Михайло Петрович Драгоманов ( )

М. П. Драгоманов народився 30 вересня 1841 р. в м. Гадячі на Полтавщині в родині дрібномаєтних дворян. Памятний знак на місці, де стояв будинок, в якому народився М.П. Драгоманов

Навчаючись у полтавській гімназії, Драгоманов цікавився гуманітарними дисциплінами, минулим українського народу. Продовжив навчання в Полтавській гімназії. Вражав викладачів своєю надзвичайною цілеспрямованістю, працьовитістю, освіченістю.

Його сестра Ольга (письменниця Олена Пчілка, мати Лесі Українки) згадувала:Олена ПчілкаЛесі Українки «книжок... Михайло перечитав ще в гімназії таку силу і таких авторів, що багато учнів середніх шкіл пізніших часів... здивувались би, почувши, що між тими авторами були й такі... як Шлосер, Маколей, Прескот, Гізо».

1859 р. допитливий юнак вступає на історико-філологічний факультет Київського університету.

Випускник університету, він не пориває з педагогічною діяльністю – працює в 2-ій Київській гімназії. Якраз просвітництво приводить його у 1863 р. до Київської громади. Тут він знайомиться з М. Лисенком, П. Житецьким, В. Антоновичем. М. Лисенко В. Антонович П. Житецький

У своїй першій праці з історії України «Малороссия в ее словесности» М. Драгоманов показав себе як неординарний історик, з власною концепцією, яка суперечила офіційній. З 1864 р. він – приват- доцент, а з 1870 – доцент Київського університету. З метою вдосконалення кваліфікації, Драгоманов виїжджає на три роки за кордон. РимВідень

Після повернення Драгоманов бере активну участь у громадському житті Наддніпрянської України рр. Фактично він сам редагує «Киевский телеграф». Не полишає, однак, і дослідницької роботи. Виходить його спільна з В. Антоновичем праця «Исторические песни малорусского народа», «Малорусские народние предания й рассказы», «Про українських козаків, татар і турків» та інші.

Драгоманов активно співробітничав з І. Франком, О. Терлецьким, В. Навроцьким та іншими молодими галицькими діячами. І. Франко І. Франко писав, що Драгоманов замість хитрих наукових доказів узяв за мірило потреби українського народу говорити і писати по-українськи.

У 1876 р. вийшов Емський указ, який унеможливлював подальший розвиток української культури й національної науки. Драгоманова було звільнено з університету за політичну неблагонадійність. Восени 1875 року через Галичину та Угорщину він вирушив до Відня з наміром створити там осередок національної політичної думки, започаткувати випуск української газети.Угорщину

Відомий історик О. Д. Бойко визначив, що в основі програми Драгоманова лежали такі принципи : Демократизм (парламентська влада, надання демократичних прав і свобод ); Федералізм ( Україна – автономне утворення у складі федеративної Російської республіки); Європеїзм (звязок країни із Західною Європою); Культурництво (боротьба має вестися винятково просвітницькими формами та методами)

Восени 1876 р. М.Драгоманов створив у Женеві громадсько-політичний збірник «Громада». Було видано 5 томів збірника. Головна тема «Громади» дати якнайбільше матеріалів для вивчення України і її народу, його духовних починань і устремлінь до свободи і рівності серед світової спільноти.1876 Женеві З 2-ї половини 1880-х рр. М.Драгоманова запрошували до співпраці ряд провідних видань Галичини.

запрошений викладати на кафедрі загальної історії історико-філологічного факультету Софійського університету (Болгарія), де працював до своєї кончини.Софійського університетуБолгарія «Пригнічений стан духу значною мірою збільшується від усвідомлення печального стану справ в Україні», свідчила Леся Українка про останні дні свого дядька.Леся Українка Похований у Софії. Коштом українців була видана праця про життя М. Драгоманова.Софії

«Михайло Петрович Драгоманов Его юбилей, смерть, автобiографiя i спис творiв», упорядник Михайло Павлик, 1896

Ювілейна монета присвячена М. Драгоманову Будинок культури та пам'ятник М.Драгоманову, Лесі Українки, Олені Пчілки