тіла нижньої щелепи знаходиться виступ – підборідна ость, до якої прикріплюються мязи язика. На бокових поверхнях проходить щелепно-підязикова лінія, від якої починається однойменний мяз. На середині внутрішньої поверхні тіла нижньої щелепи знаходиться виступ – підборідна ость, до якої прикріплюються мязи язика. На бокових поверхнях проходить щелепно-підязикова лінія, від якої починається однойменний мяз. Кожна гілка нижньої щелепи закінчується двома відростками: вінцевим і суглобним, між якими утворюється вирізка. На внутрішній поверхні гілки нижньої щелепи є нижньощелепний отвір, який веде у канал нижньої щелепи. У каналі проходять судини і нерви, які постачають кровю та іннервують зуби нижньої щелепи. Кожна гілка нижньої щелепи закінчується двома відростками: вінцевим і суглобним, між якими утворюється вирізка. На внутрішній поверхні гілки нижньої щелепи є нижньощелепний отвір, який веде у канал нижньої щелепи. У каналі проходять судини і нерви, які постачають кровю та іннервують зуби нижньої щелепи.

9 Компактна речовина нижньої щелепи представлена у вигляді зовнішньої і внутрішньої пластинок, які переходять одна в одну по нижньому краю щелепи. До складок компактної речовини належать зовнішні та внутрішні косі лінії. Зовнішня коса лінія – це продовження переднього краю гілки щелепи. Ці складки сприяють укріпленню лунок нижніх молярів і роблять їх більш стійкими до горизонтальних навантажень. Компактна речовина нижньої щелепи представлена у вигляді зовнішньої і внутрішньої пластинок, які переходять одна в одну по нижньому краю щелепи. До складок компактної речовини належать зовнішні та внутрішні косі лінії. Зовнішня коса лінія – це продовження переднього краю гілки щелепи. Ці складки сприяють укріпленню лунок нижніх молярів і роблять їх більш стійкими до горизонтальних навантажень.

10 Між пластинками компактної речовини розташована губчаста речовина кістки. Губчаста субстанція представлена нерівномірно, найбільш виражена у тілі і головці суглобного відростка і становить собою різної форми і величини комірки, заповнені кістковим мозком. В окремих ділянках нижньої щелепи губчаста речовина утворює скупчення перекладин, розташованих у строго визначених напрямках у вигляді траєкторій. Напрямок кожної траєкторії відображає функціональне навантаження нижньої щелепи. Між пластинками компактної речовини розташована губчаста речовина кістки. Губчаста субстанція представлена нерівномірно, найбільш виражена у тілі і головці суглобного відростка і становить собою різної форми і величини комірки, заповнені кістковим мозком. В окремих ділянках нижньої щелепи губчаста речовина утворює скупчення перекладин, розташованих у строго визначених напрямках у вигляді траєкторій. Напрямок кожної траєкторії відображає функціональне навантаження нижньої щелепи.

11 Язикова стінка альвеолярної частини у ділянці передніх зубів значно товща губної і має вигин, який надає цій частині альвеол велику стійкість до жувального тиску. У ділянці премолярів стінки альвеолярної частини потовщуються, але язикова стінка також товща щічної. Це пояснюється переважанням навантажень у язиковому напрямку. Язикова стінка альвеолярної частини у ділянці передніх зубів значно товща губної і має вигин, який надає цій частині альвеол велику стійкість до жувального тиску. У ділянці премолярів стінки альвеолярної частини потовщуються, але язикова стінка також товща щічної. Це пояснюється переважанням навантажень у язиковому напрямку. У ділянці бокових зубів уздовж зовнішньої і внутрішньої поверхні тіла нижньої щелепи є потовщення губчастої речовини, які зміцнюють альвеоли і надають зубам значної стійкості. Напрямок шарпеєвих волокон, прикріплених до компактної пластинки лунки, викликає функціональну орієнтацію трабекул губчастої речовини. У ділянці бокових зубів уздовж зовнішньої і внутрішньої поверхні тіла нижньої щелепи є потовщення губчастої речовини, які зміцнюють альвеоли і надають зубам значної стійкості. Напрямок шарпеєвих волокон, прикріплених до компактної пластинки лунки, викликає функціональну орієнтацію трабекул губчастої речовини. Трабекули розташовуються перпендикулярно до кореня зуба, за винятком дна альвеоли, де вони мають прямовисно-радикальний напрямок. Трабекули розташовуються перпендикулярно до кореня зуба, за винятком дна альвеоли, де вони мають прямовисно-радикальний напрямок. Завдяки особливостям своєї будови, нижня щелепа важче піддається зовнішнім впливам, тому її грубі деформації зустрічаються рідше, ніж деформації верхньої щелепи. Завдяки особливостям своєї будови, нижня щелепа важче піддається зовнішнім впливам, тому її грубі деформації зустрічаються рідше, ніж деформації верхньої щелепи.

