Тема : Еволюція уявлень про Бога в первісних релігіях

Родоплемінний (або родовий) лад склався приблизно 40 тисяч років тому і пройшов три основних ступені: ранній матріархат, пізній (розвинутий) матріархат і патріархат. Кожному ступеню відповідала форма релігії, яка відображала особливості безсилля людей у даних, конкретних умовах: ранньому матріархату тотемізм, пізньому землеробський культ, патріархату шаманізм. Усі ці форми не поширювалися поза родом чи племенем, тому їх називають родоплемінними релігіями.

Родоплемінним релігіям властиві: поклоніння духам (природи, предків), яким спочатку надавали зооморфних, а пізніше антропоморфних; відсутність професійних служителів культу; відправлення культу в формі особливого для кожного племені святкування, що супроводжується магічними обрядами (танцями, іграми) в честь духів. До ранніх форм релігії належать: магія, фетишизм і анімізм, котрі виникли в період формування і розвитку родового ладу (від 100 до років тому).

Магія – як одна з найдавніших форм релігійних уявлень Магія (від грецьк. maheia чаклунство) віра в існування надприродних засобів впливу на природу. Магія подвоювала (в уяві людей) шляхи впливу на природу: вважали, що людина могла вплинути на природу не лише своєю працею (природний рух), а й особливими символічними діями обрядами (надприродний шлях).

Магія поділяється (за метою, яка ставиться перед чаклунством) : Виробничу Лікувальну Застережну Військову метеорологічну (магія погоди) та ін. Найпоширенішою була магія виробнича, яка, в свою чергу, мала ряд "розгалужень": мисливська, рибальська, будівельна тощо. Особливим різновидом застережної магії були релігійні табу. Слово "табу" запозичене з мов жителів Гаванських островів, що означає заборону що-небудь робити, щоб не накликати на себе неприємнощі.

Фетишизм та анімізм – як форми релігійного світобачення Фетишизм (від португ. fetico зачарована річ) це віра в існування у матеріальних об'єктів надприродних властивостей. Фетишами називають матеріальні предмети, що їм віруючі приписують надприродні властивості. До реальної користі матеріальних предметів додавались їхні надприродні здібності бути помічником і заступником людей. У фетишизмі в зародковій формі з'являється ідея Бога.

Анімізм (від лат. апітпа душа) це віра в існування у матеріальних об'єктів і процесів надприродних двійників. Анімізм починається з приписування якостей двійників матеріальним об'єктам: людському тілу, тваринам, знаряддям праці тощо. У слов'ян для визначення ілюзійних двійників застосовувались два терміни: менш могутніх називали "душами", більш могутніх "духами". Тому можна сказати, що анімізм є вірою в існування душ і духів. Прикладом анімізму можуть бути деякі релігійні уявлення, скажімо, ескімосів Гренландії (XIX ст.). На їхню думку, надприродні двійники були у кожної людини, дерева, струмка, звіра.

Тотемізм, землеробські культи та інші форми релігійних уявлень Тотемізм (мовою індіанців-оджибве (журавля) тотем означає його рід) є віра у надприродну спорідненість людських колективів з певними видами тварин. Тотемами називають тварин, яких первісні люди вважали своїми надприродними родичами. У тотемах люди вбачали покровителів роду і племені, захисників і заступників, помічників у розв'язанні всіх конфліктів. Усі вважалися братами й сестрами людей, і тому свої родові колективи первісні мисливці називали їх іменами

Шаманізм Шаманізм (евенкійською мовою "шаман" означає несамовитий) це віра в особливо могутні надприродні можливості стародавніх професійних служителів культу (шаманів). Перша риса шаманізму поява професійних служителів культу. Друга виділення в ролі головних об'єктів релігійного поклоніння так званих шаманських духів.

Третя риса керівна роль чоловіка в релігії. Четверта використання істеричних приступів як засобів виконання релігійних обрядів. П'ята риса використання задурливих Дій як засобів виконання релігійних обрядів.

Магія, фетишизм і анімізм відобразили й виразили безсилля первісної примітивної людини. У всіх випадках, коли люди, не маючи достатніх знань, були або хоч відчували себе безсилими, вони шукали "допомоги" в магії, фетишах або надприродних Двійниках. Ранні форми релігії, виникнувши ще в період формування родового ладу, збереглися й надалі як у родоплемінному суспільстві, так і в класовому.