Рільке називав Київ містом, близьким до Бога. Перебуваючи в Києві, поет інтенсивно досліджує стародавні памятки, що збереглися в місті. Особливо багато вражень у поета залишилося від Києво- Печерської Лаври, де він був кілька разів. Крім Києво-Печерської Лаври припала до його серця і Софія Київська, Андріївський та Михайлівський собори, монастирі Києва.
Твори Дмитра Левицького, Володимира Боровиковського, Тараса Шевченка, Миколи Ярошенка та Іллі Рєпіна в Національному художньому музеї України
Пошук духовного проводиря, виразника народного духу привів Рільке на могилу Тараса Шевченка.
Великим переживанням Рільке стала краса української природи… На цій землі поет знайшов жаданий приклад гармонійного єднання людей і природи, Бога і землі.
24 серпня 1900 року Рільке назавжди покинув Русь. Але той шлях українськими степами запав у поетову душу, як і українські жінки- селянки, що вразили його розумом і сердечністю.