ЕКОНОМІКА ПІДГОТУВАЛИ УЧЕНИЦІ 9В КЛАСУ БАНДУРА АНАСТАСІЯ ЛЕТВИНКО ХРИСТИНА

НАЦІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА Націона́льна еконо́міка це структурно і організаційно єдина система взаємозв'язаних галузей і сфер діяльності людей, якій властива відповідна пропорційність, взаємозумовленість розміщення на території, обмеженій державними кордонами. Національна економіка є продуктом певних історичних процесів і періодів, оскільки становлення її здійснюється досить тривалий час. У вузькому розумінні національна економіка є сукупністю економічних суб'єктів і зв'язків між ними, яка має просторово визначену і специфічно складену національну організаційну структуру, характеризується господарською цілісністю і спрямована на задоволення потреб суспільства у матеріальних і соціальних благах.

Структура економічної системи Продуктивні сили Виробничі відносини Господарський механізм

Рівень розвитку продуктивих сил Кількісні параметри Масштаби виробництва Обсяг засобів виробництва Кількісний склад робої сили Якісні параметри Прогресивність технології та техніки Якість створюваних благ Кваліфікація кадрів Продуктивність праці

ТИПИ ЕКОНОМІЧНИХ СИСТЕМ Типи економічних систем Традиційна Ринкова Змішана Командно- адміністративна

ТРАДИЦІЙНА ЕКОНОМІКА Традиці́йна еконо́міка або натура́льна організа́ція суспі́льного виробни́цтва нерозвинена економіка, в якій економічні суб'єкти зосереджені переважно на виробництві товарів для власного споживання, а економічні відносини та рішення регулюються традицією. Це один з типів господарювання, що традиційно виділяється в західній економічній науці (два інші планова та ринкова економіки). Це макроекономічний поділ, що ґрунтується на способі координації (регулювання) економічної діяльності. Термін вельми розпливчастий та суперечливий і відповідно дуже умовний. Насправді очевидно, що «традиційність» та «натуральність» це два абсолютно різні критерії, однак, оскільки вони часто збігаються, то часом їх ототожнення є досить коректним.

РИНКОВА ЕКОНОМІКА Ринкова економіка економічна система, заснована на принципах вільного підприємництва, у якій роль основного регулятора економічних відносин відіграє ринок Ринкова економіка форма економічної організації, при якій координація дій здійснюється на основі взаємодії на ринках вільних приватних виробників і вільних індивідуальних споживачів. Ринкова економіка соціально-економічна система, що розвивається на основі приватної власності і товарно-грошових відносин. Ринкова економіка спирається на принципи свободи підприємництва і вибору. Ринкова економіка економіка, організована на основі ринкової саморегуляції, при якій координація дій учасників здійснюється державою, а саме законодавчою та судовою владою безпосередньо, а виконавчою тільки опосередковано, шляхом запровадження різних податків, зборів, пільг тощо. Це економіка, в якій тільки рішення самих покупців, постачальників товарів і послуг визначають структуру розподілу. З позиції історії бізнесу ринкова економіка економічна система, що спрямовується і регульована механізмом стихійних ринкових трансакцій в інституційному середовищі і пануванні відповідних інститутів.

ЗМІШАНА ЕКОНОМІКА Змішана економіка економічна система, у якій інформацію передають переважно у спонтанному порядку або за допомогою цінових сигналів, а більшість обмежених ресурсів (зокрема капітал) знаходиться у приватних власників. Її функціонування залежить як від приватних компаній та господарств, так і від уряду країни. Для змішаної економіки сучасних розвинених країн характерне поєднання принципів самостійності та певної централізації в управлінні національним виробництвом. Це стосується не лише відносин між державою і корпораціями, а й організації економічної діяльності самих корпорацій. Термін описує сучасну економіку багатьох розвинутих демократичних країн, адже нині немає «чистої» ринкової економіки: більша частина господарства знаходиться у приватних руках. Проте важливі її сфери: залізниця, паливно-енергетичний комплекс, освіта, охорона природи, соціальний захист належать державі та уряд впливає на економічні та соціальні процеси. При цьому піклування деяких держав про розвиток соціальної сфери настільки сильне, що їхню економіку називають соціально-ринковою.

АДМІНІСТРАТ́ИВНО-КОМА́НДНА ЕКОНОМІКА Адміністрат́ивно-кома́ндна систе́ма (АКС) спосіб економічної організації суспільства, за якого усі питання вирішують державні органи. Головні ознаки АКС: державна власність на ресурси, бюрократизація та монополізація економіки, адміністративне ціноутворення, зрівняльний розподіл життєвих благ, панування номенклатури. Формування технологічного укладу, передової, як голосили її ідеологи, «країни переможеного соціялізму» відбувалося на сировинних (гірхем, металюргія, потім 50- ті машинобудування) галузях. Відставання у електроніці, згодом, перехід на технологію реверс-інжинірингу вело до відставання в машинобудуванні, зв'язку, обчислювальній техніці, ЗМІ.

ПЕРЕХІДНА ЕКОНОМІКА Перехідна економіка це економічна система, яка здійснює перехід від централізованої планової до ринкової системи. Країни з перехідною економікою зазнають низки структурних перетворень, спрямованих на розвиток ринкових інститутів. Вони включають в себе лібералізацію економіки, де ціни встановлюються ринковими силами, а не центральним плановим інститутом, дерегуляцію економіки, приватизацію державних підприємств і ресурсів та ін.. Процес був застосований в Китаї, країнах колишнього Радянського Союзу і Східного блоку, а також у деяких країнах третього світу.

На сучасному етапі існують різні національні моделі змішаної' економіки: американська, німецька, шведська, японська та ін. Вони відрізняються як розмірами та співвідношенням державного і приватного секторів у національній економіці, так і структурою, а також методами державного регулювання економіки.