Михайло Булгаков і Україна

Фотохроніка М. Булгаков в 1910-х роках під час навчання в Київському университеті Булгаков- гімназист, 1909 р 1909 р Шиловська Олена Сергіївна (3-тя дружина) Батько 1926 середина 1920 Матір Любов Белозерська, (2-а дружина) 1930 Перша любов- Тетяна Лаппа 1908р. 1928

Київські адреси письменника вул.Воздвиженська, 10 ( ); вул.Госпітальна, 4 ( або 1895); вул.Кудрявський пров., 9 (1894, ); вул.Еспланадна, 30 ( ); вул.Іллінська, 5/8 ( ); вул.Кудрявський пров., 10 ( ); Діонісівський (нині Бехтерєвський) пров.,4 (1906) Андріївський узвіз,13 (1906-квітень 1913); Рейтарська, 25 (квітень-жовтень 1913); Андріївський узвіз, 38 (осінь 1913-літо 1914); Андріївський узвіз, 13 (осінь 1914-квітень 1916; жовтень 1916-березень 1917; лютий 1918-жовтень 1919).

Будинок, у якому народився письменник У Києві сім'я Булгакових жила на вулиці Воздвиженській, де 2 (14) травня 1891р. народився майбутній письменник, а 18 (30) травня того ж року малого Михайла було охрещено у Хрестовоздвижен- ській церкві священиком Матвієм Бутовським. Михайлом майбутнього письменника назвали на честь покровителя Києва та усієї України. Хрестовоздвиженська церква

Михайло Булгаков в дитинстві

Булгакови жили спочатку на Воздвиженській, потім на Печерську, в Кудрявському провулку, а в 1906 році переїхали на Андріївський узвіз Андріївський узвіз, 13

Буча-улюблене місце відпочинку сімї

Ділянка Булгакових в с.Буча (поблизу Києва) складала 2,18 га. Вона була придбана у 1900 році, і за два роки була побудована дача. У будівництві будинку безпосередньо брав участь батько – О.І.Булгаков. Дім Булгакових не зберігся, згорів восени р.

ПАМЯТНИЙ ЗНАК МИХАЙЛУ БУЛГАКОВУ НА МІСЦІ ДАЧІ БУЛГАКОВИХ

Студент Олександрівської гімназії ОЛЕКСАНДРІВСЬКА ГІМНАЗІЯ В КИЄВІ

КИЇВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ СВ.ВОЛОДИМИРА, НА МЕДИЧНОМУ ФАКУЛЬТЕТІ ЯКОГО НАВЧАВСЯ МИХАЙЛО БУЛГАКОВ

26 квітня (9 травня) у церкві Миколи Доброго отцем Олександром Глаголєвим було проведено вінчання Михайла Булгакова та Тетяни Лаппи Церква Миколи Доброго на Подолі

Після переїзду на Кавказ, а зрештою і до Москви, Булгаков неодноразово відвідував Київ - у вересні 1921 р., квітні-травні 1923 р., серпні 1928 р., серпні 1934 р., червні 1936 р. та серпні 1937 р. Під час приїзду до Києва у червні 1936 р. мешкав у готелі "Континенталь" (вул. К. Маркса, колишня Миколаївська, нині Арх. Городецького,1-3). ВІДВІДИНИ КИЄВА ПІСЛЯ ПЕРЕЇЗДУ НА КАВКАЗ І ДО МОСКВИ

Київ у житті і творах М.Булгакова Як митець і мислитель, М.Булгаков перебував під значним впливом творчості полтавця Миколи Гоголя та філософа Григорія Сковороди. Київ займав особливе місце в житті та творчості письменника. Про це він сказав у ліричному нарисі "Київ-місто".

1923 р. Булгаков надрукував нарис «Київ- місто», надихнувшись революційними подіями рр. в Україні. Події київського періоду завязали основні лінії його подальшої творчості. Підсумки тих буремних років були осмислені ним у романі «Біла гвардія», пєсі «Дні Турбіних».

Київ був з М. А. Булгаковим завжди. Це місто збережене в багатьох його творах. Місто в Білій гвардії. Батьківщина Максутова в Театральному романі. У «Майстрові і Маргариті опис весняних розливів Дніпра і сонячних плям, що грають весною на цегельних доріжках Володимирської гірки: пейзажі, до яких був байдужий нічого не розуміючий Поплавський, за що і був покараний Воландом. Булгаков любив Київ так ніжно і пристрасно, яким буває лише перше, світле кохання. Відчуття це не змогли затьмаритиопис найпрекрасніші міста і екзотичні куточки на землі.

