Анілін як основа для виробництва барвників

Презентация:



Advertisements
Похожие презентации
Анилин. Підготували : л-ст Капуста Є.С. л-ст Гаврилюк С.А.
Advertisements

АНІЛІН Підготував л-ст Голик Б.С.. Історія створення У 1840 Ю.Ф.Фріцше виявив, що при нагріванні з лугом синє забарвлення індиго зникає і утворюється.
Підготувала Учениця 11-Б класу Красноармійського НВК Шевченко Елліна.
Підготував Учень 10-а класу СШ 28 Прядко Андрій. Зміст: Історія Промислове виробництво Хімічні властивості Фізичні властивості Отримання Застосування.
Екологічна безпечність застосування і добування фенолу Виконала: Сергієнко Єлизавета.
Пестициди (від лат. Pestis-зараза, Cide-вбивати) -отрутохімікати, що використовуються для захисту рослин. Термін пестициди тепер об'єднує близько 1000.
НАФТА Підготувала студентка 14 По ( ін, а ) Орлюк Яна.
Сечовина або карбамід CO(NH2)2 - являє собою білі або безбарвні кристали без запаху, легко розчинні у полярних розчинниках: воді, спирті, рідкому аміаку,
Учениця 8-А класу Шульга Марина. За оцінкою Всесвітньої організації охорони здоровя (ВООЗ), практично використовується до 500 тисяч. Із них 40 тисяч мають.
* Ароматичними вуглеводнями (аренами) називаються сполуки, молекула яких має одне або кілька бензенових кілець циклічних груп атомів Карбону з особливим.
Аміак, амоніак, амоняк, NH3 неорганічна сполука, безбарвний газ із різким задушливим запахом, легший за повітря, добре розчинний у воді. Солі амонію -
Прищепчук Надiя. Області застосування аміаку Аміак - один з найважливіших продуктів хімічної промисловості. Велика частина одержуваного в промисловості.
Сполуки, що негативно впливають на організм називають шкідливими Сполуки, які викликають отруєння організму називають токсичними.
АМІНИ Амі́ни нітрогеновмісні органічні хімічні сполуки, похідні амоніаку (NH 3 ), в якому атоми гідрогену заміщені однією чи багатьма групами інших атомів.
РОБОТА УЧЕНИЦІ 11-А КЛАСУ КУЦАН НАТАЛІЇ НАФТА. горюча корисна копалина, складна суміш вуглеводнів різних класів з невеликою кількістю органічних кисневих,
Виконувала: Котлярова Катерина. Волокна – це матеріали, що складаються з довгих і тонких ниток або відрізків ниток, придатних для виготовлення пряжі і.
АЛЬДЕГІДИ Альдегіди – це оксигеновмісні сполуки, які містять альдегідну (формільну) функціональну групу. Загальна формула: C n H 2n O Альдегіди є похідними.
Нітрогеновмісні органічні сполуки. Аміни нітрогеновмісні органічні хімічні сполуки, похідні амоніаку (NH 3 ), в якому атоми гідрогену заміщені однією.
Алкогольне отруєння Захист Вітчизни Учениці 10-Б класу Костяної Діани.
П РЕЗЕНТАЦІЯ З ХІМІЇ НА ТЕМУ : А ЦЕТИЛЕН. Ацетилен найпростіший і найважливіший представник ненасичених вуглеводнів з одним потрійним зв'язком (алкінів).алкінів.
Транксрипт:

Презентацію виконав учень 10-Б классу Демішкант Олексій

Анілін Анілін (феніламін) -- органічна сполука з формулою C 6 H 5 NH 2, найпростіший ароматичний амін. Являє собою безбарвну маслянисту рідину з характерним запахом, трохи важчу за воду й погано у ній розчинну, добре розчиняється в органічних розчинниках. На повітрі анілін швидко окислюється й набуває червоно-бурого забарвлення. Отруйний

Історія добування анілінових барвників Фріцше(праворуч) та Зінін(зліва) Анілін, основний структурний компонент анілінових барвників. Добули його незалежно один від одного Унфердорбен (на ньому.), Фріцше і Зінін (1826 р., 1840 р., 1841 р. - спочатку з натурального індиго, потім хімічним синтезом). Виявилося, що на його основі можна отримувати органічні сполуки, які мають яскравий колір і придатні для фарбування. Найважливішою сходинкою в історії синтетичних барвників є відкриття російського хіміка Н. Н. Зініна (1842 р.) реакції відновлення нітробензолу до аніліну. Перші синтетичні барвники на основі аніліну були отримані в 1856 р, англійським хіміком Ст. Перкіном і незалежно від нього польським хіміком Я. Натансоном.

Застосування аніліну Головна галузь застосування аніліну -- синтез барвників і лікарських засобів. Промислове виробництво фіолетового барвника мовеїну на базі аніліну почалося в 1856 р. Шляхом окиснення аніліну хромовою сумішшю (K 2 Cr 2 O 7 + H 2 SO 4 ) одержують «аніліновий чорний» -- барвник для тканини. Наразі переважна частина (85 %) виробленого у світі аніліну використовується для виробництва метилдіізоціанатів, що надалі застосовуються для виробництва поліуретанів. Анілін також використовується у виробництві штучних каучуків (9 %), гербіцидів (2 %) і барвників (2 %). Отже, анілін застосовується переважно як напівпродукт у виробництві барвників, вибухових речовин і лікарських засобів (сульфаніламідні препарати), але з огляду на очікуване зростання обсягів виробництва поліуретанів можлива значна зміна картини споживачів у середньостроковій перспективі.

Шкідливий вплив на людину Анілін впливає на центральну нервову систему, спричиняє кисневе голодування організму за рахунок утворення в крові метгемоглобіну, гемолізу й дегенеративних змін еритроцитів. В організм анілін потрапляє під час дихання, у вигляді парів, а також крізь шкіру та слизові оболонки. Усмоктування крізь шкіру посилюється в разі нагрівання повітря або вживання алкоголю. У разі легкого отруєння аніліном спостерігаються слабкість, запаморочення, головний біль, синюшність губ, вушних раковин і нігтів. У випадку отруєнь середньої тяжкості також спостерігаються нудота, блювота, іноді хитання під час ходьби, частішання пульсу. Тяжкі випадки отруєння є вкрай рідкими. У разі хронічного отруєння аніліном (анілізм) виникають токсичний гепатит, а також нервово-психічні розлади, розлади сну, погіршення пам'яті тощо.

Дякую за увагу!