Пластикова картка

. Пластикові (платіжні) картки – це персоніфікований платіжний інструмент, що надає особі, яка користується карткою, можливість безготівкової оплати товарів і послуг, а також одержати наявні кошти у відділеннях (філіях) банків і банківських автоматах.

Ідею кредитної картки запропонував Едуард Белламі в книзі "Дивлячись назад" у 1880 р. Проте реально перші кредитні картки були випущені лише в 1914 р. відомою фірмою Mobil Oil. Вони використовувалися при оплаті торгових операцій з нафтопродуктами. Перші картки були картонними, дані на них або записувались, або витискались.

Нині в Україні діє національна система масових електронних платежів (НСМЕП) – внутрішня багатоемітентна платіжна система, в якій розрахунки за товари та послуги, одержання готівки та інші операції здійснюються за допомогою банківських платіжних карток за технологією, що розроблена Національним банком України.

Основні напрями використання пластикових карток в Україні такі. Перший напрям полягає у тому, що підприємства можуть здійснювати розрахунки за картками міжміських платіжних систем Другий напрям – це зарплатні проекти на базі міжнародних кас. Деякі комерційні банки – члени міжнародних систем, вживають активні заходи для залучення більш широких верств населення до системи розрахунків банківськими картками. Третій напрям характеризується тим, що в Україні функціонує кілька локальних банківських проектів обслуговування клієнтів за карткою.

сновні типи банківських платіжних карток. Дебетова картка – картка, що дає змогу своєму тримачеві згідно з умовами договору з емітентом здійснювати операції у розмірі заздалегідь депонованих на картковий рахунок коштів Квазігроші (або майже гроші) – це специфічні грошові форми, у яких грошова суть істотно послаблена, відхилена від загальноприйнятих, стандартних форм. Вексель – це боргове зобов'язання встановленого зразка, що дає незаперечне право на одержання зазначеної в ньому суми грошей у термін, який вказано у векселі.