«Ах, які зірки в Україні. От майже сім років живу в Москві, а все ж таки тягне мене на батьківщину. Серце щемить, хочеться іноді болісно в поїзд… і туди. Знову побачити яри, занесені снігом, Дніпро… Немає красивішого міста на світі, ніж Київ», скаже в оповіданні «Я убив» доктор Яшвін, у якому легко згадати автора (українське «я ж він»).

Уривок із нарису «Київ місто» Весной зацветали белым цветом сады, одевался в зелень Царский сад, солнце ломилось во все окна, зажигало в них пожары. А Днепр! А закаты! А Выдубецкий монастырь на склонах. Зеленое море уступами сбегало к разноцветному ласковому Днепру. Черно-синие густые ночи над водой, электрический крест Святого Владимира, висящий в высоте…Словом, город прекрасный, город счастливый. Мать городов русских. Но это были времена легендарные, те времена, когда в садах самого прекрасного города нашей Родины жило беспечальное, юное поколение. Тогда-то в сердцах у этого поколения, родилась уверенность, что вся жизнь пройдет в белом цвете, тихо, спокойно, зори, закаты, Днепр, Крещатик, солнечные улицы летом, а зимой не холодный, не жесткий, крупный ласковый снег… Нет красивее города на свете, чем Киев. Эх, жемчужина- Киев!..

Музей Михайла Булгакова у Києві Андріївський узвіз, 13, де впродовж тривалого часу мешкала родина Булгакова і де відбувалася дія "Білої гвардії" та "Днів Турбіних", перетворено на літературно- меморіальний музей.

Музей Михайла Булгакова, присвячений київському періоду життя великого письменника, був відкритий у 1993 році. Саме в Києві Булгаков народився, виховувався, вчився, перший раз одружився і працював лікарем. Київ зіграв значущу роль у формуванні його індивідуальності, тому підтвердження кількаразові спогади про місто у творах письменника. Будинок музею М. Булгакова

Непростим було повернення Булгакова до читачів, непростим було й відкриття музею в Києві. У Дім Турбіних, «відкритий» Віктором Некрасовим на Андріївському узвозі, приїжджають ті, хто вивчає, перекладає, читає Булгакова. «Київ у Булгакова не в зображенні рідного міста, не в назвах київських реалій… Його модель світу була києвоцентричною. Він, якщо можна так висловитися, мислив Києвом», скаже в книзі «Майстер і Місто» Мирон Петровський.

Музейна експозиція «Будинок Турбіних» знаходиться на ІІ поверсі будинку, у квартирі з 7 кімнат в ній поєдналося реальне життя родини Булгакових і життя героїв його роману «Біла гвардія» Турбіних. Речі родини Булгакових представлені в експозиції у своєму натуральному вигляді, предмети ж родини Турбіних, тобто ті, що описані в романі, речі ірреальні представлені всі в білому кольорі. Білий це й колір снігу, що «засипав» увесь роман, і колір медичного халату, це й спогад, ностальгія, туман, де народжуються бачення, мрії, страхи. кімната Ніколки з роману «Біла Гвардія» спальня БУДИНОК ТУРБІНИХ

Маленький передпокій веде в лабіринт кімнат: парадна вітальня з піаніно, на якому розкрита партитура Фауста; мед. кабінет, де практикував доктор Булгаков, так само, як і його герой, доктор Турбін; кімната героїні роману Олени, де жила сестра письменника Варя; кімната М. Булгакова і героя роману Миколки, входом в яку служить шафа з табличкою квартири 50 з роману «Майстер і Маргарита»; «книжкова» кімната з роману, у якій в реальнім житті жило троє кузенів родини Булгакових; і, нарешті, «пятий вимір» кімната, яку видно з їдальні через дзеркало у цій кімнаті вмирав Олексій – герой роману, а в реальному житті батько Булгакова. У колекції музею близько 2500 предметів, з яких близько 500 булгаковські меморії (короткі виписки, записи).