12 Верхня щелепа Нерухома кістка, яка складається із симетричних половин, зєднаних поздовжнім міжщелепним швом. Нерухома кістка, яка складається із симетричних половин, зєднаних поздовжнім міжщелепним швом. Вона зєднана з кістками обличчя і деякими кістками черепа: виличною, піднебінною, клиноподібною, носовою, слізною, решітчастою, лобною. Вона зєднана з кістками обличчя і деякими кістками черепа: виличною, піднебінною, клиноподібною, носовою, слізною, решітчастою, лобною. Вона бере участь в утворенні очної ямки, порожнини носа і ротової порожнини. У ній розрізняють тіло і чотири відростки: лобний, виличний, піднебінний і альвеолярний. Вона бере участь в утворенні очної ямки, порожнини носа і ротової порожнини. У ній розрізняють тіло і чотири відростки: лобний, виличний, піднебінний і альвеолярний.

13 Верхня щелепа Тіло щелепи має чотири поверхні: очноямкову, передню, підскроневу і носову. Тіло щелепи має чотири поверхні: очноямкову, передню, підскроневу і носову. Очноямкова поверхня утворює дно орбіти і містить підочноямкову борозну, яка переходить у підочноямковий канал, що відкривається однойменним отвором. Латерально і назад від передньої поверхні знаходиться підскронева поверхня, на якій розташований верхньощелепний горб. Очноямкова поверхня утворює дно орбіти і містить підочноямкову борозну, яка переходить у підочноямковий канал, що відкривається однойменним отвором. Латерально і назад від передньої поверхні знаходиться підскронева поверхня, на якій розташований верхньощелепний горб.

14 Носова поверхня верхньої щелепи бере участь в утворенні порожнини носа. Носова поверхня верхньої щелепи бере участь в утворенні порожнини носа. Біля основи лобного відростка опускається глибока слізна борозна, яка бере участь в утворенні носослізного каналу. Біля основи лобного відростка опускається глибока слізна борозна, яка бере участь в утворенні носослізного каналу. Тверде піднебіння утворене піднебінними відростками, які зєднуються вздовж сагітального шва. До моменту зміни зубів піднебінний шов пронизаний кістковими зубцями, які звивисто йдуть назустріч. Наявність сполучної тканини по лінії шва полегшує розширення зубних рядів при ортодонтичному лікуванні. До 35 – 45 років кісткове зрощення закінчується, що усуває можливість розсування піднебінних відростків ортодонтичними апаратами. Тверде піднебіння утворене піднебінними відростками, які зєднуються вздовж сагітального шва. До моменту зміни зубів піднебінний шов пронизаний кістковими зубцями, які звивисто йдуть назустріч. Наявність сполучної тканини по лінії шва полегшує розширення зубних рядів при ортодонтичному лікуванні. До 35 – 45 років кісткове зрощення закінчується, що усуває можливість розсування піднебінних відростків ортодонтичними апаратами.

Після заміщення сполучної тканини кісткою формується один із трьох типів зєднання піднебінних відростків: гладкий, увігнутий та випуклий. Після заміщення сполучної тканини кісткою формується один із трьох типів зєднання піднебінних відростків: гладкий, увігнутий та випуклий. При випуклому рельєфі шва на поверхні твердого піднебіння визначається щільний кістковий валик (піднебінний торус), розташований справа або зліва від середньої лінії. Як правило, він має овальну форму. Рідше зустрічається ланцетоподібний, еліпсоподібний, у вигляді пісочного годинника і неправильної форми торус. При випуклому рельєфі шва на поверхні твердого піднебіння визначається щільний кістковий валик (піднебінний торус), розташований справа або зліва від середньої лінії. Як правило, він має овальну форму. Рідше зустрічається ланцетоподібний, еліпсоподібний, у вигляді пісочного годинника і неправильної форми торус. Разом із варіабельністю розташування і форми, торус може бути помірно виражений або досягати значної величини. Остання обставина заважає протезуванню знімними пластинковими протезами і потребує хірургічного втручання. Разом із варіабельністю розташування і форми, торус може бути помірно виражений або досягати значної величини. Остання обставина заважає протезуванню знімними пластинковими протезами і потребує хірургічного втручання. 15

