ДОСЛІДЖЕННЯ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ГОТОВНОСТІ ШЕСТИРІЧНИХ ДІТЕЙ ДО ШКОЛИ Підготувала студентка 2-ДО курсу Тищенко Софія Михайлівна

Бути готовим до школи – не значить уміти писати, читати і рахувати. Бути готовим до школи – значить бути готовим всьому цьому навчитися. Венгер Л. А.

Вступ до школи – переломний момент у житті дитини. Він повязаний з новим типом стосунків з оточенням (ровесниками й дорослими), новим видом основної діяльності (навчальної, а не ігрової). У житті дитини змінюється все: обовязки, оточення, режим. Це кризовий період у житті дитини, і ця криза виявляється в тому, що свої ігрові потреби дитина має задовольняти навчальними способами. Чим краще дитина буде підготовлена до школи психологічно, емоційно і інтелектуально, тим впевненіше вона себе відчуватиме, тим легше у неї пройде адаптаційний період в початковій школі. Готовність дитини до школи – це необхідний і достатній рівень психологічного розвитку дитини для засвоєння шкільної програми в умовах навчання в колективі однолітків.

Шкільна зрілість Фізична готовність Здоровя Психологічна готовність Інтелектуальна Емоційно- вольова Соціальна Готовність дитини до школи

Вирішення питання готовності дитини до школи безпосередньо повязане та підпорядковане стратегічній освітній політиці дошкілля та школи. Визначення параметрів та показників рівня готовності до шкільного навчання має посилатися на практико- орієнтовану інформацію про попередні етапи життєдіяльності дитини та зважати на вимоги школи щодо підготовки дітей; враховувати віковий ценз дітей, що приходять до школи, та їхні вікові норми психічного розвитку; орієнтуватися на прийняті стандарти освіти суміжних ступенів освіти.

Віддавати дитину до школи можна тоді, коли на момент вступу вона вже досягла відповідного фізичного віку, тобто повних шести років, за умови її психологічної, інтелектуальної та фізичної готовності. Про фізичну готовність дитини можемо судити, зокрема за антропометричними показниками розвитку її організму.

Загальне здоровя дитини Розвиток дрібної моторики

пов'язана із відповідним рівнем розвитку пізнавальної сфери дитини, тобто тих процесів, завдяки яким дитина пізнає навколишній світ: м м м м м м мислення увага память сприймання уява мовлення

емоційно- вольова соціальна Включає достатній розвиток волі, послаблення імпульсивних реакцій, вміння керувати своїми емоціями. адекватне сприйняття навколишньої дійсності й самого себе; здатність до самоорганізації; здатність до праці й навчання,до організації дозвілля та відпочинку.

Показники6 років7 років Фізичні параметри Формування первісних форм, характерних для жіночої та чоловічої конституції; довжина тіла 111 – 121 см, маса тіла 19,0 – 24,1 кг Період витягування; уповільнюється ріст голови; загальний ріст збільшується за рахунок росту ніг; довжина тіла 118 – 129 см, маса тіла 21,5 – 27,9 кг Центральна нервова система Збільшується маса мозку до 1350 г (90% маси мозку дорослої людини); удосконалюється умовне та диференційоване гальмування, структура аналітико-синтетичної діяльності Закінчується мієлінізація кори головного мозку; посилюється регулююча функція; зростає гальмівна роль кори головного мозку – рухи стають більш спрямованими та упорядкованими, умовні рефлекси – міцними та сталими

Психічні сфери – пізнавальна, вольова, емоційна Усталеними та функціонально-дієвими стають образ Я, самооцінка, самолюбство, рівень домагань, особистісні очікування; супідрядність мотивів; довільність поведінки, нове ставлення дитини до себе, до своїх можливостей та вчинків; формується здатність до рефлексії Підвищується здатність аналізаторів диференціювати різні властивості явищ; вдосконалюється синтезуюча діяльність; більш стійке та цілеспрямоване сприймання УвагаВиникнення первинних форм довільної уваги; більш стійке, цілеспрямоване та категоріальне сприймання Стабілізується здатність зосереджуватися на конкретному навчальному матеріалі, підкріплювальному різними видами унаочнення; зароджується внутрішня увага (мимовільна)

