Культура Запорозької Січі формувалась у руслі українських генетичних джерел. В її основі містилися глибокі традиції українського народу. Водночас історичні особливості життя Січі позначилися і на її духовній культурі. Внаслідок чого сформувалась оригінальна, яскрава, різнобарвна самобутня культура, яка справила величезний вплив на розвиток культури всієї України. Запорожці були професійними воїнами й одним із головних завдань вважали оборону церкви та віри. Звідси засвоєння чернечих звичаїв, традицій. Культ побратимства, товаришування у свідомості козака був нерозривно пов'язаний із християнською ідеєю самопожертви заради ближнього.
Козацька культура унікальне і неповторне явище. Її феномен має барокове забарвлення. "Химерний" стиль був породжений непростими, бурхливими соціально-історичними обставинами. Козацькій культурі близький тип активної людини, героя, лицаря. Козацтво було носієм нового художнього вподобання. Відомо чимало мистецьких пам'яток, створених на замовлення козацької старшини. Однак козацтво, будучи великою військовою та суспільно- політичною силою, витворило власне творче середовище. Красу козацького мистецтва засвідчують численні оригінальні козацькі собори. Зразки таких архітектурних пам'яток церкви у Ніжині, Видубицькому монастирі в Києві, Ромнах, Глухові, Козельці, Ізюмі та багатьох інших містах козацької України.
Великим меценатом українського мистецтва, зокрема архітектури, був гетьман Іван Мазепа ( pp.). За часів його гетьманства оформилось остаточно українське бароко в архітектурі, обновлювались старі церкви, будувались нові, розвивалось світське будівництво.
Миколаївський собор в Ніжині
Пам`ятка архітектури в ансамблі Видубицького монастиря. Споруджено в за часів князя Всеволода Ярославича. В середині XVII століття храм реставрував на власні кошти митрополит Петро Могила. Після пожежі 1760 року собор було відновлено
Центральною домінантою монастирського ансамблю Видубицького монастиря є бароковий Георгіївський собор, збудований у роках на кошти Стародубського полковника М.Миклашевського. П`ятикупольний храм нагадує дерев`яні українські церкви того часу - це типова барокова споруда.
Дмитро Левицький ( ) російський і український живописець- портретист. Від 1770 року академік Петербурзької академії мистецтв.
Володимир Боровиковський ( ) український художник-живописець, іконописець та портретист, з 1795 академік Петербурзької Академії мистецтв.
В. Боровиковський
Лосенко Антон ( ) український живописець і портретист. Вчився живопису в Петербурзькій AM а згодом продовжив навчання в Парижі і Римі. Після повернення Лосенко був обраний професором, академіком і директором Академії Мистецтв.
А. Лосенко
Запорозький уряд на чолі з кошовим отаманом постійно виявляв піклування про створення розгалуженої системи освіти. Загалом у системі шкільництва на Запоріжжі можемо виділити три типи шкіл: січові, монастирські та церковнопарафіяльні. Школи Запорозької Січі продовжували традиції братських шкіл. Навчання в них обов'язково поєднувалося з вихованням. Феномен духовності козацької педагогіки у поєднанні духовно-інтелектуального та фізичного ідеалу, вірі у вищість справедливості, мужності та мудрості. Діяльність козацьких шкіл становить важливий етап в історії освіти в Україні.
Важливим осередком духовної культури була Києво- Могилянська академія. Вона мала величезний вплив не лише на українську, а й на культуру слов'янських народів
У розвитку освіти й культури в Україні важлива роль належала книгодрукуванню. В другій половині XVII середині XVIII ст. в Україні функціонувало 13 друкарень. Провідна роль належала друкарні Києво-Печерського монастиря, її видання розповсюджувалися не лише в Україні, Росії, Білорусі, а й у Молдові, Болгарії, Сербії, інших країнах.