16 Контрфорси Верхня щелепа складається не тільки із тонких кісткових пластинок, які беруть участь в утворенні великих повітряних порожнин (гайморової, носової), але й потужних потовщень компактної речовини кістки (устоїв), здатних чинити опір як на стиск, так і на розтяг. Верхня щелепа складається не тільки із тонких кісткових пластинок, які беруть участь в утворенні великих повітряних порожнин (гайморової, носової), але й потужних потовщень компактної речовини кістки (устоїв), здатних чинити опір як на стиск, так і на розтяг. Ці устої називають контрфорсами. Розрізняють лобно-носовий, виличний, крилопіднебінний і піднебінний контрфорс. Ці устої називають контрфорсами. Розрізняють лобно-носовий, виличний, крилопіднебінний і піднебінний контрфорс.

17 Від різців, іклів і частково від перших премолярів жувальний тиск від нижньої щелепи передається по бокових стінках носової порожнини і переходить через носовий відросток на лобну кістку (лобно-носовий контрфорс). Від різців, іклів і частково від перших премолярів жувальний тиск від нижньої щелепи передається по бокових стінках носової порожнини і переходить через носовий відросток на лобну кістку (лобно-носовий контрфорс). Жувальний тиск від бокових зубів передається на кістки черепа через виличний контрфорс у трьох напрямках: 1) угору через зовнішній край орбіти у лобну кістку; 2) через виличну дугу до основи черепа і 3) через нижній край очної ямки, сполучаючись із верхньою частиною лобно- носового устою. Жувальний тиск від бокових зубів передається на кістки черепа через виличний контрфорс у трьох напрямках: 1) угору через зовнішній край орбіти у лобну кістку; 2) через виличну дугу до основи черепа і 3) через нижній край очної ямки, сполучаючись із верхньою частиною лобно- носового устою.

18 Пара симетричних крилопіднебінних контрфорсів утворена заднім краєм щелепи у ділянці горбів і крилоподібними відростками, які відходять від тіла клиноподібної кістки. Жувальний тиск від бокових зубів проходить від хоан і передається на середню частину основи черепа. Пара симетричних крилопіднебінних контрфорсів утворена заднім краєм щелепи у ділянці горбів і крилоподібними відростками, які відходять від тіла клиноподібної кістки. Жувальний тиск від бокових зубів проходить від хоан і передається на середню частину основи черепа. Піднебінний контрфорс утворюється піднебінними відростками верхньої щелепи, які скріплюють праву і ліву половини зубних дуг і нейтралізують сили, які розвиваються під час жування у поперечному напрямку. Частина тиску, який виник від бокових жувальних рухів нижньої щелепи, поширюється на леміш і бічні стінки порожнини носа. Піднебінний контрфорс утворюється піднебінними відростками верхньої щелепи, які скріплюють праву і ліву половини зубних дуг і нейтралізують сили, які розвиваються під час жування у поперечному напрямку. Частина тиску, який виник від бокових жувальних рухів нижньої щелепи, поширюється на леміш і бічні стінки порожнини носа.

19 Незважаючи на існування потужних устоїв компактної речовини, які надають верхній щелепи здатності протистояти жувальному тиску, вона більше підвладна зовнішнім впливам, ніж нижня. Незважаючи на існування потужних устоїв компактної речовини, які надають верхній щелепи здатності протистояти жувальному тиску, вона більше підвладна зовнішнім впливам, ніж нижня. Деформації верхньої щелепи частіше і більше виражені, ніж нижньої щелепи, але всупереч деформаціям останньої вони усуваються легше. Деформації верхньої щелепи частіше і більше виражені, ніж нижньої щелепи, але всупереч деформаціям останньої вони усуваються легше.

20 Мязи зубощелепного апарата Мязи щелепно-лицевої ділянки за своєю функцією поділяють на мімічні та жувальні. Мязи щелепно-лицевої ділянки за своєю функцією поділяють на мімічні та жувальні. Мімічні мязи починаються на кістці або від підлеглих фасцій і закінчуються у шкірі. Вони визначають певні риси обличчя. Мімічні мязи починаються на кістці або від підлеглих фасцій і закінчуються у шкірі. Вони визначають певні риси обличчя. Жувальні мязи забезпечують переміщення нижньої щелепи відносно верхньої. Від ступеня скорочення цих мязів залежить величина жувального тиску, необхідного для відкушування і подрібнення їжі. Ці мязи також беруть участь у виконанні інших функцій ротової порожнини – мовлення, ковтання. Жувальні мязи забезпечують переміщення нижньої щелепи відносно верхньої. Від ступеня скорочення цих мязів залежить величина жувального тиску, необхідного для відкушування і подрібнення їжі. Ці мязи також беруть участь у виконанні інших функцій ротової порожнини – мовлення, ковтання.

