ГЕНРІХ ГЕЙНЕ « ХОТІВ БИ Я В СЛОВО ЄДИНЕ ВМІСТИТИ ВСЮ ДУМУ СМУТНУ, ВІДДАТЬ ЙОГО ВІЛЬНОМУ ВІТРУ - НЕХАЙ БИ ОДНІС ВДАЛИНУ. » ВИКОНАЛА : УЧЕНИЦЯ 9 КЛАСУ. КОВАЛЕНКО ЕЛИЗАВЕТА

Гейне був водночас і поетом романтики, і її підкорювачем. Він зробив мову повсякдення придатною для поетичних творів, підніс жанр фейлетонів та подорожніх розповідей до рівня мистецтва, та надав німецькій мові, до цього не притаманну, стилістичну легкість та елегантність. Будучи критиком, політичним журналістом, есеїстом, сатириком та полеміком, він був обєктом захоплень та негативного ставлення. Гейне належить до німецькомовних поетів, твори яких перекладено на найбільшу кількість мов світу.

Ліричні вірші раннього періоду творчості Гейне склали цілу книгу « Книга пісень » (1827). Ця поетична збірка принесла йому визнання у Німеччині, а згодом і в усьому світі. За життя автора вона видавалась 13 разів ; багато віршів були покладені на музику Робертом Шуманом, Францом Шубертом, Йоганнесом Брамсом, Петром Чайковським, Ріхардом Штраусом, Едвардом Грігом та ін. Статуя Лорелай у Бронксі, Нью - Йорк

Гейне починав писати в той час, коли в Німеччині лірична по ­ езія переживала розквіт. Епоха романтизму зробила лірику тра ­ диційним жанром німецької літератури. Його поезія стала вищим досягненням німецького романтизму.

Основні твори « Книга пісень » (1826) « Подорожні картини » « Німеччина. Зимова казка » (1844) « Сілезькі ткачі » (1844) Збірка « Романцеро »(1851).

Пам ' ятник на могилі на кладовищі Монмартр

Пам ' ятник в районі Мітте в Берліні

Генрих Гейне « Порядок вещей » У кого есть много, тот Еще более возьмет ; А как мало, у того И последнее уйдет. Если ж нету ничего, В гроб ложись, единый путь ! Право жить дано лишь тем, У кого есть что - нибудь.