Політкультурність. Самобутність різних культур. Міжнаціональні та міжконфесійні конфлікти. Роботу виконали Поклад Олександра та Верічева Анна

На перший погляд, Україна - майже етнічно однорідна країна. Але соціологічні дослідження останніх років свідчать, що країна є багатокультурною. На її території проживають представники різних культур, національностей та віросповідань.

Отже, українське суспільство - поліетнокультурне, з усіма проблемами, які породжує багатокультурність. Необхідно підкреслити, що термін "багатокультурність" відображає культурний устрій і практику саме в демократичних, соціальних, правових державах. Певною мірою він є показником демократичності суспільного устрою.

Полікультурність - це такий принцип функціонування та співіснування в певному соціумі різноманітних етнокультурних спільнот, з притаманним їм усвідомленням власної ідентичності, що забезпечує їх рівноправність, толерантність та органічність зв'язку з широкою кроскультурною спільнотою, взаємозбагачення культур, а також наявність та визначення спільної загальнодержавної системи норм та цінностей.

Сучасне суспільство – це синтез різних культур, які збагачують одна одну. Кожна культура створює цінності, що мають загальнолюдське значення.

У національній культурі особливості виявляються У побуті У фольклоріУ хореографії У гуморі У народних піснях В архітектурі У ставленні до смерті

Схожість культур полягає в тому, що: Усі культури розвязують одне завдання та виконують одну функцію; Основою кожної культури є мова; Культура складається з цінностей, до яких входить мінімум загальнолюдських цінностей.

Міжнаціональний конфлікт одна із форм відносин між національними спільнотами, що характеризується станом взаємних претензій, відкритим протистоянням етносів, народів і націй, які мають тенденцію до наростання протистояння аж до збройних зіткнень.

Причини міжнаціональних конфліктів: Ускладнення соціально-економічного розвитку країн світу, відчутне відставання багатьох з них. Непродумана або відверто екстремістська політика низки державних діячів. Колонізація населення інших країн. Помилки і прорахунки керівництва ряду країн у розвязанні національних питань.

Усвідомлення усіма людьми неприйнятності насильства, вироблення поваги до національних почуттів всіх етнічних груп. Провадження лояльної, продуманої політики з урахуванням інтересів усіх народів і народностей. Створення ефективно діючих міжнародних комісій, рад, інших організацій для мирного розвязання національних суперечок. Надання національно-культурної автономії усім бажаючим національним меншинам, що дозволить їм зберегти свою мову, культуру, релігію і традиції. Шляхи розвязання міжнаціональних конфліктів:

Конфесії релігійні обєднання, які мають свої віровчення. 96% зареєстрованих в Україні релігійних громад становлять християнські конфесії.

У деяких областях України існують напруженість між вірянами різних конфесій та міжконфесійні чвари. На це є певні причини.

Проведення державної політики, за якої жодну релігію не може бути визнано як обовязкову, всі релігії мають право на існування. Дотримання прав людини, зокрема права на вільний вибір віровчення і світоглядних переконань. Виховання наших громадян у дусі релігійної толерантності, що є основою духовного відродження України. Дотримання державного і громадського нейтралітету щодо різних віросповідань і конфесій, які діють у рамках чинного законодавства. Прагнення до взаєморозуміння серед вірян. Готовність знаходити компроміси серед спірних питань, що стосуються спільного використання церковного майна, приміщень тощо Шляхи вирішення проблем :

Дякую за увагу!