21 В акті жування провідну роль відіграють такі жувальні мязи: власне жувальний мяз, скроневий мяз, медіальний і латеральний крилоподібний мяз, підборідно-підязиковий мяз, щелепно-підязиковий мяз, переднє черевце двочеревцевого мяза. В акті жування провідну роль відіграють такі жувальні мязи: власне жувальний мяз, скроневий мяз, медіальний і латеральний крилоподібний мяз, підборідно-підязиковий мяз, щелепно-підязиковий мяз, переднє черевце двочеревцевого мяза. За функцією жувальні мязи поділяють на ті, які піднімають, опускають і висувають нижню щелепу. За функцією жувальні мязи поділяють на ті, які піднімають, опускають і висувають нижню щелепу. До мязів, які піднімають нижню щелепу, належать власне жувальні, скроневі та медіальні крилоподібні мязи, До мязів, які піднімають нижню щелепу, належать власне жувальні, скроневі та медіальні крилоподібні мязи, до тих, які опускають – двочеревцеві ( переднє черевце), підборідно-підязикові та щелепно-підязикові, до тих, які опускають – двочеревцеві ( переднє черевце), підборідно-підязикові та щелепно-підязикові, до тих, які висувають - латеральні крилоподібні мязи. до тих, які висувають - латеральні крилоподібні мязи. У здійсненні рухів нижньої щелепи також беруть участь мязи шиї (груднино-ключично-соскоподібні, трапецієподібні, потиличний) і глоткові мязи. Вони зміщують нижню щелепу назад і напружуються при її висуванні, а також змінюють форму і положення язика. У здійсненні рухів нижньої щелепи також беруть участь мязи шиї (груднино-ключично-соскоподібні, трапецієподібні, потиличний) і глоткові мязи. Вони зміщують нижню щелепу назад і напружуються при її висуванні, а також змінюють форму і положення язика.

22 Жувальні м'язи Назва мязаОсновна функціяДодаткова функція Скроневий (M.temporalis) Піднімає нижню щелепу Задні пучки злегка тягнуть нижню щелепу назад Власне жувальний (m.masseter) Піднімає нижню щелепу при двостороньому скороченні При одностороньому скороченні зміщує нижню щелепу у бік мза, що скоротився Внутрішній крилоподібний (m.pterigoideus medialis) Піднімає нижню щелепу при двостороньому скорочені При одностороньому скороченні переміщає нижню щелепу в протилежний бік Зовнішній крилоподібний (m.pterigoideus lateralis) Висуває вперед при двосторонньому скороченні Переміщає в протилежний бік при однобічному скороченні й бере участь в опусканні нижньої щелепи при двосторонньому скороченні

23 Жувальні м'язи Назва мяза Основна функція Додаткова функція Підборідно- під'язиковий Підборідно- під'язиковий (m.geniohyoideus) (m.geniohyoideus) Зближає під'язичну кістку з нижньою щелепою, опускає й рухає її назад, при фіксованій під'язичній кістці або переміщає під'язичну кістку догори й допереду при фіксованій нижній щелепі Щелепно- підязиковий (m.mylohyoideus) Аналогічна функція При односторонньому скороченні сприяє рухам нижньої щелепи в протилежний бік Двочеревцевий (digastricus) Аналогічна функція При односторонньому скороченні зміщує нижню щелепу в бік мяза що скорочується

24 Мімічні м'язи Виличний мяз (m.zygomaticus) Мяз сміху (t.tisorius) Трикутний мяз рота (m.triangubaris oris) Квадратний мяз верхньої губи m.quadratus labii superioris) Круговий мяз рота (m.orbicularis oris) Різцевий мяз верхньої губи (m.incisivus labii superioris) Собачий мяз (m.canincus) Квадратний мяз нижньої губи (m.quadratus labii inferioris) Різцевий мяз нижньої губи (m.incisivus labii inferioris) Підборідковий мяз (m.mentalis) Щічний мяз (m.buccinator)

