Іван Бунін на питання кореспонден- та, що він думає про Короленка, від- повів, що він Бунін, може жити спо- кійно жити, тому в Росії,що є Володи- мир Галактіонович – жива совість російського народу.

В.Г.Короленко – письменник українсько-польського походження, журналіст, публіцист, громадський діяч. Письменник народився в Житомирі, в родині повітового судді. На Житомирщині минули його дитячі та юнацькі роки. Дитинство майбутнього письменника було багатобарвним. В шкільні роки Володю Короленка приваблювали музика і мистецтво, історія, філософія, але найбільше - література. Не дослуживши кілька місяців до пенсії, помер батько. Мати і п'ятеро дітей лишились без будь-яких засобів до існування. За вільнодумство та участь у студентських виступах його виключили з академії, взяли під нагляд поліції. Довелося самому заробляти на хліб - працював коректором у друкарнях і репетитором у багатіїв, якийсь час був чоботарем і чорноробом. По закінченні Ровенської гімназії Короленко вступив до Петербурзького технологічного інституту, а потім перейшов до Петровської землеробської та лісової академії. Та тут почався важкий період в житті молодого Короленка. Прагнучи продовжити освіту, Короленко вступив до Петербурзького гірничого інституту. Однак і цей навчальний заклад йому закінчити не вдалося. За підозрою у революційній діяльності, без слідства і суду, навесні 1879 року його вислали у місто Глазов Вятської губернії. Майже шість років провів Володимир Галактіонович по в'язницях та засланнях. Останній строк він відбував у Якутській області через відмову підписати вірнопідданську присягу цареві Олександру ІІІ

Людина з великим і сильним серцем Справжнім тріумфом Короленко став вихід у роках його кращих творів - «В поганому товаристві» (1885) і «Сліпий музикант» (1886). У цих повістях Короленка з глибоким знанням людської психології по- філософськи підходить до вирішення проблеми взаємини людини і суспільства. Матеріалом для письменника послужили спогади про дитинство, проведене на Україні, збагачені філософськими і соціальними висновками зрілого майстра, що пройшов важкі роки посилань і репресій. У 1893 році письменник присутній на Всесвітній виставці в Чикаго (США). Результатом цієї поїздки стала філософсько-алегорична повість «Без мови» (1895) У роках Короленка живе в Петербурзі. Він редагує журнал «Русское багатство». У цей період публікуються чудові новели «Марусина займанщина» (1899), «Мить» (1900). У 1900 році письменник переїздить на Україну, куди завжди прагнув повернутися. Він оселився в Полтаві, де і прожив до своєї смерті.

Громадська діяльність Ттттттттттттттт В.Г.Короленко прославився як принциповий захисник інтересів простих людей та дітей. Наприкінці жовтня 1918 році в Полтаві з ініціативи письменника була організована Ліга порятунку дітей. Короленко був органі- організатором колонії для безпритульних дітей у Полтавській губернії. Улітку 1921 року обраний почесним головою Всеросійського коміт Всеросійського комітету допомоги голодую чим.

Шлях у безсмертя 25 грудня 1921 В.Г.Короленко помер. Три дні Полтава прощалася з митцем. День його похорону був оголошений у місті траурним. траурним. Зупинились усі промислові підприємства підприємства, не працювали школи, установи установи, театри і кінотеатри, бібліотеки. Понад 100 тис. (за іншими джерелами – 40 тис.) мешканців Полтави і навколишніх сіл проводжали в останню путь улюбленого письменника. Ця дорога стала шляхом у Б шляхом у Безсмертя.