ПамятьДовільність процесів запамятовування та відтворення; збільшення обсягу та міцність памяті Інтенсивний розвиток мимовільної памяті; виникнення й початкове формування довільної памяті МисленняНаочно-образне, поступово перетворюється в словесне; здатність оперувати не лише поодинокими чуттєвими образами предметів, а й більш узагальненими уявленнями; стає відносно самостійним процесом Самостійний процес; зявляються роздумування, розмірковування; поступово стає міркуючим; використання мислення, як засіб пізнання світу Провідна діяльність ГраНавчання

МовленняЗдійснюється перехід від діалогічних форм мовлення до розгорнутих висловлювань, які набувають форми монологу; збагачення функцій внутрішнього мовлення; словниковий запас складає слів Активно розвивається звязне мовлення; розширюється словниковий запас до слів; завершується формування фонетичної характеристики мовлення; удосконалення граматичного ладу мови УяваРозвиток репродуктивної уяви; зародження творчих форм уяви; зявляється особливий вид уяви – мрія Поява початкових форм творчої уяви

Методики визначення готовності дитини до школи

Оцінка результатів Кожне завдання оцінюється за 5-бальною шкалою, при чому, 1 бал – найкраща оцінка, 5 балів – найгірша. 1 бал - у намальованої фігури є голова, тулуб, кінцівки. Голову з тулубом зєднає шия (вона має бути не більше, ніж тулуб). На голові мають бути волосся (можливо, капелюх або шапка), вуха. На обличчі - очі, ніс, рот. Верхні кінцівки мають закінчуватися кистю з п'ятьма пальцями. Мають бути присутніми деталі чоловічого одягу.

2 бали - виконання всіх вимог, як при оцінці в 1 бал. Можлива відсутність трьох деталей - шия, волосся, один палець руки, - але не має бути відсутньою яка-небудь частина обличчя. 3 бали - у фігури на малюнку є голова, тулуб, руки, ноги, які намальовані двома лініями (обєм). Відсутні шия, вуха, волосся, одяг, пальці на руках, ступні ніг. 4 бали - примітивний малюнок голови, тулуба з кінцівками. Кожна кінцівка (достатньо лише однієї пари) зображена однією лінією. 5 балів - відсутнє ясне зображення тулуба, рук і ніг. Карлючки.

В дошкільному віці (зазвичай в 5-6 років) у дітей відбувається «напівзростовий стрибок у зрості», який полягає у суттєвому подовженні рук і ніг. Для того, щоб дізнатися пройшов цей скачок зросту чи ні, потрібно попросити дитину доторкнутися правою рукою до лівого вуха, провівши руку над головою. Дитина 4-5 років не може цього зробити – руки ще занадто короткі. Результат Філіппінського тесту достатньо точно характеризує біологічний вік дитини. Він відображає ступінь розвитку скелету, рівень дозрівання нервової системи, здатність головного мозку сприймати і переробляти інформацію.

Висновки Психологічна готовність до школи є складним структурним утворенням, що зачіпають всі сторони дитячої психіки. Цей стан досягнення певного рівня психофізіологічного, розумового, особистісного, емоційно-вольового і комунікативно-мовленнєвого розвитку, що дозволяє дітям включитися в організовану навчальну діяльність. Психологічна готовність до навчання в школі - явище комплексне, утворене відповідними компонентами - рівнями розвитку найважливіших психологічних якостей дитини. У роботі нами характеризуються такі компоненти шкільної готовності, як: психофізичний і моторний (тісно пов'язаний з пізнавальною стороною), інтелектуальний, комунікативно-мовленнєвої, емоційно-вольової та особистісний. У старшому дошкільному віці відбуваються значні зміни у всіх сферах життя дитини. Фізична готовність визначається відповідністю віковим фізіологічним показниками, загальним станом здоров'я дитини. Дуже важлива моторна сторона, особливо рівень розвитку дрібної моторики дитини. Фізична і моторна готовність тісно пов'язані з пізнавальним розвитком. До початку шкільного навчання у дитини складається найбільш складна форма комунікативно-мовної поведінки - внеситуативно-особистісне спілкування. Дитина відчуває потребу у взаєморозумінні і співпереживанні дорослого. Критерієм правильності поведінки стає судження і емоційна оцінка з боку значущих дорослих людей.