25 Мімічні м'язи Назва мязаФункція Виличний мяз (m.zygomaticus) Підтягує кут рота убік і догори Мяз сміху (t.tisorius) Відтягує кут рота зовні й приводить до утворення ямки сміху Трикутний мяз рота (m.triangubaris oris) При однобічному скороченні тягне кут донизу й випрямляє кривизну носо-губної складки, при двосторонньому - тягне всю губу донизу Квадратний мяз верхньої губи (m.quadratus labii superioris) Відтягує догори верхню губу, піднімаючи носо-губну складку Круговий мяз рота (m.orbicularis oris) Закриває й загострює рот. Антагоніс колових м'язів рота, розташованих радіально Різцевий мяз верхньої губи (m.incisivus labii superioris) Відтягує кут рота досередини й доверху Собачий мяз (m.canincus) При односторонньому скороченні піднімає кут рота, при двохстороньому - всю нижню губу. Антагоніст трикутного мяза Квадратний мяз нижньої губи (m.quadratus labii inferioris) Відтягує кут рота досередини й догори Різцевий мяз нижньої губи (m.incisivus labii inferioris) Відтягує кут рота медіально й донизу Підборідковий мяз (m.mentalis) Піднімає й зморщує шкіру підборіддя. Витягає нижню губу до переду Щічний мяз (m.buccinator) Відтягує кут рота дозаду, притуляє щоки до зубів та альвеолярним відросткам щелеп

26 Скронево-нижньощелепний суглоб В утворенні його беруть участь суглобова голівка нижньої щелепи, суглобова ямка, суглобний горбик скроневої кістки, суглобний диск і суглобна капсула. За своєю будовою це один із найскладніших суглобів. До його анатомічних особливостей належать інконгруентність суглобних поверхонь і наявність внутрішньосуглобного диска, який відсутній в інших суглобах. В утворенні його беруть участь суглобова голівка нижньої щелепи, суглобова ямка, суглобний горбик скроневої кістки, суглобний диск і суглобна капсула. За своєю будовою це один із найскладніших суглобів. До його анатомічних особливостей належать інконгруентність суглобних поверхонь і наявність внутрішньосуглобного диска, який відсутній в інших суглобах. Суглобний горбик - валик, який остаточно оформлюється до 6 – 7- років у звязку з розвитком функції жування. Залежно від виду прикусу суглобний горбик може мати різну форму: плоску, середньоопуклу, круту. Перша форма розвивається при прямому, друга – при ортогнатичному, третя – при глибокому прикусі..

27 Скронево-нижньощелепний суглоб Суглобний диск вирівнює інконгруентність суглобних поверхонь, представлений щільноволокнистою тканиною з включеними в неї хрящовими клітинами. Краї диска сплощені, особливо позаду. Передня частина диска при зімкнутих зубах прилягає своєю поверхнею до суглобного горбика. Задня - до суглобної ямки. Нижня - до голівки нижньої щелепи, увігнута і ніби повторює випуклість суглобної голівки. До переднього краю диска прикріплені верхні пучки зовнішнього крилоподібного мяза, який забезпечує переміщення диска з голівкою нижньої щелепи. Диск по всьому краю зростається із суглобною капсулою і розділяє суглобну порожнину на передньо- верхній і задньо-нижній відділи. Суглобна сумка - піддатлива сполучно-тканинна оболонка, яка допускає значний обєм рухів нижньої щелепи. Вона прикріплена до переднього краю суглобного горбика, камянисто-барабанної щілини і до шийки суглобного відростка. Звязковий апарат скронево- нижньощелепного суглоба складається із внутрішньо- і позакапсульних звязок.

28 Ротова порожнина Ротова порожнина, як початковий відділ травного апарату, складається з органів, які механічно і біохімічно обробляють їжу. Спереду вона обмежена губами, з боків – щоками, зверху – піднебінням, а знизу – мязами діафрагми рота. Ротова порожнина, як початковий відділ травного апарату, складається з органів, які механічно і біохімічно обробляють їжу. Спереду вона обмежена губами, з боків – щоками, зверху – піднебінням, а знизу – мязами діафрагми рота. Ротову порожнину розділяють на переддверя і власне ротова порожнина Ротову порожнину розділяють на переддверя і власне ротова порожнина