Анкета повісті Сліпий музикант 1. Автор, назва, рік написання – В.Короленко «Сліпий музикант», 1886 р 2. Тлумачення назви: «сліпий» (каліка, неповноцінна людина, що вимагає догляду) «музикант» (творча, талановита людина, що знайшла своє покликання) 3. Завдання автора: «…Відтворення психології сліпого, відображення загальнолюдської мрії за ідеалом, туги за повнотою людського існування» 4. Підзаголовок. «Психологічний етюд». Автор детально досліджує психологію головного героя, становлення особистості з обмеженими фізичними можливостями сліпого. 5. Жанр. Повість 6. Дія повісті відбувається на заході сучасної України 7. Головні герої. Петро Попельський – сліпий музикант; мати Ганна Михайлівна (уроджена Яценко); дядько Максим (брат матері); конюх Йохим; Евеліна – кохана Петра; брати Ставрученки; Єгорій, Роман – дзвонарі; сліпі 8. Композиція. 7 розділів та епілог 9. Сюжет. Дві розповіді 1 - про те, як сліпонароджений хлопчик тягнувся до світла, до життя; 2 - про те, як пригнічена особистим нещастям людина поборола у собі пасивне страждання, знайшла місце в житті і зуміла виховати в собі розуміння і співчуття до всіх знедолених. 10. Елементи сюжету Експозиція: передчуття біди - і вирок: «Дитина народилася сліпою». Це трагедія. Як складеться його життя? Розвиток дії: вплив оточуючих на долю хлопчика: ( мама, дядько Максим, Йохим, Евеліна, сліпі співці ). Кульмінація: Змиритися і страждати або кинути виклик долі? ( зустріч із дзвонарем, паломництво зі сліпцями). Розв'язка: шлях пошуків, довгоочікуване щастя: дружина, син, талант, визнання. Епілог: замість сліпого, егоїстичного страждання він знайшов в душі відчуття життя. «... Він став відчувати і людське горе і людську радість». 11. Тема. Духовне випробування особистості, яка має знайти саму себе, сенс свого існування серед людей. Роль мистецтва у формуванні особистості 12. Ідея. Наполегливою працею, за підтримки рідних і друзів людина може здолати будь-які перешкоди, подолати навіть таку жахливу ваду, як сліпота. 13. Проблеми. Виховання; формування позитивної життєвої позиції; пошуку сенсу життя; співчуття людському горю; ставлення до людей з обмеженими можливостями; змиритися або кинути виклик долі? 14. Символи. Світло - це не тільки світло сонця, недоступне сліпому, але й реальний світ, з його життям і болем, радістю і стражданням. Темрява - це не тільки вічна ніч в очах головного героя, а й тихий, відгороджений від світу куточок садиби, це і душа Петруся, замкнута на своєму стражданні. Шлях сліпого музиканта - це подолання темряви в собі, що є важливим для людини. 15. Чого вчить твір. Бути милосердними до оточуючих, людяними, терпимими до людського страждання та як прожили гідне і повноцінне життя.

Реклама повісті В.Г.Короленко Сліпий музикант Музика допомогла врятувати талано- витого юнака, що був обділений до- лею, допомогла знайти свій шлях у житті, навіть відчути себе щасливим. Читайте повість В.Короленка Сліпий музикант.

Поради Петруся Лист Петруся до молодого покоління 1. Молоде покоління, я звертаюся до вас. Кожна людина повинна зробити свій вибір в житті. Я його зробив і вибрав щонайдовшу і щасливу дорогу. Я бажаю усім великої любові, щастя і радості в житті. У кожної людини має бути своя думка і своя мета, не буде мети - означає немає для чого жити, а щастя і любов - це найголовніше. Щастя - не в матеріальному достатку. 2. Радійте життю, сподівайтеся на хороше майбутнє і впевнено йдіть до своєї мети. Так, на вашому життєвому шляху буде багато перешкод, але не зупиняйтеся, долайте їх, і ви досягнете своєї мети, і кінцевою станцією буде станція під назвою "Щастя". Не зневіряйтеся, якщо вже немає ніякої надії, навіть я, сліпий, знайшов своє місце і добився щастя у цьому світі. Вірте в краще, і ця віра допоможе вам. 1. Нічого не боятися. 2. Іти до поставленої мети. 3. Вірити в себе. 4. Ніколи не здаватися. 5. Допомагати тим хто потребує допомоги.

Презентацію до шкільної літературної газети (за творчістю В.Г.Короленко) підготувала вчитель зарубіжної літератури Сабатинівського ЗСО І – ІІІ ступенів Пінькас Майя Анатоліївна.