Українське образотворче мистецтво ХХ ст. Роботу виконала Поклад Олександра
Українське образотворче мистецтво на початку ХХ ст. розвивалось у руслі основних стилів, течій і жанрів світового мистецтва. Українські художники були добре ознайомлені з кращими зразками світового мистецтва. Це були роки, коли на досвіді старших художників-реалістів Ф. Кричевського, І. Їжакевича, К. Трохименка, А. П. Петрицького, О. Шовкуненка вчились молоді митці М. Дерегус, О. Довгаль, В. Касіян, В. Костецький та ін.
Видатним живописцем жанру побуту був Микола Пимоненко «Українська ніч» «Різдвяні ворожіння»
Відомими пейзажистами були С. Васильківський, В. Орловський, І. Труш, К. Костанді. Сергій Васильківський «Український пейзаж»Іван Труш «Італійський пейзаж»
Майстрами портретного живопису були Іван Труш, брати Федір та Василь Кричевські, Олекса Новаківський. Іван Труш «Гуцулки»Федір Кричевський «Голівка дівчинки»
До історичної тематики звертались Ф. Красицький, М. Самокиш, М. Івасюк. Микола Івасюк «В'їзд Богдана Хмельницького до Києва» Микола Самокиш «Бій Максима Кривоноса з Яремою Вишневецьким»
Це період особливого сплеску авангардного мистецтва. Український авангард запропонував свій погляд на мистецтво, своє світорозуміння. Особливий внесок зробили О. Богомазов ( ), М. Бойчук ( ), К. Малевич ( ).
Олександр Богомазов у трактаті «Живопис та елементи» виклав свої погляди на авангардне мистецтво, розробив його засади. Картини «Потяг», «Базар», «Вязниця», «Львівська вулиця в Києві» стали зразками кубофутуризму та експресіонізму. Вони вирізняються чіткою ритмікою кольорів, їх синьо-фіолетовим вираженням. «Потяг»«Вязниця»
Михайло Бойчук очолив школу монументального українського мистецтва, яке поєднувало конструктивні особливості живопису візантійського та епохи італійського Відродження. До цієї школи належали Т. Бойчук, М. Юнак, О. Павленко, І. Падалка, В. Сідляр, М. Рокицький та ін. Вони оформляли Київський оперний театр, художній інститут, український павільйон сільгоспвиставки в Москві, один з харківських театрів. Це були перші зразки українського та й усього радянського монументального мистецтва. "Пророк Ілля" «Дівчина»
Казимир Малевич став основоположником супрематизму. Його творчість черпала свою силу у фольклорних джерелах. Чорний, білий та червоний квадрати, як і вся творчість Малевича, добре відомі у світі. Квадрат у супрематичному виконанні є найбільш чистим, незалежним від матерії духовним буттям, позбавленим асоціацій. Звичні просторові орієнтації людини зникають у його творах. До речі, «Червоний квадрат» він трактує як «живописний реалізм селянки у двох вимірах». Основними персонажами в пізніші роки творчості стають селяни і селянки, як втілення енергії природи і Всесвіту. «Голова селянської дівчини»«Чорний квадрат»
Дякую за увагу!