29 Переддверя ротової порожнини становить собою простір між губами і щоками зовні та зубами і яснами зсередини. При зімкнутих зубах він зєднується з ротовою порожниною позаду великих корінних зубів. Ротовий отвір обмежують верхня і нижня губи, утворюють з обох боків (зєднуючись) кут рота. При зімкнутих зубах він зєднується з ротовою порожниною позаду великих корінних зубів. Ротовий отвір обмежують верхня і нижня губи, утворюють з обох боків (зєднуючись) кут рота. На шкірі верхньої губи, по середній лінії, проходить губний жолобок. У товщі щік знаходиться щічний мяз і жирова клітковина. На шкірі верхньої губи, по середній лінії, проходить губний жолобок. У товщі щік знаходиться щічний мяз і жирова клітковина. На рівні верхнього другого моляра з боку слизової оболонки переддверя ротової порожнини, розсуваючи щічний мяз, відкривається протока привушної слинної залози. На рівні верхнього другого моляра з боку слизової оболонки переддверя ротової порожнини, розсуваючи щічний мяз, відкривається протока привушної слинної залози.

30 Власне ротова порожнина Вона розташована за альвеолярними відростками і зубами, при зімкнутих щелепах майже повністю заповнена язиком. Вона розташована за альвеолярними відростками і зубами, при зімкнутих щелепах майже повністю заповнена язиком. Зверху - обмежена твердим і мяким піднебінням, знизу – мязами, які утворюють діафрагму рота. Під язиком, по боках від вуздечки, помітні сосочки, на яких відкриваються протоки підщелепної і підязикової слинних залоз. Верхня стінка її утворена піднебінням, передній відділ якого називається твердим, а задній – мяким піднебінням. Піднебіння відділяє ротову порожнину від порожнини носа і носової частини глотки. Зверху - обмежена твердим і мяким піднебінням, знизу – мязами, які утворюють діафрагму рота. Під язиком, по боках від вуздечки, помітні сосочки, на яких відкриваються протоки підщелепної і підязикової слинних залоз. Верхня стінка її утворена піднебінням, передній відділ якого називається твердим, а задній – мяким піднебінням. Піднебіння відділяє ротову порожнину від порожнини носа і носової частини глотки. Тверде піднебіння Кісткову основу його складають відростки верхньої щелепи і горизонтальні пластинки піднебінних кісток. Слизова оболонка, яка покриває його, міцно зрощена з кісткою. У передньому відділі розташовані кілька слабо виражених поперечних піднебінних складок, а по середній лінії проходить шов – місце зрощення верхньощелепних кісток. Мяке піднебіння утворене фіброзною волокнистою тканиною (піднебінний апоневроз) і мязами. Кісткову основу його складають відростки верхньої щелепи і горизонтальні пластинки піднебінних кісток. Слизова оболонка, яка покриває його, міцно зрощена з кісткою. У передньому відділі розташовані кілька слабо виражених поперечних піднебінних складок, а по середній лінії проходить шов – місце зрощення верхньощелепних кісток. Мяке піднебіння утворене фіброзною волокнистою тканиною (піднебінний апоневроз) і мязами.

31 Зуби і зубні ряди Зуби – це основна структурна одиниця жувального апарату людини. Вони виконують жувальну функцію, сенсорну, шляхом сприймання і передачі жувального тиску рецепторами періодонта. Зуби – це основна структурна одиниця жувального апарату людини. Вони виконують жувальну функцію, сенсорну, шляхом сприймання і передачі жувального тиску рецепторами періодонта. Між зубами, навколозубними тканинами і ротовою порожниною існують умовнорефлекторні звязки, які регулюють секрецію слинних залоз і перистальтику шлунково- кишкового тракту. Між зубами, навколозубними тканинами і ротовою порожниною існують умовнорефлекторні звязки, які регулюють секрецію слинних залоз і перистальтику шлунково- кишкового тракту. Зуби і зубні ряди беруть участь в утворенні звуків. Зуби і зубні ряди беруть участь в утворенні звуків.

32 Зуби і зубні ряди У кожному зубі прийнято розрізняти: У кожному зубі прийнято розрізняти: анатомічну коронку (частина зуба, вкрита емаллю), анатомічну коронку (частина зуба, вкрита емаллю), клінічну коронку (частина зуба, яка виступає над яснами), клінічну коронку (частина зуба, яка виступає над яснами), анатомічну шийку (місце переходу емалі в цемент кореня), анатомічну шийку (місце переходу емалі в цемент кореня), клінічну шийку (місце переходу надясенної частини зуба у внутрішньоальвеолярну) клінічну шийку (місце переходу надясенної частини зуба у внутрішньоальвеолярну) і корінь, розташований у зубній альвеолі. і корінь, розташований у зубній альвеолі.