Памятник Михайлу Булгакову у Києві У Києві відкрито перший в СНД памятник письменнику Михайлу Його встановлено біля будинку на кому узвозі, 13, де жив митець. Автори: заслужений художник України Микола Рапай та заслу- жений архітектор України Вячеслав Дормідонтов. Зараз тут - літературно-меморі- альний музей. М.Булгаков прожив у Києві 28р.і саме тут народилося багато його шедеврів. Крім того, поруч, на Андріївському узвозі, відкрито нове приміщення Театру на Подо- лі, і перша вистава була за творами М.Булгакова. Булгакову Андріївсь-

З початком Першої світової війни М. Булгаков отримав тимчасове посвідчення про закінчення університету і відправився добровольцем на фронт. Від травня 1916 р. працював у Камянець-Подільському військовому шпиталі, де ї провів перші операції поранених. Тетяна Лаппа (перша дружина письменника) допомагала йому як сестра милосердя. УКРАЇНСЬКІ АДРЕСИ МИХАЙЛА БУЛГАКОВА

- Міша багато оперував, - згадувала вона пізніше, - і дуже стомлювався. Інколи він стояв за операційним столом цілу добу, але все ж лише декілька разів робили прогулянки містом, зупинялись біля його визначних памяток, милувалися пейзажами у вечірньому серпанку, які відкривалися за баштами фортеці, біля старовинних брам, сходів і будинків. Мені здається, що ця неповторна панорама якимось чином знайшла відображення в описі Єршалаїма в «Майстрі і Маргариті»… А ще Камянець вразив Булгакова своєю занедбаністю. Його кривими і вузьким вулицями вешталися собаки, кури і навіть… свині. На тротуарах просто неба мешканці готували їжу, викидаючи залишки на дорогу.

У травні-червні 1916 року австрійській фронт було прорвано арміями генерала Олексія Брусілова. Через це, у період з червня до вересня, Булгаков працював у Чернівцях хірургом. Клінічна лікарня в Чернівцях; у 1916р. частина ліжок була віддана військовим

Після взяття Києва генералом Денікіним (серпень 1919), Булгакова було мобілізовано в білу армію та відправлено на Північний Кавказ військовим лікарем. У вересні 1921р. він знову відвідав Київ. У повісті «Незвичайні пригоди лікаря» дія відбувається в Києві. У травні 1923 Булгаков приїхав до Києва вже у відрядження від московської газети «Наканунє», на сторінках якої було опубліковано нарис «Київ- місто».

В період з 16 липня по 14 серпня 1937р. М.Булгаков разом із дружиною Оленою відпочивав на хуторі Богунья під Житомиром. Першим родичем із Жито- мира став для письменника чоловік його сестри Варі – Леонід Карум. Саме в Жито- мирі мешкали дві тітки Леоніда. Син однієї з тіток Леоніда – Микола – згодом став прототипом знаменитого кузена із Житомира – Ларіона Ларіоновича Суржанського. Ларіосик – кузен із Житомира Дім в Богуньї (вул. Зелена, 68)

Сина другої тітки Леоніда – Юрія Гладиревського- письменник зобра- зить у привабливому образі Леоніда Шервінського – співучого адютанта гетьмана Скоропадського. Скоропадського. А вже згадуваний Леонід Карум став у творах М.Булгакова капітаном генераль- ного штабу Сергієм Тальбергом. Отож відразу три колоритні герої Днів Турбіних родом із Житомира. До того ж, єдиним негативним персонажем серед них став Сергій Тальберг, що на все життя образило сестру письменника. Варвара Булгакова та Леонід Карум

Одним із найсуворіших критиків творчості М.Булгакова був уродженець Житомира – радянський поет Олександр Безименський, зображений письменником у Майстрі і Маргариті як поет Іван Бездомний. Знав М.Булгаков і іншого житомирського письменника – Лева Нікуліна. І нарешті, серед київських друзів молодості М.Булгакова був музикант родом із Житомира Олександр Гдєшинський ( свідок на весіллі письменника). Олександр Безименський

ПАМЯТНИКИ ЛІТЕРАТУРНИМ ПЕРСОНАЖАМ М. БУЛГАКОВА

... Я був у Києві з однією метою: походити рідною землею. Дивився на вогні на річці і згадував своє життя. Як тут добре! Все рідне і таке близьке... ( із листа до О.Гдешинського 3 березня 1935 р.) ( із листа до О.Гдешинського 3 березня 1935 р.) СПОГАДИ ПРО УКРАЇНУ

Час у се розставив по своїх місцях, підтвердив слова «Рукописи не горять». Понині звуть його люди Майстром, шанують за незламний дух свободи і правди в роки тяжкої диктатури, пам'ятають його як людину, яка розповіла світові про свою любов до міста, пронесену через все життя.

Автор презентації: вч. зарубіжної літератури СЗШ 90 м.Львова Жеребецька Ірина Борисівна