{ Социніанство Підготували студенти групи Р-31: Смик Тетяна, Гундерук Юрій, Потапчук Наталія
Социніа́нство раціоналістична течія у протестантизмі, яка дістала назву від свого засновника італійця Фаусто Паоло Соцціні Социніа́нство раціоналістична течія у протестантизмі, яка дістала назву від свого засновника італійця Фаусто Паоло Соцціні Сам Соцціні та його послідовники називали себе «унітарії» або «польські брати», але в народі та серед послідовників інших сповідань вони були відомі під ім'ям «аріян». Головним осередком соціньянства було місто Раків, де в роках існувала школа з міжнародною славою, незабаром зведена до рівня академії, в якій навчалося до 1000 юнаків різних віросповідань. Титульна сторінка «Раківського катехизису»: польською мовою 1605 року та латиною 1609 року.
Близько 1612 р. український шляхтич Юрій Федорович Чаплич-Шпанівський заснував аріанський збір (молитовний будинок) в Киселині, а його брат Мартин у сусідньому Березьку. Чапличі стали також фундаторами громад социніан у Берестечку, Галичанах, Милостові, Шпанові. До Киселина збиралися на синоди (зїзди) социніани з усієї Волині. Після розгрому 1638 р. їхнього раківського осередка у Польщі Киселин став головним центром социніан Речі Посполитої, і в рр. тут відбувалися генеральні синоди аріан. Близько 1612 р. український шляхтич Юрій Федорович Чаплич-Шпанівський заснував аріанський збір (молитовний будинок) в Киселині, а його брат Мартин у сусідньому Березьку. Чапличі стали також фундаторами громад социніан у Берестечку, Галичанах, Милостові, Шпанові. До Киселина збиралися на синоди (зїзди) социніани з усієї Волині. Після розгрому 1638 р. їхнього раківського осередка у Польщі Киселин став головним центром социніан Речі Посполитої, і в рр. тут відбувалися генеральні синоди аріан.
Наприкінці XVI на початку XVII ст. виникли громади социніан у маєтках найбільшого православного магната, князя К.- В. Острозького у Острозі, Острополі і Старокостянтинові. Князь користувався послугами аріан у своїй політичній та освітній діяльності. Однак і після смерті князя К.-В. Острозького 1608 р. згадані громади продовжували існувати. Наприкінці XVI на початку XVII ст. виникли громади социніан у маєтках найбільшого православного магната, князя К.- В. Острозького у Острозі, Острополі і Старокостянтинові. Князь користувався послугами аріан у своїй політичній та освітній діяльності. Однак і після смерті князя К.-В. Острозького 1608 р. згадані громади продовжували існувати. Хоч ініціаторами переходу на нову віру були переважно шляхтичі, до социніанських громад належали також міщани низки міст Гощі, Рафалівки, Ляховець, Берестечка, Полонного та ін.
Безсумнівним внеском социніан у національно-культурне життя України є їхня науково-перекладацька діяльність. Зокрема, незавершений переклад Євангелія (від Матвія, Марка і початок Євангелія від Луки; виданий не пізніше 1570 р.) Василя Тяпинського, здійснений на основі польськомовного Нового Завіту Симона Будного. Безсумнівним внеском социніан у національно-культурне життя України є їхня науково-перекладацька діяльність. Зокрема, незавершений переклад Євангелія (від Матвія, Марка і початок Євангелія від Луки; виданий не пізніше 1570 р.) Василя Тяпинського, здійснений на основі польськомовного Нового Завіту Симона Будного.
Дякуємо за Увагу!