Сергієнко Єлизавети

Це вид зброї масового ураження, дія якої заснована на токсичних властивостях хімічних речовин. Принциповими компонентами хімічної зброї є так звані бойові отруйні речовини, носії хімікатів (найчастіше хімічні снаряди), а також відповідні прилади і пристрої керування, які використовуються для доставки хімічної зброї до цілі. Різновидом хімічних боєприпасів є бінарні пристрої, які споряджаються двома нетоксичними або малотоксичними речовинами напівпродуктами для отримання цільової отруйної речовини. У боєприпасі ці речовини відділені одне від одного і змішуються для отримання токсичного агенту тільки під час доставки боєприпасу до цілі. Підвищений інтерес до бінарної хімічної зброї пояснюється необхідністю забезпечення безпеки при виробництві, транспортуванні, зберіганні та експлуатації хімічної зброї.

За фізіологіч ною дією Задушливої дії Шкірно- наривної дії Загальноот руйної дії Нервово- паралітично ї дії Подразнюв альної дії (ірритант и) Психохімічної дії (ірританти)

Тактична класифікація розподіляє отруйні речовини за бойовим призначенням. Виділяють такі три групи: Смертельнодіючі отруйні речовини, призначені для знищення живої сили. До цієї групи входять головним чином отруйні речовини нервово-паралітичної, шкірнонаривної, загальноотруйної та задушливої дії: зарин, зоман, V-гази, бінарні отруйні речовини, іприт, люїзит, синильна кислота, хлороціан, фосген. Подразнювальні отруйні речовини, призначені для ослаблення боєздатності військ і їх знесилення. Ці речовини також використовують у поліцейських та навчальних цілях. До групи входятьлакриматори і стерніти: CS, CR, адамсит, хлорацетофенон. Отруйні речовини, які тимчасово виводять із ладу особовий склад, тобто призначені для дезорганізації військ. До цієї групи входять психотоміметичні отруйні речовини: BZ, ЛСД.

Класифікація отруйних речовин за поведінкою на місцевості в умовах бойового застосування: стійкі отруйні речовини (СОР): зберігають свою уражаючу дію у зовнішньому середовищі понад годину після застосування. Ці отруйні речовини тривалий час заражують місцевість і всі розташовані там об'єкти, що, в свою чергу, служить джерелом тривалого зараження повітря. До стійких належать отруйні речовини з температурою кипіння понад 140°C зарин, зоман, V-гази, іприт, люїзит, CS. нестійкі отруйні речовини (НОР): гази та речовини з температурою кипіння до 140 °C, які швидко випаровуються, уражаюча дія яких зберігається лише до години після застосування. Типовими представниками цієї групи є фосген, хлороціан, синильна кислота.

За швидкістю настання уражаючої дії: швидкодіючі отруйні речовини, які не мають періоду прихованої дії і основна симптоматика ураження якими виникає протягом першої години після дії отруйної речовини (зарин, зоман, Vx- інгаляційно, синильна кислота, хлороціан, CS, CR). отруйні речовини сповільненої дії, які мають період прихованої дії понад годину (Vx через шкіру, іприт, фосген, BZ).

За рівнем виробництва і запасів отруйні речовини поділяють на: табельні отруйні речовини, які перебувають на озброєнні. До них належать Vx, зарин, іприт, BZ, CS, CR. резервні отруйні речовини, яких не виробляють, але за потреби виробництво може бути швидко налагоджене. До них належать: синильна кислота, фосген, азотистий іприт, адамсит.

Окрему групу у класифікації хімічної зброї складають токсини вони однаково відносяться і до хімічної, і до біологічної зброй. Це невизначеність утворена тим, що вони є продуктами життєдіяльності організмів (тварин, рослин, бактерій, грибів), але не є життєздатними.

За природою походження токсини поділяють натваринні, зоотоксини рослинні, фітотоксини: рицин; мікробні: ботулотоксин, стафілококкові ентеротоксини, сакситоксин.

цитотоксини речовини, що порушують структуру клітинних мембран, змінюючи її проникність і хід біологічних процесів. Окрім того вони здатні руйнувати і розчиняти мембрани (наприклад, мембрани капілярів, що призводить до локальних крововиливів); нейротоксини речовини, які впливають на нервову систему, порушуючи передачу нервових імпульсів; токсини-ферменти речовини, які спричинюють розщеплення окремих структурних компонентів клітин (білків, ліпідів, нуклеїнових кислот). До таких токсинів належать, зокрема, протеази, нуклеази, фосфоліпази тощо. Їхня присутність порушує нормальне функціонування систем; токсини-інгібітори ферментів речовини, що впливають на біокаталітичні процеси в організми. Попри те, що своїми властивостями токсини не підходять для масштабного застосування, вони цілком придатні для саботажних дій чи усунення окремих осіб.