33 Зуби і зубні ряди Коронка зуба має кілька поверхонь: оклюзійну, вестибулярну, язикову (на нижній щелепі) або піднебінну (на верхній щелепі) і контактні поверхні, звернені до сусідніх зубів. Коронка зуба має кілька поверхонь: оклюзійну, вестибулярну, язикову (на нижній щелепі) або піднебінну (на верхній щелепі) і контактні поверхні, звернені до сусідніх зубів. Корінь і шийка зуба побудовані з дентину. Корінь і шийка зуба побудовані з дентину. У коронці зуба, зовні від дентину, розташована найтвердіша тканина людського організму – У коронці зуба, зовні від дентину, розташована найтвердіша тканина людського організму – емаль. емаль.

34 Залежно від форми коронки зуба розрізняють: різці, ікла, малі корінні і великі корінні зуби. Залежно від форми коронки зуба розрізняють: різці, ікла, малі корінні і великі корінні зуби. У стоматологічній практиці кількість зубів прийнято зображувати зубною формулою. У стоматологічній практиці кількість зубів прийнято зображувати зубною формулою. Формула зубних рядів тимчасового прикусу виглядає таким чином: Формула зубів постійного прикусу: Формула зубів постійного прикусу: У чисельнику - позначають верхні, а у знаменнику – нижні зуби. У чисельнику - позначають верхні, а у знаменнику – нижні зуби. Із прорізуванням постійних зубів закінчується утворення зубних рядів. Зуби встановлюються у постійному контакті один з одним. Ці контактні пункти захищають міжзубний ясенний сосочок від ушкодження їжею і беруть участь у розподілі жувального тиску між зубами, сприяючи морфологічній і функціональній єдності зубних рядів. Із прорізуванням постійних зубів закінчується утворення зубних рядів. Зуби встановлюються у постійному контакті один з одним. Ці контактні пункти захищають міжзубний ясенний сосочок від ушкодження їжею і беруть участь у розподілі жувального тиску між зубами, сприяючи морфологічній і функціональній єдності зубних рядів. Єдність зубного ряду забезпечується також пародонтом і альвеолярним відростком. Єдність зубного ряду забезпечується також пародонтом і альвеолярним відростком.

35 На верхній щелепі зубний ряд формою нагадує напівеліпс, нижній – параболу. На верхній щелепі зубний ряд формою нагадує напівеліпс, нижній – параболу. Фома зубних дуг, розташування в них зубів і характер їхнього нахилу є індивідуальними особливостями. У найбільш поширеній формі зуби верхньої щелепи обернені коронками назовні, а їхні корені нахилені у піднебінний бік. Фома зубних дуг, розташування в них зубів і характер їхнього нахилу є індивідуальними особливостями. У найбільш поширеній формі зуби верхньої щелепи обернені коронками назовні, а їхні корені нахилені у піднебінний бік. Зуби нижньої щелепи, навпаки, коронками нахилені у язиковий бік, а коренями назовні. Це сприяє переважанню ширини верхнього зубного ряду над нижнім і забезпечує (при ортогнатичному прикусі) перекриття верхніми передніми зубами однойменних нижніх. Зуби нижньої щелепи, навпаки, коронками нахилені у язиковий бік, а коренями назовні. Це сприяє переважанню ширини верхнього зубного ряду над нижнім і забезпечує (при ортогнатичному прикусі) перекриття верхніми передніми зубами однойменних нижніх.

36 Поняття про зубну, альвеолярну та базальні дуги В ортопедичній стоматології розрізняють зубну, альвеолярну і базальну дуги. В ортопедичній стоматології розрізняють зубну, альвеолярну і базальну дуги. Зубна дуга – це лінія, проведена по ріжучих краях і жувальних поверхнях зубів; Зубна дуга – це лінія, проведена по ріжучих краях і жувальних поверхнях зубів; альвеолярна – лінія, проведена по гребеню альвеолярного відростка. альвеолярна – лінія, проведена по гребеню альвеолярного відростка. Базальна - проходить по верхівках коренів і часто називається апікальним базисом. Оскільки на верхній щелепі коронки нахилені назовні, а корені – всередину, її зубна дуга ширша за альвеолярну, а остання ширша за базальну. Базальна дуга, таким чином,- це місце, де зосереджується жувальний тиск і де беруть початок контрфорси. Базальна - проходить по верхівках коренів і часто називається апікальним базисом. Оскільки на верхній щелепі коронки нахилені назовні, а корені – всередину, її зубна дуга ширша за альвеолярну, а остання ширша за базальну. Базальна дуга, таким чином,- це місце, де зосереджується жувальний тиск і де беруть початок контрфорси. На нижній щелепі, внаслідок нахилу коронок зубів усередину, а коренів назовні, зубна дуга вужча за альвеолярну, а остання вужча за базальну. З цієї причини із втратою зубів нижня щелепа при її наближенні до верхньої виступає вперед, створюючи видимість прогенії. На нижній щелепі, внаслідок нахилу коронок зубів усередину, а коренів назовні, зубна дуга вужча за альвеолярну, а остання вужча за базальну. З цієї причини із втратою зубів нижня щелепа при її наближенні до верхньої виступає вперед, створюючи видимість прогенії.

37 Періодонт Сполучна тканина, розташована між лункою і коренем зуба, називається періодонтом, а простір, у якому вона розташована, отримав назву періодонтальна щілина. Сполучна тканина, розташована між лункою і коренем зуба, називається періодонтом, а простір, у якому вона розташована, отримав назву періодонтальна щілина. Форма періодонтальної щілини, унаслідок звуження у середній третині кореня, нагадує форму пісочного годинника. Форма періодонтальної щілини, унаслідок звуження у середній третині кореня, нагадує форму пісочного годинника. Величина періодонтальної щілини залежить від багатьох факторів: віку, наявності чи відсутності зубів-антагоністів, патологічних процесів у пародонті. До тканин періодонта належать переплетені між собою пучки колагенових волокон, які входять з одного боку в цемент кореня, а з другого – у стінку альвеоли, еластичні волокна, кровоносні та лімфатичні судини, нерви, клітинні Величина періодонтальної щілини залежить від багатьох факторів: віку, наявності чи відсутності зубів-антагоністів, патологічних процесів у пародонті. До тканин періодонта належать переплетені між собою пучки колагенових волокон, які входять з одного боку в цемент кореня, а з другого – у стінку альвеоли, еластичні волокна, кровоносні та лімфатичні судини, нерви, клітинні елементи ретикулоендотеліальної системи. Серед функціонально орієнтованих волокон виділяють: косі зубоальвеолярні і верхівкові. У багатокореневих зубів, крім того, виділяється група волокон, розташованих у ділянці біфуркації коренів.

38 Слизова оболонка: нерухома пасивно рухома активно рухома Розрізняють рухому і нерухому слизову оболонку ротової порожнини. Розрізняють рухому і нерухому слизову оболонку ротової порожнини. Рухома - покриває щоки, губи і дно порожнини рота. Вона має пухкий підслизовий шар, що містить жировий прошарок, багато судин, значну кількість еластичних волокон і тому дуже рухлива і легко збирається в складки. Рухома - покриває щоки, губи і дно порожнини рота. Вона має пухкий підслизовий шар, що містить жировий прошарок, багато судин, значну кількість еластичних волокон і тому дуже рухлива і легко збирається в складки. Нерухома або малорухома слизова покриває альвеолярний відросток і тверде небо. У ділянці сагітального шва вона прикріплюється безпосередньо до окістя майже без всякого підслизового шару, на інших ділянках вона містить багато слизистих залоз або в ній є незначна жировий прошарок, відповіднапідслизовому шару. Нерухома або малорухома слизова покриває альвеолярний відросток і тверде небо. У ділянці сагітального шва вона прикріплюється безпосередньо до окістя майже без всякого підслизового шару, на інших ділянках вона містить багато слизистих залоз або в ній є незначна жировий прошарок, відповіднапідслизовому шару. Рухома слизова зміщується в двох напрямках - вертикальному і горизонтальному. Малорухлива зміщується тільки у вертикальному напрямку. Рухома слизова зміщується в двох напрямках - вертикальному і горизонтальному. Малорухлива зміщується тільки у вертикальному напрямку.

39 Таким чином, зубощелепний апарат – це система анатомічно взаємоповязаних органів з певною, властивою тільки їм функцією, знання функціональної анатомії його дозволить зрозуміти біомеханіку функціонування ортопедичної апаратури. Таким чином, зубощелепний апарат – це система анатомічно взаємоповязаних органів з певною, властивою тільки їм функцією, знання функціональної анатомії його дозволить зрозуміти біомеханіку функціонування ортопедичної апаратури.

40